Класифікація кредитних операцій за станом обслуговування позичальником боргу.
За станом погашення позичальником кредитної заборгованості за основним боргом та процентів за ним на підставі кредитної історії позичальників та їх взаємовідносин з банком обслуговування боргу юридичною особою є:
„добрим” якщо заборгованість за кредитом і відсотки/комісії за ним сплачуються в установлені строки або з максимальною затримкою до семи календарних днів;
або кредит пролонговано без пониження класу позичальника та відсотки/комісії за ним сплачуються в установлені строки або з максимальною затримкою до семи календарних днів; або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника, до 90 днів та відсотки/комісії за ним сплачуються в установлені строки або з максимальною затримкою до семи календарних днів;
„слабким” якщо заборгованість за кредитом прострочена від 8 до 90 днів та відсотки/комісії за ним сплачуються з максимальною затримкою від 8 до 30 днів; або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника на строк від 91 до 180 днів, але відсотки/комісії сплачуються в строк або з максимальною затримкою до 30 днів;
„незадовільним” якщо заборгованість за кредитом прострочена понад 90 днів; або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника понад 180 днів.
3. Порядок розрахунку резерву під кредитні ризики, джерела його формування.
З метою підвищення надійності та стабільності банківської системи, захисту інтересів кредиторів і вкладників банки створюють резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банку.
Резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків є спеціальним резервом, необхідність формування якого обумовлена кредитними ризиками.
Формування резервів є одним з методів зниження кредитного ризику на рівні банку.
Загальна заборгованість за кредитними операціями становить валовий кредитний ризик для кредитора.
При розрахунку резерву для покриття можливих втрат за кредитними операціями комерційні банки враховують:
фінансовий стан позичальника;
якість обслуговування боргу позичальником;
суму забезпечення кредиту з урахуванням коефіцієнтів залежно від категорії кредитної операції.
Резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями формується за кожною кредитною операцією окремо на суму чистого ризику.
При визначенні чистого кредитного ризику для розрахунку резерву сума валового кредитного ризику за кожною кредитною операцією окремо може зменшуватися на вартість прийнятого забезпечення (гарантій та застави майна і майнових прав) з урахуванням коефіцієнтів залежно від категорії кредитної операції.
Предмети застави беруться до розрахунку резерву під кредитні ризики за відповідними коефіцієнтами.
Вартість предмета застави визначається банком при кредитуванні за ринковою вартістю.
Застава оформляється договором застави відповідно до Закону України „Про заставу”.
Загальною вимогою до розміру забезпечення за кредитною операцією є перевищення його ринкової вартості порівняно із сумою основного боргу та відсотків за ним з урахуванням обсягу можливих витрат на реалізацію застави в разі невиконання позичальником своїх зобов’язань.
На підставі класифікації валового кредитного ризику та враховуючи прийнятне забезпечення, банк визначає чистий кредитний ризик за кожною операцією і зважує його на встановлений коефіцієнт резервування.
Розрахункова сума резерву визначається залежно від суми чистого кредитного ризику за кожною категорією кредитної операції та відповідно до нормативу резервування за такою формулою:
,
де
Р – розрахункова сума резерву;
Зі – сума чистого кредитного ризику за кожною категорією кредитної операції;
Кі – норматив резерву, %.
Резерв під кредитні ризики розраховується та формується головним банком і його філіями протягом місяця, у якому здійснено кредитну операцію.
Розмір фактичного сформованого резерву під можливі втрати за кредитними операціями контролюється за даними місячного балансу.
Резерв має бути сформований у повному обсязі відповідно до сум фактичної кредитної заборгованості за групами ризику та встановленого рівня резерву з розподілом за видами валют.
Резерв формується у тій валюті, в якій обліковується заборгованість.
Комерційний банк використовує резерви на погашення безнадійної кредитної заборгованості за основним боргом, яка обліковується на балансових рахунках як сумнівна заборгованість.
Безнадійна кредитна заборгованість відшкодовується комерційним банком за рахунок резерву під нестандартну заборгованість за умови виконання вимог статті 12 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.
