Резерви:

• Вводиться податковий облік резервів. Збільшення резервів призводить до збільшення витрат, і навпаки: зменшення резервів - до збільшення доходів.

• Не встановлений ліміт розміру для віднесення сформованого резерву на витрати.

Особливості визначення прибутку страховика, що здійснює страхування життя

Договір довгострокового страхування життя відповідно до ПКУ — договір страхування життя строком на 5 і більше років, який передбачає страхову виплату одноразово або у вигляді ануїтету, якщо застрахована особа дожила до закінчення терміну дії договору страхування чи події, передбаченої у договорі страхування, або досягла віку, визначеного договором. Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом перших 5 років його дії, крім тих, що здійснюються у разі настання страхових випадків, пов’язаних зі смертю чи хворобою застрахованої особи або нещасним випадком, що призвело до встановлення застрахованій особі інвалідності I або II групи чи встановлення інвалідності особі, яка не досягла 18-річного віку. При цьому платник - роботодавець не може бути вигодонабувачем за такими договорами страхування життя.

ОО від провадження страхової діяльності зі страхування життя є:

1) прибуток від страхової діяльності з довгострокового страхування життя та пенсійного страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення. Витрати від провадження страхової діяльності з довгострокового страхування життя та пенсійного страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, крім прямих витрат, включають суми витрат страховика, який здійснює страхування життя розподілених пропорційно до питомої ваги доходу від довгострокового страхування життя, пенсійного страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення та інших договорів страхування життя;

2) інвестиційний дохід, отриманий від розміщення коштів за договорами довгострокового страхування життя та пенсійного страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення.

За договорами довгострокового страхування життя та іншими договорами страхування, укладеними на строк більше 1 року дохід у вигляді частини страхового внеску визнається в момент виникнення у платника податку права на отримання чергового страхового внеску відповідно до умов зазначених договорів.

Інвестиційний дохід від розміщення коштів резервів довгострокового страхування життя та пенсійного страхування:

• є об'єктом оподаткування за загальною ставкою (21%);

• безпосередньо не встановлено можливості зменшення такого доходу на розмір математичних резервів, а також витрат на ведення справи. Проте, дане обмеження в певній мірі "нівелюватиметься" податковим ефектом від нововведених правил визнання доходів-витрат, а також формування резервів страховиком.

Якщо договір довгострокового страхування життя чи недержавного пенсійного забезпечення протягом перших 5 років його дії розривається з будь-яких причин (крім зміни страхувальника (роботодавця) на нового страхувальника чи зміну страховика на нового страховика) до закінчення мінімального строку його дії або до настання відповідного страхового випадку, в результаті чого відбувається часткова страхова виплата, виплата викупної суми чи повне припинення зобов'язань страховика за таким договором перед платником або порушуються інші вимоги, то платник, який збільшив витрати, зобов'язаний включити до складу доходів за відповідний звітний період суму попередньо сплачених платежів, внесків, премій із нарахуванням пені в розмірі 120% облікової ставки НБУ, що діяла на день виникнення у страхувальника податкового зобов'язання з податку, що виникає внаслідок збільшення доходів, обчислених з урахуванням суми податкового зобов'язання, що розраховується з початку податкового періоду, що настає за періодом, у якому платник вперше збільшив витрати на суму страхових платежів у межах договору, до дня подання податкової декларації за наслідками податкового періоду, на який припадає факт дострокового розірвання або порушення інших вимог. При цьому викупна сума або її частина, яка повертається платнику страховиком, не включається до складу доходів такого платника.

Штрафні санкції за заниження ОО у даних випадках як до страховика, так і до платника не застосовуються.

Довгостроковий договір страхування життя, в якому страхувальником є роботодавець, може передбачати:

1. зміну страхувальника (роботодавця) на нового страхувальника, яким може бути або новий роботодавець, або застрахована особа, у разі звільнення застрахованої особи;

2. зміну страховика на нового страховика.

При цьому зміна страхувальника (страховика) повинна підтверджуватися тристоронньою угодою між страхувальником (страховиком), новим страхувальником (страховиком) та застрахованою особою.

Платники ведуть окремий облік доходів та витрат, пов'язаних з отриманням прибутку.

Для цілей оподаткування до складу доходів та витрат не включаються доходи та витрати у вигляді позитивних чи від'ємних курсових різниць, отриманих від перерахунку страхових резервів, утворених за договорами із довгострокового страхування життя, та активів, якими представлені страхові резерви за договорами із довгострокового страхування життя, у випадках, якщо такі страхові резерви та/або активи утворені в іноземній валюті.