Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція 9 АЗС-24-10-12.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
21.11.2019
Размер:
911.87 Кб
Скачать

1.3. Автомобільні газозаправочні станції

Відомо, що двигуни автомобілів, - працюючих на традиційному виді палива (бензин, дизельне паливо), виділяють у навколишній простір токсичні продукти згоряння. Концентрація їх у великих містах досягає значних величин.

Більш десяти років назад на вулицях міст з'явилися газобалонні автомобілі. Застосування газів як палива для автомобільних двигунів у даний час знаходить широке поширення. Одним з переваг газобалонних автомобілів є менша в порівнянні з бензиновими двигунами токсичність відпрацьованих газів. Цей вид палива не тільки дозволяє знизити забруднення навколишнього середовища, але і вигідний з економічної точки зору, тому що його застосування дозволяє заощаджувати високооктанові палива, при цьому знижується вартість експлуатації, підвищується термін служби двигунів, зменшується витрата мастил, знижується гучність роботи. Крім того, зріджений природний газ можна використовувати комплексно: як паливо і як холодоагент.

Як паливо для газобалонних автомобілів використовується суміш пропану і бутану. Процентний склад газів може коливатися в значних межах у залежності від часу року і кліматичної зони. У літню пору в суміші утримується 70—80% бутану і 20—30% пропану, а в зимовий час співвідношення повинне бути зворотним. Це пояснюється необхідністю одержання надлишкового тиску в газовому балоні незалежно від температури навколишнього повітря. Нормальний бутан переходить у рідкий стан при атмосферному тиску вже при температурі 0,5°С. Тому при негативних температурах навколишнього повітря суміш повинна містити більшу кількість легких компонентів.

Суміш газів у газовому балоні знаходиться в двох агрегатних станах — рідкому і газоподібному. Парова фаза складає приблизно 10% загального обсягу балона при його максимально припустимому заповненні. Обов'язкова наявність парової подушки необхідна через велике об'ємне розширення зрідженого газу з підвищенням його температури.

Споруджувані в даний час у країні газонаповнювальні станції служать для забезпечення прийому, збереження і заправлення балонних автомобілів.

2.Пожежна неБезпеКа азс .

2.1. Особливості пожежовибухонебезпеки азс і азк

Специфіка технологічних процесів і конструктивних особливостей устаткування, будинків і споруджень АЗС і АЗК свідчить про те, що розглянутим об'єктам властиві основні закономірності виникнення і розвитку аварій з пожежами і вибухами на зовнішніх технологічних установках із ЛЗР і ГР. Пожежі і вибухи на таких об'єктах є, як правило, наслідком аварійних ситуацій, що розвиваються по наступній типовій схемі:

> у результаті порушення герметичності трубопроводів, запірної арматури й устаткування відбувається витікання ЛЗР і ГР;

> витеклі рідини або займаються, або, випаровуючи, створюють велику зону загазованості з вибухонебезпечними концентраціями парів пального. Надлишковий тиск, що розвивається при запаленні пароповітряної суміші, вибуху приводить до руйнування устаткування, будинків і споруджень;

> небезпечні фактори виниклої пожежі впливають на апарати і трубопроводи (як аварійні, так і ті, що знаходяться поблизу), що під дією теплового навантаження руйнуються;

> кількість пального продукту, що вийшла назовні, збільшується в часі, приносячи великий матеріальний і екологічний збиток, супроводжуючись в ряді випадків людськими жертвами.

На відміну від стаціонарних АЗС із підземним розташуванням резервуарів пожежна небезпека автозаправних станцій з наземними (надземними) резервуарами має ряд особливостей, обумовлених трохи іншими можливими сценаріями протікання аварій. Однієї з таких особливостей є можливість розтікання витоків палива, що заправляється, при його перекачуванні з автоцистерни в резервуари, тому що устаткування і трубопроводи ліній перекачування знаходяться на поверхні землі. Можлива також велика протока палива з резервуарів у результаті їхнього ушкодження. В усіх випадках витоки і протоки створюють постійну небезпеку утворення вибухонебезпечної пароповітряної хмари і погрозу виникнення пожежі і вибуху. При влученні наземного (надземного) резервуара у вогнище пожежі можливий розвиток аварії з вибухом цього резервуара з утворенням "вогненної кулі". Інтенсивність теплового випромінювання від нього досить велика навіть на відстанях, типових для протипожежних розривів, регламентованих нормами.

