- •Загальна частина
- •Глава 1. Управління як соціальне явище ….............................................9
- •Глава 3. Механізм адміністративно-правового регулювання суспільних
- •Глава 4. Адміністративно–правові норми ...............................................................47
- •Глава 5. Громадяни України та їх об’єднання …...................................59
- •Глава 6. Органи виконавчої влади .................…......................................75
- •Глава 7. Державна служба і державні службовці та правове
- •Глава 8. Функції управління ............................…...................................124
- •Глава 9. Адміністративно-правові режими .....….................................141
- •Глава 10. Забезпечення законності і дисципліни в діяльності органів
- •Особлива частина
- •Глава 11. Поняття та зміст державного управління
- •Глава 12. Управління митною справою ................................................194
- •Глава 13. Управління національною безпекою ....................................201
- •13.5. Суб`єкти забезпечення національної безпеки........................212
- •Глава 14. Управління обороною України ............................................. 216
- •Глава 15. Управління внутрішніми справами ......................................242
- •Глава 16. Управління юстицією ..............................................................252
- •Глава 17. Управління закордонними справами....................................264
- •Глава 18. Адміністративно-правове регулювання у сфері соціального розвитку і культури ....................................................................................270
- •Передмова
- •Розділ I. Вступ до адміністративного права. Лекція 1. Управління як соціальне явище. План
- •1.2. Управлінська система та її компоненти.
- •1.3. Державне управління та виконавча влада.
- •1.4. Принципи та методи соціального управління.
- •1.5. Система соціального управління.
- •Лекція 2. Предмет, метод і система адміністративного права. План
- •2.1. Адміністративне право України як галузь права.
- •2.2. Предмет адміністративного права.
- •2.3. Метод адміністративного права.
- •2.4. Система адміністративного права.
- •2.5. Розвиток науки про адміністративне право.1
- •2. 6. Взаємозв'язок адмінстративного права з конституційним правом, фінансовим правом, трудовим правом та іншими галузями права.
- •Лекція 3. Механізм адміністративно-правового регулювання суспільних
- •3.1. Поняття механізму адміністративно-правового регулювання суспільних відносин та його складові елементи.
- •3.2. Суб’єкти адміністративно – правових
- •Лекція 4. Адміністративно-правові норми. План
- •Поняття, види, функції та структура адміністративно-правових норм та їх класифікація.
- •1. За спрямованістю змісту:
- •3. За формою припису та їх змістом:
- •4. За галузевою належністю:
- •5. Класифікація норм за межею дій:
- •6. За ступенем загальності:
- •7. Норми за повнотою викладення велінь є:
- •4.2. Структура адміністративно-правових норм.
- •4.3. Форми реалізації норм адміністративного права.
- •4.4. Дія адміністративно-правових норм у часі, просторі і за колом осіб.
- •4.5. Систематизація норм адміністративного права.
- •Розділ II. Суб’єкти адміністративного права.
- •5.1. Засади адміністративно-правового статусу громадян України.
- •5.2. Права громадян як суб'єктів адміністративного права.
- •5.3. Гарантії реалізації прав громадян як суб'єктів адміністративного права.
- •5.4. Обов'язки громадян як суб'єктів адміністративного права.
- •5.5. Адміністративно—правовий статус іноземних громадян і осіб без громадянства.
- •5.6. Об’єднання громадян як суб'єкти адміністративного права.
- •5.7. Легалізація та правосуб'єктність об'єднань громадян.
- •Лекція 6. Органи виконавчої влади. План
- •6.1. Правове положення органів виконавчої влади.
- •6.2. Види органів виконавчої влади.
- •6.3. Президент України та органи виконавчої влади як суб'єкти адміністративного права.
- •6.4. Правове положення Кабінету Міністрів України.
- •6.5. Центральні органи виконавчої влади.
- •6.6. Органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим.
- •6.7. Органи місцевого самоврядування як суб'єкти адміністративно-правових відносин.
- •Особливості здійснення місцевого самоврядування у місті Києві.
- •6.7.1. Органи самоорганізації населення.
- •7.2. Обов'язки і права державних службовців.
- •7.3. Проходження державної служби.
- •7.4. Категорії та ранги державних службовців.
- •7.5. Припинення державної служби.
- •7.6. Концепція адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу.
- •8.2. Поняття і види форм діяльності органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
- •8. 3. Поняття і види методів діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
- •Лекція 9. Адміністративно-правові режими1. План
- •9.1. Поняття та види адміністративно-правових режимів.
- •9.2. Правовий режим надзвичайного стану та воєнного стану.
- •9.3. Забезпечення державної таємниці1.
- •Лекція 10. Забезпечення законності і дисципліни в діяльності органів державного управління та місцевого самоврядування. План
- •10.1. Поняття режиму законності і дисципліни в державному управлінні.
- •Основні принципи законності і дисципліни.
- •10.2. Контроль як спосіб забезпечення законності і дисципліни. Види контролю.
- •1. Контроль з боку органів законодавчої влади (Парламентський контроль).
- •2. Контроль з боку Президента України та його апарату (президентський контроль).
