Висновки
Можемо зробити висновок, що джерельна база складається з великої кількості першоджерел, робіт філософів, які займалися проблемами герменевтики (проблемами розуміння, тлумачення, інтерпретації: тексту, контексту і т.д.): Арістотеля, Августина, Флація, Ф.Шлейєрмахера, В.Дільтея, М.Гайдеггера, Г.-Г.Гадамера, П.Рікера, М.Фуко, Ж.Дерріда та ін.
Окремим персоналіям присвячені дослідження А.Ракітова, (Ф.Шлейєрмахеру); Ю.Лободи, І.Михайлова,Р.Сафранскі(М.Гайдеггеру); Ю.Лободи, В.Малахова, М.Шестакової (Г.-Г.Гадамеру); Н.Автономової, Є.Гурко, І.Ільїна, (Ж.Дерріда); Н.Автономової (М.Фуко); Ф.Урузбакієвої (Ф.Джеймісону). Також значною мірою використовувалися роботи дослідників: І.Касавіна (проблематики тексту, дискурсу, контексту) В.Владимирова (сучасне комунікативне суспільство), К.Ванхузера, Н.Автономової (дослідження філософії представників постмодернізму: Ж.Дерріда, М.Фуко, та ін.) та ін.
Та загальних критичних досліджень герменевтики: Г.Шпет, В.Кузнєцов, Г.Альберт та ін..
Але в цьому ховається небезпека заблукати в різноманітті інтерпретацій самої теорії та проблематики інтерпретації. Тому необхідним є вибір ефективної методології, яка використовується у дослідженні.
Ми будемо дотримуватися принципу методологічного плюралізму. Окрім загальнологічнихметодів: аналізу, синтезу, дедукції, індукції, абстрагування, узагальнення, сходження від абстрактного до конкретного і т.д., ми широко послуговувалися наступними філософськими методами:
логіко-історичного аналізу;
порівняльно-критичного аналізу;
діалектичний;
герменевтичний;
феноменологічний.
Отже, джерельна база герменевтики надзвичайно широка; тому дослідження можуть призвести в глухий кут, адже нічого не варто просто заплутатися серед багаточисленних і багатоманітних герменевтичних теорій, концепцій, засад, досліджень. Допомогти знайти вірний шлях у нашому дослідженні мають філософські та загальнонаукові методи.
Завдання, поставлене до цього розділу виконане: ми описали джерельну та методологічну базу нашого дослідження.
Список джерел і літератури
Августин Аврелий. Христианская наука или Основания Священной Герменевтики и Церковного Красноречия [Електронный ресурс] / Аврелий Августин. Режим доступа : www.moral.ru/augustin/doctrine.html.
Агапов О.Д. Метод интерпретации в историческом познании : автореф. дис. к. филос. наук : 09.00.11 “Соціальна філософія” / О.Д.Агапов. – Казань, 2000. – 19с.
Антипов Г.А. Понимание в структуре гуманитарных исследований. Проблема методологии науки. – Новосибирск :“Наука”, 1985. – 200 с.
Антологияфеноменологической философии в России / [под общей ред. И.М. Чубарова]. – М.: Логос: Прогресс-Традиция, 2000. – (Феноменология. Герменевтика. Философия языка / [ред.совет сер.: Т.Дмитриев и др.]).
Т.1 / [сост., введ., коммент. Т.Дмитриев]. – 1998. – 512 с.
Антологияфеноменологической философии в России / [под общей ред. И.М. Чубарова]. – М.: Логос: Прогресс-Традиция, 2000. – (Феноменология. Герменевтика. Философия языка / [ред.совет сер.: Т.Дмитриев и др.]).
Т.2 /[сост., введ., коммент.И.Чубаров; ред. Т.Дмитриев идр. ] – 2000. – 526, [1] с.
Альберт Х. Трактат о критическом разуме / Х.Альберт ; [пер с нем., вступ. ст. и примеч. И.Шишкова]. М. :Едиториал УРСС, 2003. — 264 с.
Апель К.-О. Трансформация философии / К.-О. Апель ;[пер. с нем. В.Куренного, Б.Скуратова]. — М.: Логос, 2001. — 339 с .
Аристотель. Сочинения : в 4 т. / Аристотель ; [ред. З.Микеладзе]. – М. :“Мысль”, – 1976–
Т.2 – 1978. – С.91-116.
Бабушкин В.У. Феноменологическаяфилософия: критическийанализ / В.У.Бабушкин. – М.: “Наука”, 1985. – 188 с.
Барт Р.Введение в структурный анализ повествовательных текстов / Р.Барт ; [пер. Г.Косикова] // Зарубежная эстетика и теория литературы XIX-XX вв.: трактаты, статьи, эссе. – М.: МГУ, 1987. – С. 387 – 422.