Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема Банківська система 04.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
22.11.2019
Размер:
84.48 Кб
Скачать

3.4. Операції на відкритому ринку

Шляхом проведення центральним банком операцій на відкритому ринку збільшується (при купівлі цінних паперів) або зменшується (при продажу цінних паперів) обсяг власних фінансових ресурсів комерційних банків зокрема та банківської системи в цілому, що призводить до зміни вартості кредиту і, як наслідок, попиту на гроші.

Операції центрального банку на відкритому ринку розрізняються:

– залежно від умов угоди (прямі операції з купівлі-продажу або купівля на термін з обов’язковим зворотним продажем – так звані зворотні операції, тобто операції РЕПО);

– залежно від об’єктів угод (операції з державними чи приватними цінними паперами);

– за терміновістю угоди (короткотермінові – до трьох місяців, довготермінові операції з цінними паперами – до одного року й довше);

– залежно від сфери проведення операцій (у банківському секторі або також за його межами);

– за способом встановлення ставок (визначаються або центральним банком, або ринком).

Операції центрального банку на відкритому ринку дають можливість:

– здійснювати беземісійне фінансування державних витрат (і на цій основі – державним боргом);

– надавати суб’єктам ринкової економіки надійні та ліквідні інструменти для тимчасового розміщення власних фінансових ресурсів;

– впливати не лише на попит і пропозицію грошей, але й на співвідношення їх структурних агрегатів – готівки і безготівкових грошей.

У світовій практиці грошово-кредитного регулювання операції центрального банку щодо купівлі-продажу цінних паперів уряду називають політикою відкритого ринку. До її позитивних якостей належать: гнучкість, оперативність, швидкість впливу на грошово-кредитну сферу тощо.

В Україні запроваджено такий інструмент регулювання грошово-кредитного ринку, як державні цінні папери. За його допомогою мобілізуються тимчасово вільні кошти юридичних та фізичних осіб для фінансування бюджетних витрат.

Рішення про випуск державних облігацій приймає Кабінет міністрів, оформлюючи його відповідною постановою. Емітентом облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) і гарантом їх погашення від імені уряду є Міністерство фінансів. Національний банк виступає у ролі генерального агента по розміщенню і погашенню облігацій.

Однак, окрім безперечно позитивних якостей операцій з цінними паперами уряду, існує ціла низка важливих проблем, що виникають перед Національним банком і економікою в цілому.

В Україні Національний банк операцій на відкритому ринку у класичному розумінні, тобто операцій на вторинному ринку цінних паперів практично не проводить. Національний банк не може оперативно регулювати грошову масу в обігу країни завдяки операціям на відкритому ринку через відсутність нормально функціонуючого вторинного ринку взагалі.

Левова частка операцій Національного банку практично зводилася до купівлі ним ОВДП при первинному їх розміщенні для покриття дефіциту бюджету, по суті це було «завуальованою» емісією.

Інша група проблем полягає у короткостроковості облігацій Міністерства фінансів. ОВДП як джерело покриття дефіциту бюджету працюватимуть лише у тому випадку, коли співвідношення ВВП/ОВДП буде незначним, а також борг буде тривалим у часі і дешевим.

Для Національного банку важливим є подальший розвиток вторинного ринку державних цінних паперів, оскільки від цього залежить дієвість операцій на відкритому ринку як інструмента грошово-кредитної політики.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]