11.8. Розмежування у фінансовому та податковому обліку операцій комерційних банків з державними цінними паперами

Правові аспекти здійснення державного регулювання ринку цінних паперів, а також державного контролю за рухом цінних паперів в Україні визначені Законом України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”.

Права й обов’язки за ЦП виникають з моменту їх передання емітентом або його уповноваженою особою одержувачу (покупцю) або його уповноваженій особі.

Оподаткування доходів за операціями з цінними паперами ре- гулюється Законом України “Про оподаткування прибутку під- приємств”.

У зв’язку з прийняттям Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (далі — Закон) установи банків змушені вести податковий облік.

Податковий облік — це облік валових доходів та валових витрат з метою визначення суми податку на прибуток.

До переходу банківської системи на МСБО, бухгалтерський (фінансовий) облік будувався таким чином, щоб можна було визначити базу для сплати податку, тобто операції, які підлягали оподаткуванню, відображались за рахунками доходів і витрат, різниця між якими становила об’єкт оподаткування. Операції, які не оподатковувались, відображались за рахунками відповідних джерел (фондів).

За новими правилами ведення фінансового обліку змінився підхід до визначення об’єкта оподаткування. Фінансовий результат, який визначається як різниця між доходами та витратами (тобто класами 6 і 7) не може бути основою для розрахунку податку на прибуток.

Рахунки доходів та витрат включають ряд операцій, які не відносяться до валових доходів та витрат банку. Це, скажімо, нараховані доходи за операціями із цінними паперами, які не отримані. До валових доходів вони включаються в період, як передбачено угодою, а за рахунками доходів (клас 6) при нарахуванні (тобто щомісяця).

Порядок податкового обліку кожна установа банку визначає самостійно, фінансовий облік регламентує НБУ.

При проведенні операцій з цінними паперами важливо визначити, які операції відносяться до валових доходів або валових витрат.

Фінансовий і податковий обліки — це два кардинально різні обліки. Тому не може бути сумніву щодо необхідності ведення окремо фінансового і податкового обліку. Бухгалтерські служби більше не в змозі “підганяти” бухгалтерський облік під податковий. Це сьогодні дуже складно, оскільки податковий облік може змінюватись при зміні Закону, а фінансовий облік має лишатися незмінним (тобто бути управлінським інструментом).

Під терміном “торгівля ЦП” треба розуміти будь-які операції з придбання або продажу ЦП.

Під терміном “доходи” слід розуміти суму грошових коштів або вартість майна, що одержана платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження ЦП, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв’язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається в зв’язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Під терміном “витрати” треба розуміти суму грошових коштів або вартість майна, що сплачена (нарахована) платником податку продавцю ЦП як компенсація їх вартості.

До складу витрат включаються також сума будь-якої заборгованості покупця, що виникає в зв’язку з таким придбанням.

З метою оподаткування платник веде окремий облік фінансових результатів від проведених операцій з торгівлі цінними паперами. Балансові збитки, яких завдано торгівлею ЦП, переносяться на зменшення доходів від таких операцій наступного звітного (податкового) кварталу.

Прибуток, одержаний від торгівлі ЦП, зменшений на суму некомпенсованих балансових збитків від таких операцій минулих періодів, включається до складу валових доходів платника за результатами такого звітного періоду.

Доходи, одержані від володіння державними ЦП та облігаціями місцевих позик, що придбані платником податку до введення в дію Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, не підлягають оподаткуванню, а доходи, які одержано від володіння державними ЦП і облігаціями місцевих позик, придбаними платниками після введення Закону, оподатковуються в загальномупорядку за ставкою 30 %.

У табл. 11.5 наведено приклади відображення у фінансовому та податковому обліку операцій банків із цінними паперами.

Таблиця 11.5

Відображення операцій комерційних банків із цінними паперами у фінансовому та податковому обліку