Самостійна робота 8 Визначення якості поливних вод

МЕТА РОБОТИ: провести визначення якості поливних вод

Теоретична підготовка

Оцінка якості зрошувальної води як джерела зрошення є обов'язковим при проектуванні та проведенні меліоративних заходів. При оцінці придатності води для зрошення та впливу її на гідрогеолого-меліоративний стан агроландшафту слід враховувати два аспекти: якість води як джерело живлення рослин і якість як фактор впливу на ґрунти і гідрогеологічні умови.

В першому випадку її якість залежить від солестійкості зрошуваних сільськогосподарських культур та характеристики ґрунтових розчинів. В цьому випадку слід враховувати властивості ґрунту та вміти прогнозувати зміни, які виникають при взаємодії ґрунту та зрошувальної води різної якості.

При оцінці впливу зрошувальної води на гідрогеолого-меліоративний стан агроландшафту необхідно розглянути такі питання:

- оцінку загальної мінералізації зрошувальної води з точки зору небезпеки засолення ґрунтів та створення умов, що пригнічують розвиток рослин із-за накопичення солей в ґрунтових розчинах;

- оцінку токсичної дії окремих іонів, присутніх у зрошувальній воді;

- оцінку впливу зрошувальної води на водопроникність ґрунтів;

- прогнозування розвитку процесів підлужування та осолонцювання.

Всі ці питання розглядаються на базі даних хімічних аналізів води і ґрунту. Крім загального змісту солей (мінералізація, г/л) використовуються дані по вмісту у воді різних іонів: Са²⁺; Мg²⁺; Na⁺ + К⁺; СО₃^2-; НСО₃^-; СІ^-; SО₄^2-, а також по значенню водневого показника рН.

Хід роботи

1. Заповніть таблицю 15.1 з вихідними даними згідно додатку В (варіант ).

Таблиця 15.1

Характеристика якості зрошувальної води

Одиниці виміру	рН	Іони						Загальна мінералізація (М)
		НСО3-	Cl-	SO4-	Ca2+	Mg2+	Na+ + K+
г/л
мг/л
мг-екв/л

2. Згідно вихідних даних хімічного аналізу поливних вод перерахувати показники з мг/л в мг-екв/л за формулою:

М_о [мг-екв/л] = М_о [мг/л]×e

де е – еквівалентна маса іону (СО₃^2- = 0,033; НСО₃^- = 0,016; Cl^- = 0,028; SO₄^2- = 0,021; Ca²⁺ = 0,050; Mg²⁺ = 0,082; Na⁺ + K⁺ = 0,044).

3. Загальна мінералізація (М) розраховується як сума аніонів та катіонів.

4. Провести оцінку загальної мінералізації (М) по небезпеці засолення з врахуванням солестійкості с.-г. культур

М < 0,2 – 1,0 г/л - вода придатна для зрошення;

М = 1,0 – 3,0 г/л - вода небезпечна для зрошення з точки зору вторинного засолення ґрунтів;

М = 3,0 – 5,0 г/л - вода придатна тільки за винятком, може використовуватися на піщаних ґрунтах, при умові достатнього природного зрошування.

5. Провести оцінку якості зрошуваної води по небезпеці вторинного засолення при тривалому зрошенні

М < 0.45 г/л – добра якість (небезпека повторного засолення нема)

М = 0,45 – 1,92 г/л – вода середньої якості (є небезпека вторинного засолення)

М > 1,92 г/л – вода поганої якості (висока небезпека вторинного засолення)

6. Провести оцінку якості зрошуваної води з точки зору солестійкості сільськогосподарських культур

Таблиця 15.2