- •3. Контроль з боку Кабінету Міністрів (Урядовий контроль).
- •4. Контроль з боку централъних органів державної виконавчої влади.
- •5. Контроль з боку місцевих органів державної виконавчої влади.
- •6. Контроль з боку органів судової влади (судовий контроль).
- •7. Контроль з боку органів місцевого самоврядування.
- •10.3. Нагляд як спосіб забезпечення законності і дисципліни.
- •10.4. Звернення громадян як форма забезпечення законності і дисципліни.
- •11.1. Економіка як об’єкт адміністративно-правового регулювання.
- •11.2. Суб’єкти адміністративно-правового регулювання у сфері економіки.
- •11.3. Основні напрями державного регулювання економіки в умовах ринкових відносин.
- •11.4. Інвестування економіки.
- •11.5. Приватизація державного майна.
- •11.6. Реформування в промисловості.
- •11.7. Управління будівельним комплексом.
- •11.8. Управління агропромисловим комплексом.
- •Лекція 12. Управління митною справою. План
- •12.1. Організаційно-правові засади управління митною справою.
- •12.2. Органи управління митною справою.
- •12.3. Митний контроль.
- •12.4. Адміністративна відповідальність за порушення митних правил.
- •Лекція 13. Управління національною безпекою. План
- •13.1. Правові основи національної безпеки України та принципи її забезпечення.
- •13.2. Національні інтереси як основа державної політики України.
- •13.3. Можливі загрози національній безпеці України.
- •3. У воєнній сфері та сфері безпеки державного кордону України:
- •13.4. Основні напрями державної політики з питань національної безпеки.
- •13.5. Суб'єктами забезпечення національної безпеки є:
- •Лекція 14. Управління обороною України. План
- •14.1 Організаційно –правові засади управління обороною.
- •Лекція 15. Управління внутрішніми справами. План
- •15.1. Забезпечення державної політики щодо боротьби із злочинністю та охорони громадського порядку і громадської безпеки.
- •15.2. Система та структура органів внутрішніх справ.
- •15.3. Боротьба з організованою злочинністю та корупцією.
- •15.4. 3Абезпечення громадського порядку і громадської безпеки.
- •Лекція 16. Управління юстицією. План
- •16.1. Організаційно-правові засади управління юстицією.
- •16.2. Реєстрація актів цивільного стану громадян.
- •16.3. Організація нотаріальної служби.
- •Лекція 17. Управління закордонними справами. План
- •17.1. Конституційні засади зовнішньополітичної діяльності України.
- •17.2. Основні завдання та функції мзс України.
- •17.3. Закордонні представництва України.
- •18.2. Управління охороною здоров`я.
- •18.3. Управління освітою і наукою України.
- •18.4. Управління соціально – культурною сферою.
- •Адміністративне право України Курс лекцій для студентів вищих навчальних закладів і-іі рівня акредитації
Лекція 17. Управління закордонними справами. План
17.1. Конституційні засади зовнішньополітичної діяльності України.
17.2. Основні завдання та функції МЗС України.
17.3. Закордонні представництва України.
17.1. Конституційні засади зовнішньополітичної діяльності України.
Державне управління закордонними справами - це діяльність органів держави, спрямована на здійснення зовнішньої політики України. Відповідно до ст. 18 Конституції України зовнішньополітичну діяльність України спрямовано на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного й взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами й нормами міжнародного права.
З метою забезпечення національних інтересів України її зовнішню політику спрямовують на виконання найголовніших завдань, серед яких: утвердження й розвиток України як незалежної, демократичної держави; забезпечення стабільності міжнародного становища України; збереження територіальної цілісності держави та недоторканності її кордонів; включення національного господарства в світову економічну систему для його повноцінного економічного розвитку, забезпечення громадян і підвищення добробуту народу; захист прав та інтересів громадян України, її юридичних осіб за кордоном; створення умов для підтримання контактів із зарубіжними українцями й вихідцями з України, надання їм допомоги згідно з міжнародним правом.
Україна як суб’єкт міжнародного права здійснює безпосередні зносини з іншими державами, укладає з ними договори, обмінюється представництвами, бере участь у діяльності впливових міжнародних організацій (ООН, НБРЄ, СНД та ін.) в обсязі, необхідному для ефективного забезпечення національних інтересів.
Важливим центральним органом виконавчої влади, який безпосередньо впроваджує в життя зовнішню політику України, є Міністерство закордонних справ України, яке у своїй діяльності керується положеннями Конституції України, законами України, Указами Президента України та постановами Кабінету Міністрів України та відповідним Положенням “Про міністерство закордонних справ України” від 12 липня 2006 р. № 960
17.2. Основні завдання та функції мзс України.
