Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція 1 2012.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
21.11.2019
Размер:
208.9 Кб
Скачать

5. Процес банківського кредитування

Комерційні банки можуть надавати кредити позичальникам незалежно від їхньої галузевої приналежності, статусу, форм власності за наявності у них реальних можливостей та правових форм забезпечення своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом.

Процес кредитування – широке поняття, яке охоплює кредитний цикл, починаючи з пошуку клієнтів і закінчуючи тим моментом, коли клієнт повністю повертає банку всю суму кредиту разом з відсотками.

Процес банківського кредитування складається з певних етапів, кожний з яких окремо забезпечує рішення конкретного завдання, а разом досягається головна мета кредитних операцій – їх надійність і прибутковість для банку.

Особливості кредитного процесу в кожному банку значною мірою залежать від таких чинників, як його масштаби, організаційна структура, кваліфікація персоналу, величина кредитного портфеля, вид кредиту, склад клієнтури тощо. Однак у цілому схема механізму кредитування є загальною для всіх банків і включає такі основні етапи:

  1. Зустріч із потенційним позичальником. Розгляд заявки на отримання кредиту та співбесіда з потенційним позичальником.

  2. Оцінка кредитоспроможності потенційного позичальника.

  3. Визначення порядку забезпечення повернення кредиту; розробка умов кредиту. Підготовка кредитним працівником висновку про можливість (неможливість) кредитування потенційного позичальника.

  4. Четвертий етап процесу кредитування сприяє зменшенню вірогідності помилки і забезпечує об’єктивність при ухваленні рішення щодо надання кредиту. Банк обмежує повноваження окремих посадових осіб при вирішенні питань щодо кредитування. Остаточне рішення приймає кредитний комітет.

  5. Відкриття позичкового рахунку та надання кредиту.

  6. Банківський моніторинг.

  7. Процедура повернення кредиту та сплата відсотків.

Головне завдання першого етапу – зібрати найповнішу інформацію про потенційного позичальника.

На цьому етапі оцінюються сильні й слабкі сторони майбутнього позичальника та об’єкта кредитування.

Кредитний працівник проводить переговори з потенційним позичальником для отримання інформації щодо особливостей його господарської діяльності, ринків збуту продукції або послуг, оцінює рівень компетентності ділової порядності керівництва позичальника, його наміри щодо використання та повернення кредиту.

Разом з представником служби безпеки банку кредитний працівник, як правило, відвідує позичальника і перевіряє відомості, отримані під час переговорів.

Зустріч відбувається за присутності керівника підприємства, головного бухгалтера, при необхідності – основних засновників.

У ході розмови кредитному спеціалісту не слід прагнути з’ясувати всі аспекти роботи фірми-позичальника. Він повинен сконцентрувати увагу на ключових, базових питаннях, що становлять найбільший інтерес для банку. Запитання поділяються на п’ять груп:

  • відомості про фірму;

  • відомості щодо планового кредиту;

  • відомості, пов’язані з погашенням кредиту;

  • відомості щодо забезпечення кредиту;

  • відомості про зв’язки клієнта з іншими банками.

В разі доцільності продовження роботи з потенційним позичальником кредитний працівник консультує його щодо формування необхідного пакету документів.

Другий етап процесу кредитування полягає в оцінці кредитоспроможності потенційного позичальника та оцінці ризику за кредитом.

Отримуючи документи, кредитний спеціаліст перевіряє реєстраційні документи підприємства, уточнюється, чи має фірма право отримувати кредити, хто із керівників має право підпису кредитних угод.

Перевіряють також наявність необхідних ліцензій, договори оренди, контракти, документи, що підтверджують права на власність заставленого майна тощо.

У ході вивчення документів кредитний спеціаліст активно співпрацює з юридичною службою та службою безпеки банку.

Нарешті, вивчають фінансові документи позичальника (баланси, звіти про прибутки та збитки, про рух грошових коштів).

Кредитний працівник здійснює глибоке і ретельне вивчення фінансового стану позичальника та оцінює його можливість і здатність повернути кредит.

Оцінює майно, яке планується передати в заставу.

Після цього кредитний спеціаліст приймає рішення про доцільність подальшої роботи з клієнтом.

Третій етап процесу кредитування полягає у підготовці до складання кредитної угоди. Цей етап називають структуруванням кредиту.

Головна проблема – визначення ступеня допустимості і виправданості кредитного ризику та розробка заходів, які знижують можливість втрат від проведення даної кредитної операції.

У процесі структурування кредитний працівник визначає такі параметри кредиту: вид кредиту, суму, строк, порядок видачі і погашення, забезпечення, ціну кредиту тощо.

При цьому потенційному позичальнику пропонуються умови майбутньої кредитної угоди, які можуть істотно відрізнятися від умов, що містяться в його заявці.