На АЗС за період з 1960 по 1990 р. за даними Держкомнафтопродукта відбулося 68 пожеж. Типові причини цих пожеж зазначені в табл.1.

ТАБЛИЦЯ 1. Типові причини виникнення пожеж на АЗС

п.п.

Причини виникнення пожеж і загорянь

Кількість пожеж

%

1.

Від автомобілів, у тому числі:

17

25,1

– іскри з вихлопної труби

6

8,8

– нагріті частини автомобіля

5

7,4

– електроустаткування

4

5,9

– заправлення з працюючим двигуном

2

3,0

2.

Електроустаткування операторної, освітлення території

15

22,0

3.

Порушення правил ремонтних робіт і техніки безпеки

12

17,6

4.

Переливи

9

13,2

5.

Несправності електроустаткування колонок

7

10,3

6.

Статична електрика

4

5,9

7.

Підпал

3

4,4

8.

Паління

1

1,5

ВСЬОГО

68

100

Видно, що основними причинами пожеж є автомобілі, що заправляються, переливи палива, несправності електроустаткування і порушення правил техніки безпеки при проведенні ремонтних (у тому числі вогневих) робіт.

Приклад: У 1984 році відбулося два великих інциденти, зв'язаних із процесом наливу бензину з автоцистерни в резервуар. У першому випадку по недогляду персоналу АЗС і водія автоцистерни відбулося переповнення резервуара, у результаті чого паливо розлилося по території станції і по ухилі витекло на проїзну частину дороги загального користування в безпосередній близькості від зупинки суспільного транспорту. Завдяки щасливому випадку запалення бензину не відбулося. В другому випадку в момент зливу бензину з автоцистерни в резервуар відбулося запалення палива на зливальному рукаві, що, імовірно, був негерметичний. Полум'я миттєво охопило вузол керування зливом палива автоцистерни, унаслідок чого зупинити надходження бензину з неї не представлялося можливим. Водій був змушений відігнати цистерну від резервуара, при цьому рукав був розірваний, і палаючий струмінь палива, що виливався, простягнувся по всій території АЗС.

Інший характерний випадок відбувся в 1995 р. Водій автоцистерни й оператор АЗС почали злив бензину в двох ємностей за допомогою зливальних рукавів, на яких були відсутні муфти. У результаті цього відбувся вихід пар бензину зі зливальних пристроїв і їхнє поширення по заправній площадці. Приблизно через 30 хв відбулося запалення пар палива від невстановленого джерела запалювання. Вогонь швидко перекинувся на автоцистерну. За допомогою оперативних пожежних підрозділів пожежа була ліквідована, однак згоріла автоцистерна і 1800 л бензину.

Мали місце і вибухи сумішей пар бензину з повітрям при витоках бензину в ґрунт і його влучення разом із ґрунтовими водами в підпільні простори будинків АЗС і навколишніх її об'єктів. Такі інциденти мали місце як у нашій країні (Москва, 1975 р.), так і за рубежем (Німеччина, 1990 р.).

З представлених вище даних випливає, що однієї з основних небезпек на АЗС є операція зливу палива з автоцистерн у резервуари збереження, а також витоку нафтопродуктів у ґрунт у результаті розгерметизації технологічного устаткування. У першому випадку можливе переповнення резервуарів збереження або розгерметизація зливо-наливних пристроїв з подальшим виходом значних кількостей палива і його розтіканням по території станції. В другому випадку мається досить висока імовірність створення вибухонебезпечних обсягів сумішей парів бензину з повітрям у вільних замкнутих просторах. Істотний внесок у підвищення пожежовибухонебезпеки об'єкта вносить також можливість наїзду транспортних засобів на паливороздаточні колонки або наземні резервуари.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]