4.Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди

Найм будівлі або іншої капітальної споруди регулюється статтями 793-797 ЦК України, які встановлюють такі особливості цього виду договору найму:

1) договір завжди укладається у письмовій формі, а строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню (ст. 793 ЦК України);

2) договір, укладений на строк не менше одного року, підлягає державній реєстрації (ст. 794 ЦК України);

3) передання та повернення будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору і з цього моменту починається чи припиняється обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором (ст. 795 ЦК України);

4) одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, в розмірі, необхідному для досягнення мети найму (ст. 796 ЦК України).

Отже, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди виділено у самостійний вид. виходячи з його об’єкта . Об’єктом договору є будівлі та капітальні споруди. Будівлі та капітальні споруди нерозривно пов’язані із земельною ділянкою, на якій вони розміщуються. Саме ця обставина і зумовила виділення договору оренди будівлі або іншої капітальної споруди в окремий вид договору найму.

5. Найм (оренда) транспортного засобу

5.1. Поняття та предмет договору найму (оренди) транспортного засобу¹

Транспорт є галуззю народного господарства, покликана забезпечити економічні, організаційні та соціальні зв’язки різних сфер економіки і задовольнити потреби суспільства в перевезеннях.² Термін «транспорт» походить від латинського transportare – переносити, переміщувати, німецького та французького transport – транспорт, провіз, перевезення. Звідси транспортний засіб –це засіб для перевезення, переміщення пасажирів, багажу та вантажу.

Найм (оренда)³ ТЗ є різновидом найму. Але у зв’язку з тим, що ТЗ є джерелом підвищеної небезпеки, а також зважаючи на його значну ціну і можливість надання у найм з екіпажем, законодавець виділив його в окремий вид. Крім цього треба також зважати на те, що ТЗ є досить складним механізмом і не кожен наймач може його освоїти. Необхідні відповідні знання та кваліфікація підтверджена певними посвідченнями (водія, пілота тощо). Виходячи з положень ст. 759 та ст. 798 ЦК України можна дати визначення договору найму (оренди) ТЗ. За договором найму (оренди) транспортного засобу наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві транспортний засіб у користування за плату на певний строк.

Найм ТЗ не можна розглядати окремо від загальних положень договору найму. В першу чергу необхідно відмітити, що предметом договору може бути тільки один ТЗ, а не кілька, тому, що відповідно до ст. 760 ЦК України предметом може бути тільки річ, яка визначена індивідуальними, а не родовими, ознаками. Це означає, що кілька ТЗ, або транспортне підприємство за таким видом договору не може бути передане в найм.

Сторонами договору є наймодавець (фізична чи юридична особа), не тільки власник майна, тобто ТЗ, але і особа, що має майнові права або уповноважена на укладення договору особа. Наймачем ТЗ теж може бути як фізична, так і юридична особа. Якщо ТЗ використовується для підприємницьких цілей, то наймач, якщо це не юридична особа, повинен буди фізичною особою-підприємцем.

Предметом договору найму можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні ТЗ, тобто такі транспортні засоби, що можуть самостійно пересуватися у просторі. Це означає, що ТЗ відносяться до рухомих речей.

Повітряне судно – це літальний апарат, що тримається в атмосфері за рахунок його взаємодії з повітрям, відмінної від взаємодії з повітрям, відбитим від земної поверхні, і здатний маневрувати у тривимірному просторі.⁴

Стаття 15 КТМ України⁵ визначає судно, як самохідну чи несамохідну плавучу споруду, що використовується для перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти, рибного промислу, різноманітних гідротехнічних робіт, для наукових, культурних цілей, спорту тощо.

Серед наземних ТЗ можна визначити залізничний та автомобільний транспортні засоби. Залізничний ТЗ це рухомий склад (вагони всіх видів, локомотиви, монорейковий транспорт) і контейнери.⁶

Автомобільний ТЗ – це транспортний засіб, за допомогою якого здійснюються перевезення пасажирів і вантажів автомобільними дорогами чи виконання спеціальних робочих функцій. Автомобільним ТЗ може бути автобус, легковий автомобіль, вантажний автомобіль, причіп, сідельний тягач та спеціальний автомобіль.⁷

Найм ТЗ близький по своєму призначенню до лізингу. Загальними особливостями є те, що майно передається у користування, а не у власність; передбачається плата за користування; визначається строк користування а також страхування предмету. Але є і відмінності. У договорі лізингу передбачається, що предмет договору повинен бути віднесений до основних фондів; лізингодавцем може бути тільки власник (тоді як за договором найму ТЗ може бути інша уповноважена особа); до договору лізингу крім загальних положень про найм, застосовуються також загальні положення про договір купівлі-продажу і загальні положення про поставку. Все це говорить про те, що договори найму ТЗ і лізингу різні за своєю юридичною природою.