Посадова особа, яка веде переговори з клієнтом відносно кредиту, повинна ознайомити його з обов’язковими умовами майбутньої кредитної угоди, без виконання яких кредит не може бути наданий, а також з умовами, стосовно яких можливий компроміс. Визначаються умови забезпечення повернення кредиту.

Після визначення й узгодження всіх параметрів майбутньої кредитної угоди кредитний працівник складає висновок про можливість (неможливість) видачі кредиту. Висновок про можливість видачі кредиту виноситься на розгляд кредитного комітету.

Підготовка кредитного договору – це творчий процес, який вимагає від банківських працівників знань, аналітичного мислення, гнучкості в оцінці, вміння прогнозувати хід економічних подій тощо. Оптимальність умов кредиту визначається на основі співставлення очікуваного прибутку і величини ризику.

Четвертий етап. Кредитний комітет установи банку розглядає заяву на кредит та висновок кредитного працівника та приймає рішення щодо доцільності кредитування.

При прийнятті кредитним комітетом позитивного рішення про надання кредиту здійснюється оформлення кредитного договору, договору застави (гарантії, страхування), розпорядження на видачу кредиту.

Рішення кредитного комітету може збігатися з пропозицією кредитного спеціаліста, але він може зменшити суму кредиту або скоротити строк користування кредитом.

Кредитний договір підписується керівниками банківської установи і позичальника. Кредитний працівник заводить кредитну справу.

П’ятий етапнадання кредиту, характеризується тим, що на підставі розпорядження, підписаного керівником банку, і кредитного договору, в якому визначається конкретний спосіб надання кредиту, а також вид позичкового рахунку, що визначається особливостями кредитної операції. Процедура надання кредиту має бути зручною, оперативною і взаємовигідною для банку та позичальника.

На шостому етапі здійснюється нагляд та контроль за виконанням позичальником умов кредитного договору.

Кредитний працівник проводить перевірки цільового використання кредиту, перевірки наявності майна, переданого в заставу, відслідковує та фіксує зміни фінансового стану позичальника.

Крім того, основне завдання контролю полягає в постійному моніторингу економічної і фінансової діяльності клієнта з метою визначення ступеня ризику банку стосовно зазначеного кредиту та своєчасного виявлення ознак погіршення платоспроможності клієнта.

Якщо посадовою особою установи банку виявлене порушення будь-яких умов, передбачених в кредитному договорі, керівництво установи банку застосовує санкції, передбачені в кредитному договорі.

Сьомий етап кредитного процесу - повне повернення кредиту та процентів і закриття кредитної справи. Конкретний спосіб погашення кредиту обумовлюється у тексті кредитного договору. Якщо банк виявляє проблемний кредит, він негайно повинен вжити заходів для забезпечення повного і своєчасного його повернення. Найдоцільнішим кроком буде розробка разом з позичальником заходів щодо покращання фінансового стану підприємства. Якщо цей спосіб не дасть результатів, банк повинен забезпечити свої інтереси шляхом реалізації забезпечення, пред’явлення претензії до гаранта і т.д.

Крайній захід – порушення питання про оголошення позичальника банкрутом.

Усі випадки непогашення кредитів мають детально аналізуватися кредитними працівниками, щоб у майбутньому не допускати подібного.

Після погашення останнього внеску за кредитом клієнт отримує у банку лист про те, що кредитну заборгованість погашено, з яким іде до нотаріуса, і знімається заборона на продаж майна. Після цього відносини банку з клієнтом вважають закінченими.

Питання для самоконтролю:

  1. Сутність та необхідність кредитних відносин.

  2. Економічна сутність кредиту.

  3. Охарактеризуйте сутність, структуру і джерела формування кредитних ресурсів банку.

  4. Охарактеризуйте діючий порядок застосування нормативів обов’язкового резервування залучених коштів.

  5. Чинники, що можуть впливати на розмір норматива обов’язкового резервування на коррахунку в НБУ.

  6. Охарактеризуйте основні принципи банківського кредиту.

  7. Розкрийте сутність методів кредитного ціноутворення.

  8. Форми забезпечення повернення банківських кредитів.

  9. Які відмінності між кредитуванням з простого позичкового рахунку і овердрафтом?

  10. Вкажіть переваги і недоліки відкритої кредитної лінії над одночасно наданою сумою кредиту?

  11. Сутність банківського кредитування при відкритті позичальнику кредитної лінії.

  12. Сутність банківського кредитування в режимі овердрафту.

  13. Охарактеризуйте основні способи погашення кредиту, що використовуються у вітчизняній банківській практиці.

  14. Охарактеризуйте основні етапи кредитного процесу.

  15. Яких заходів мають вживати кредитні працівники банку для забезпечення повного і своєчасного погашення кредиту?

19

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]