Відповідно до вказаного Положення основними завданнями є:
участь у забезпеченні захисту національних інтересів і безпеки України шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства;
забезпечення проведення зовнішньополітичного курсу України, спрямованого на розвиток політичних, економічних, гуманітарних, наукових та інших зв’язків з іноземними державами, міжнародними організаціями;
забезпечення дипломатичними засобами захисту суверенітету, безпеки, територіальної цілісності та непорушності кордонів України, її політичних, торгово-економічних та інших інтересів;
координація заходів, здійснюваних органами виконавчої влади, щодо проведення єдиного зовнішньополітичного курсу України, зокрема реалізації стратегічних цілей і пріоритетних напрямів державної політики у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції;
здійснення загального нагляду за виконанням міжнародних договорів України, в тому числі іншими сторонами, забезпеченням реалізації прав, що випливають з таких договорів для України;
внесення в установленому порядку пропозицій щодо основних напрямів діяльності у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції;
забезпечення прозорості процесу реалізації стратегії європейської та євроатлантичної інтеграції;
сприяння входженню України до світового інформаційного простору;
сприяння забезпеченню стабільності міжнародного становища України, піднесенню її міжнародного авторитету, формуванню позитивного іміджу держави як надійного і передбачуваного партнера; інші повноваження.
МЗС відповідно до покладених на нього завдань:
бере участь у провадженні зовнішньополітичної діяльності держави;
розробляє пропозиції щодо визначення засад зовнішніх зносин;
розробляє і подає Президентові України та Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо: ініціатив міжнародного характеру здійснення заходів, спрямованих на підвищення ефективності співпраці України з іноземними державами і міжнародними організаціями; проектів нормативно-правових актів з питань зовнішньої політики і дипломатичної служби України; реалізації державної політики у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції з питань зовнішньої політики та безпеки, проводить і координує заходи, здійснювані органами виконавчої влади у цій сфері; визнання Україною іноземних держав, встановлення з ними дипломатичних зносин;
проводить роботу з підвищення ролі міжнародного права у міжнародних відносинах;
організовує разом з Мінекономіки роботу та узагальнює пропозиції інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо визначення стратегічних (пріоритетних) напрямів надання Україною міжнародної технічної допомоги іншим державам;
розробляє та впроваджує у межах своїх повноважень та відповідно до законодавства механізм реалізації державної політики у сфері надання міжнародної технічної допомоги іншим державам;
координує разом з Мінекономіки роботу інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо надання міжнародної технічної допомоги іншим державам, контролює у межах своїх повноважень дотримання ними законодавства з цих питань;
сприяє розширенню політичних, економічних, гуманітарних, наукових та інших зв’язків з іноземними державами, міжнародними організаціями;
сприяє взаємодії органів державної влади в частині здійснення ними зовнішніх зносин та виконання міжнародних зобов'язань України;
вносить Президентові України або Кабінетові Міністрів України, зокрема разом з іншими центральними органами виконавчої влади, пропозиції щодо укладення, припинення чи зупинення дії міжнародних договорів України, а також погоджує подання зазначеними органами таких пропозицій;
бере участь у приведенні законодавства України у відповідність з її міжнародними зобов'язаннями та міжнародно-правовими нормами, готує висновки і пропозиції до проектів законів, інших нормативно-правових актів з питань зовнішньополітичної діяльності, міжнародних відносин, які надходять для погодження від інших органів;
оформляє повноваження на укладення міжнародних договорів і на участь у роботі міжнародних організацій;
здійснює загальний нагляд за виконанням міжнародних договорів України, узагальнює його результати, вносить пропозиції щодо вдосконалення механізму такого нагляду, аналізує проблеми, що виникають під час виконання міжнародних договорів України;
здійснює відповідно до законодавства інші функції, що випливають з покладених на нього завдань.
МЗС очолює Міністр, який за поданням Президента України призначається на посаду і звільняється з посади Верховною Радою України.
Міністр закордонних справ:
- особисто відповідає за розроблення і виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України в частині проведення державної політики у сфері зовнішніх зносин України;
- здійснює керівництво МЗС, його представництвами на території України, Дипломатичною академією, іншими установами та організаціями, що належать до сфери його управління, а також забезпечує керівництво закордонними дипломатичними установами України;
- входить до складу Ради національної безпеки і оборони України;
- представляє МЗС у відносинах з органами державної влади України, органами влади іноземних держав, а також з міжнародними організаціями;
- вносить Президентові України пропозиції про призначення та звільнення глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях, глав державних делегацій та про присвоєння вищих дипломатичних рангів України;
- присвоює дипломатичні ранги радника першого класу, радника другого класу, першого секретаря першого класу, першого секретаря другого класу, другого секретаря першого класу, другого секретаря другого класу, третього секретаря, аташе;
- вносить Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо утворення, реорганізації та ліквідації у складі МЗС урядових органів державного управління, призначення на посаду та звільнення з посади їх керівників;
- затверджує за поданням керівників урядових органів державного управління, граничну чисельність їх працівників в межах граничної чисельності працівників МЗС, погоджує структуру, штатний розпис і кошторис зазначених органів;
- здійснює інші повноваження, передбачені законодавством.
Для погодженого вирішення найважливіших питань, що належать до компетенції МЗС, а також для визначення основних напрямів його діяльності в Міністерстві утворюється колегія у складі Міністра (голова колегії), перших заступників та заступників Міністра, керівників урядових органів державного управління, інших керівних працівників Міністерства.