- •Біохімія чаю і чайного виробництва
- •Хімічний склад чайного листа і чаю.
- •Дубильні речовини.
- •Флавоноли.
- •Алкалоїди.
- •Білкові речовини і амінокислоти .
- •Хлорофіл і супутні пігменти.
- •Органічні кислоти.
- •Смолянисті речовини .
- •Мінеральні речовини.
- •Ефірні масла та інші речовини обумовлюючі аромат.
- •Ферменти.
- •Принципи виробництва різних видів чаю.
- •Класична технологія.
- •Нова технологія.
- •Про механізм ферментації.
Флавоноли.
Складають цілу групу сполук дуже близьких по хімічній природі до катехінів, але різняться більшим окисненням основного дифенілпропанового ядра.
Ф
R1
R1=R2=R3=H—кемпферол; R1=OH; R2=R3=H—кверцетин;
R1=R2=OH; R3=H—міріцетин.
Вуглеводний компонент- глюкоза, галактоза, рамноза, арабіноза та ін., залежно від виду чаю (грузинський, краснодарський, індійський)
Найбільший вміст флавонів спостерігається у молодих листках, і пелюстках квітів. З віком в листі збільшується вміст глікозидів кверцетину, особливо рутину. Вміст флавонолів в процесі виробництва чорного чаю поступово знижується на 15-25%. Найбільше змінюється вміст глікозидів міріцетину.
Згідно даних, які отримали індійські та японські вчені, флавонол- глікозиди у присутності катехіну (пірокатехіну), здатні ферментативно окиснюватись з утворенням химерних продуктів–біфлавонолів.
Вуглеводи.
Вміст вуглеводів змінюється від 0,5 до 1%, від простих цукрів до целюлози і геміцелюлози, кількість яких зростає по мірі старіння листка.
Прості цукри відіграють велику позитивну роль в утворенні аромату чаю. В результаті взаємодії редукуючих цукрів з амінокислотами, такими як фенілаланін, і дубильними речовинами при підвищеній температурі утворюються альдегіди, які дають цілу гаму ароматів: квітковий, фруктовий, медовий та солодовий.
Таблиця2. Вміст сахарози, глюкози і фруктози (%на суху речовину)
Цукри |
Зелений чай |
Чорний чай (нова технол.) |
Чорний чай (Класич.технол.) |
Сахароза |
0,43 |
0,17 |
0,09 |
Глюкоза |
0,28 |
0,46 |
0,78 |
Фруктоза |
0,15 |
0,40 |
0,48 |
Сума цукрів |
0,86 |
1,03 |
1,35 |
Ці дані показують, що в чайному листі міститься більше сахарози, але при переробці збільшується кількість моноцукрів.
Пектинові речовини містяться у формі гідропектину і протопектину - важливих складових, так як, від їх вмісту залежать такі властивості чайної сировини, як клейкість, солодкуватий смак готового чаю, гігроскопічність. Вміст пектинових речовин в різних частинах японського чайного дерева 4,9; 6,1; 4,7; 7,6 (1-ий лист, 2-ий, 3-ій і стебло відповідно) більший ніж в грузинському 3,08; 3,08 2,63; 2,62 відповідно. У процесі зав’ялювання чаю утворюється яблучний запах, пов’язаний з перетворенням пектинів.
Алкалоїди.
Алкалоїдам чай зобов’язаний своїм розповсюдженням. Це кофеїн, теобромін, теофілін -- метильовані похідні пурину.
Кофеїн відкритий в чаї Оудрі в 1827р., його вміст досягає 3-5% (1,5%-в кавових зернах) .Але в перерахунку на чашку напою вміст приблизно рівний.
СН3N СО С8Н10N4O2 кофеїн
CH3 C7H8N4O2 теофілін, теобромін
ОС C N
CH
СН3N C N
Фізіологічна дія : впливає на ЦНС, м’язову тканину, діяльність серця та нирок. Інтенсивно впливає на обмін речовин , підвищує поглинання кисню, покращуючи кровозабезпечення тканин, серцеву діяльність, а також працездатність скелетних м’язів. Діє на мозкові центри, пов’язані з вищими психічними функціями, в результаті чого, відбувається загальне підвищення функцій головного мозку та нервової системи. Таким чином, виникає стан бадьорості і підвищення розумової активності. В процесі переробки вміст алкалоїдів не змінюється, незначні втрати можливі лише при сушці.
Теобромін, відкритий у1871р.; теофілін - у 1888р.У той час існувала думка, що ці речовини містяться лише у високоякісних сортах чаю.
У листі чаю було знайдено ксантин, аденін, гіпоксантин, тетраметилсечову кислоту.
Метод вакуум-інфільтрації дав змогу показати можливість утворення кофеїну з аргініну, гістидину і сечовини. При інфільтрації цих речовин у свіжий чайний лист (а також метиламіну, етиламіну і бутиламіну) спостерігається підвищення вмісту кофеїну до17%.