Безнадійна заборгованість позичальника, визнаного банкрутом у встановленому законодавством порядку, списується за рахунок резерву під нестандартну заборгованість банку після прийняття Господарським судом рішення про визнання позичальника банкрутом.
Заборгованість, яка забезпечена заставою, погашається у порядку, передбаченому Законом України „Про заставу”.
У разі, якщо частина кредитної заборгованості залишилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних банком від реалізації майна позичальника, переданого у заставу, та за умови, що інші юридичні дії банку щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не призвели до повного її покриття, ця частина заборгованості списується за рахунок резерву під нестандартну заборгованість. Реалізація майна, переданого у заставу, здійснюється з аукціонів, публічних торгів, якщо інше не передбачено договором, у порядку, визначеному чинним законодавством України.
Безнадійна заборгованість, яка виникла внаслідок неспроможності позичальника погасити заборгованість у зв'язку з дією обставин непереборної сили (форс-мажор), списується за рахунок резерву під нестандартну заборгованість за умови наявності будь-якого з нижче зазначених документів:
підтвердження Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України або підтвердження уповноважених органів іншої держави, легалізованих консульськими установами України, у разі настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території такої держави;
рішення Президента України про запровадження надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях України, затверджене Верховною Радою України, або рішення Кабінету Міністрів України про визнання окремих місцевостей України потерпілими від повені, посухи, пожежі та інших видів стихійного лиха.
У разі, якщо банк не звернувся до Господарського суду протягом визначених чинним законодавством України строків, або у разі, якщо Господарський суд не задовольнив позов, банк списує заборгованість за рахунок резерву під нестандартну заборгованість .
Прострочена заборгованість фізичних осіб, визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми або померлими, списується за рахунок резерву під нестандартну заборгованість банку за умови, що рішення суду про визнання фізичних осіб безвісно відсутніми або померлими було прийнято пізніше дати укладення кредитної угоди.
Прострочена заборгованість фізичних осіб, щодо яких органами слідства оголошено розшук у порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України, списується за рахунок резерву під нестандартну заборгованість у разі, якщо протягом 180 календарних днів від дня оголошення розшуку місце перебування такої фізичної особи не встановлено.
Прострочена заборгованість юридичних осіб, щодо керівників яких органами слідства оголошено розшук у порядку, передбаченому статтями Кримінально-процесуального кодексу України, списується за рахунок резерву під нестандартну заборгованість у разі, якщо протягом 180 календарних днів від дня оголошення розшуку місце перебування цих осіб не встановлено.
Банки зобов’язані продовжувати роботу з клієнтами щодо повернення ними боргу, списаного за рахунок резервів, протягом строку позовної давності.
Якщо протягом строку позовної давності комерційному банку не вдалося погасити безнадійну кредитну заборгованість, то вона вважається повністю безнадійною і списується з позабалансу.
Банки зобов'язані створювати кредитні комітети (у філіях та відділеннях - кредитні комісії), на яких розглядається інформація щодо оцінки кредитних портфелів і формування резервів та який має зберігати цю інформацію і протоколи протягом не менше трьох років.
Звітність про класифікацію кредитів, створення резервів та їх використання подається: філіями - головному банку і територіальному управлінню Національного банку України, а головним банком територіальному управлінню Національного банку за місцезнаходженням головного банку щомісячно у порядку, встановленому Національним банком України щодо надання статистичної звітності.
„Звіт про класифіковані кредитні операції за формами власності” та „Звіт про розрахунок резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями комерційних банків” складаються на підставі рішення кредитного комітету банку про класифікацію кредитів за критеріями ризику та рівень резервування за звітний місяць.
„Звіт про списану безнадійну заборгованість” складається на підставі обліку проведених операцій за звітний місяць.
Відділ банківського нагляду Національного банку України постійно проводить перевірки звітності банків та їх установ щодо правильності класифікації ними своїх кредитних портфелів та дотримання порядку створення і використання резерву.
У разі виявлення розбіжностей між даними банку і даними банківського нагляду Національного банку України банк зобов’язаний виправити відповідну звітність і у разі необхідності скоригувати розмір резерву на різницю, виявлену під час перевірки.