7.1.3. Упорядкування котлованів і траншей з кріпленням.

Для котлованів і траншей глибиною до 3м застосовують, як правило, інвентарні кріплення, виконані за типовими проектами. Вибір типу кріплення при глибині виїмки до 3 м залежить від вигляду грунту і його стану вогкості.

Таблиця 7.2.

Можливі види кріплення укосів при різному стані грунтів

Грунти	Кріплення
Природної вогкості за винятком сипучого	Горизонтальне з просвітом в одну дошку
Підвищеної вогкості і сипучий	Суцільне вертикальне або горизонтальне
Всіх видів при сильній притоці грунтових вод	Шпунтове обгороджування нижче за горизонт вод із забиванням його на глибину не менше за 0,75 м в підстилочний водонепроникний шар.

Для виїмок глибиною більше за 3 м встановлюють кріплення за індивідуальними проектами, затверджених головним інженером будівництва згідно ППР.

Переваги інвентарних кріплень: збірність елементів; можливість установки їх зверху без спуску в траншею; можливість механізації установки і розбирання, розрахунку всіх елементів на міцність і стійкість.

Розглянемо основні вимоги техніки безпеки при упорядкуванні котлованів і траншей.

Встановлювати кріплення необхідно вниз по мірі розробки виїмки на глибину не більше за 5 м (в нестійких грунтах на 0,2-0.25 м). При установці кріплень верхня частина їх повинна виступати над брівкою виїмки не менш ніж на 15 см.

Упорядкування неінвентарних дерев'яних кріплень траншей глибиною до 3 м повинно відповідати таким вимогам: для кріплення грунтів природної вогкості, крім піщаних, використовують дошки товщиною не менше за 4 см, а для піщаних грунтів і грунтів підвищеної вогкості - не менше за 5 см, які закладають за вертикальні стойки впритул до грунту із зміцненням розпірки; Стойки кріплень встановлюються не рідше, ніж через 1.5 м, розпірки кріплень розміщуються на відстані не більше за 1 м, у кінців розпірки забивають бобишки.

При викиданні грунту з виїмок глибиною більше за 1.8 м необхідно влаштовувати на розпірках полки-настили, які необхідно захищати бортовими дошками шириною не менше за 15 см.

При упорядкуванні кріплень кріпильний матеріал потрібно подавати у виїмку механізованим способом. Скидати його в траншеї або котловани забороняється. За станом кріплень потрібно вести систематичне спостереження. Кріплення, встановлені зимою, оглядають особливо ретельно і при необхідності посилюють. Засипають виїмки частинами. При цьому кріплення розбирають знизу-вгору, видаляючи одночасно не більш трьох дошок в стійких грунтах, а в нестійких - не більше за одну.

Рис. 7.2. Конструктивні рішення кріплення грунту:

а кріплення розпорками ( 1 - стойка; 2 - бобишки; 3 - розпірка); б) анкерне кріплення (1 - стойка; 2 - кріпильні дошки; 3 - стяжка; 4 - анкер); в) підкосне кріплення (1-стойка; 2- кріпильні дошки; 3- бобишка; 4- підкос); г) шпунтове кріплення (1-дерев'яний шпунт; 2- прогони); д) пристрій для кріплення траншей (1-стойка; 2- направляюча; 3- розсувні розпірки; 4- розтяжки; 5- стальні щити); ж) пристрій для кріплення стін траншей; (1- захищаючі щити; 2- розпірки; 3- тяга; 4 - розпорні колодки; 5- петлі;) з кріплення стін траншей при прокладці трубопроводів (1-дерев'яний щит; 2- розпірна рама; 3- секторна опора; 4- труба, що опускається; 5,6- шарнірні розпірки); е) тимчасове кріплення при прокладці трубопроводів (1-анкерні елементи; 2- грунт, що витягується; 3- щити; 4- стойки4 5-скоба; 6- крюк).

При видаленні дошок потрібно відповідно переставляти розпірки. Розбирання кріплень проводять під наглядом виконроба або майстра.

При зведенні підземних споруд в сипучих і насичених водою грунтах не треба розбирати кріплення, так як це може привести до аварії.

Звичайно виїмки засипають без розбору кріплення про що складається відповідний акт.