- •Самостійна робота 1 Вивчення будови і морфологічних ознак ґрунту
- •Хід роботи:
- •Дайте характеристику фазам ґрунту:
- •2. Дайте визначення основним поняттям морфологічної будови ґрунту:
- •3. Оцініть забарвлення як важливу морфологічну ознаку грунту
- •4. Оцініть структуру грунту як важливу морфологічну ознаку.
- •4. Оцініть складання грунту як важливу морфологічну ознаку.
- •5. Новоутворення і включення як важливі морфологічні ознаки.
- •6. Характеристика грунтового профілю, грунтових горизонтів та їх індексація
- •Контрольні питання:
- •Самостійна робота 2 Вивчення водних властивостей грунту
- •Хід роботи:
- •Склад органічної частини грунту
- •Гумусний стан грунтів
- •Контрольні питання:
- •Самостійна робота 4 Вивчення грунтових колоїдів. Поглинальна здатність грунтів та її види
- •Склад, властивості, будова та фізичний стан грунтових колоїдів
- •Вивчення поглинальної здатності ґрунту
- •ЛужнІстЬ грунтів
- •Буферність грунтів
- •Повітряні властивості
- •Теплові властивості
- •Контрольні питання:
- •Дерново-підзолисті ґрунти
- •Грунти зони лісостепу Сірі лісові ґрунти
- •Чорноземи Лісостепу
- •Грунти зони степу Чорноземи Степу
- •Каштанові ґрунти сухого Степу
- •Грунти галогенного ряду Солончаки
- •Солонці
- •Алювіальні грунти
- •Хід роботи
- •Самостійна робота 8 Визначення якості поливних вод
- •Теоретична підготовка
- •Хід роботи
- •Солестійкість сільськогосподарських культур
- •Cамостійна робота 9 Баланс гумусу в ґрунті
- •Теоретична підготовка
- •Хід роботи
- •Приклад розрахунку.
- •Дані для розрахунків запасів загальних і токсичних солей у ґрунті
- •Дані хімічного аналізу поливних вод
- •Вихідні дані для розрахунку балансу гумусу
Самостійна робота 8 Визначення якості поливних вод
МЕТА РОБОТИ: провести визначення якості поливних вод
Теоретична підготовка
Оцінка якості зрошувальної води як джерела зрошення є обов'язковим при проектуванні та проведенні меліоративних заходів. При оцінці придатності води для зрошення та впливу її на гідрогеолого-меліоративний стан агроландшафту слід враховувати два аспекти: якість води як джерело живлення рослин і якість як фактор впливу на ґрунти і гідрогеологічні умови.
В першому випадку її якість залежить від солестійкості зрошуваних сільськогосподарських культур та характеристики ґрунтових розчинів. В цьому випадку слід враховувати властивості ґрунту та вміти прогнозувати зміни, які виникають при взаємодії ґрунту та зрошувальної води різної якості.
При оцінці впливу зрошувальної води на гідрогеолого-меліоративний стан агроландшафту необхідно розглянути такі питання:
- оцінку загальної мінералізації зрошувальної води з точки зору небезпеки засолення ґрунтів та створення умов, що пригнічують розвиток рослин із-за накопичення солей в ґрунтових розчинах;
- оцінку токсичної дії окремих іонів, присутніх у зрошувальній воді;
- оцінку впливу зрошувальної води на водопроникність ґрунтів;
- прогнозування розвитку процесів підлужування та осолонцювання.
Всі ці питання розглядаються на базі даних хімічних аналізів води і ґрунту. Крім загального змісту солей (мінералізація, г/л) використовуються дані по вмісту у воді різних іонів: Са2+; Мg2+; Na+ + К+; СО32-; НСО3-; СІ-; SО42-, а також по значенню водневого показника рН.
Хід роботи
1. Заповніть таблицю 15.1 з вихідними даними згідно додатку В (варіант ).
Таблиця 15.1
Характеристика якості зрошувальної води
Одиниці виміру |
рН |
Іони |
Загальна мінералізація (М) |
|||||
НСО3- |
Cl- |
SO4- |
Ca2+ |
Mg2+ |
Na+ + K+ |
|||
г/л |
|
|
|
|
|
|
|
|
мг/л |
|
|
|
|
|
|
|
|
мг-екв/л |
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Згідно вихідних даних хімічного аналізу поливних вод перерахувати показники з мг/л в мг-екв/л за формулою:
Мо [мг-екв/л] = Мо [мг/л]×e
де е – еквівалентна маса іону (СО32- = 0,033; НСО3- = 0,016; Cl- = 0,028; SO42- = 0,021; Ca2+ = 0,050; Mg2+ = 0,082; Na+ + K+ = 0,044).
3. Загальна мінералізація (М) розраховується як сума аніонів та катіонів.
4. Провести оцінку загальної мінералізації (М) по небезпеці засолення з врахуванням солестійкості с.-г. культур
М < 0,2 – 1,0 г/л - вода придатна для зрошення;
М = 1,0 – 3,0 г/л - вода небезпечна для зрошення з точки зору вторинного засолення ґрунтів;
М = 3,0 – 5,0 г/л - вода придатна тільки за винятком, може використовуватися на піщаних ґрунтах, при умові достатнього природного зрошування.
5. Провести оцінку якості зрошуваної води по небезпеці вторинного засолення при тривалому зрошенні
М < 0.45 г/л – добра якість (небезпека повторного засолення нема)
М = 0,45 – 1,92 г/л – вода середньої якості (є небезпека вторинного засолення)
М > 1,92 г/л – вода поганої якості (висока небезпека вторинного засолення)
6. Провести оцінку якості зрошуваної води з точки зору солестійкості сільськогосподарських культур
Таблиця 15.2