Хід роботи:
- Діти, поділюся з вами своєю радістю. Сьогодні я побачила в нашому саду чудову красу, яка полонила моє серце і мені дуже хочеться, щоб і ви пройнялися моїм настроєм і відчули те, що відчула я. У саду сталося диво – розцвіли яблуні.
Ще зовсім недавно якими вони були? ( - Голі ).
Яка тоді була пора? (- Зима ). Так, узимку дерева, кущі й квіти спали, і снилися їм сни як і вам уночі. Як ви гадаєте, що снилося деревам? Про що вони мріяли? ( - Діти фантазують: деревам снилися тепла весна, спів птахів, вітерець, який бавиться листячком, веселий дощик).
Так, дерева мріяли про весну. Це було ось так:
Спали дерева у мареві синім,
Вітер гойдав їхні віти,
Снились деревам у сні тім чарівнім
Листя зелене та квіти.
- Діти, а в зеленій траві загорілось безліч жовтих сонечок – пухнастих квітів. Здогадалися, про які квіти мова? Так, про кульбаби (діти розглядають живі кульбабки, ілюстрації квітучого саду з кульбабками у траві). Які вони? На них так приємно, дивитися вони…
Вони такі яскраві, за кольором… Якщо до них обережно доторкнутися, вони… Якщо понюхати… На що вони схожі… ( на сонечка, на вічка, кружечки, ліхтарики…)
Розглянути квітучі дерева. Якого кольору, форми стовбур, квіти, листочки? На що схожі квіти, гілочки. Давайте, і ми з вами намалюємо здійснені мрії дерев, які їм подарувала чарівниця-весна. Нам у пригоді знову стануть трубочки – малюватимемо ними дерева. А зібганий папір, пензлики, патички
та штампики допоможуть прикрасити його пишним цвітом. А кульбабки намалюємо пальчиком.
Показую, як спрямовувати струмінь повітря через трубочку знизу вгору, щоб вийшов стовбур дерева, й убік, щоб вийшли гілочки. Діти малюють у супроводі запису весняного лісу.
- Прислухайтеся… Листя тихенько шелеснить, ніби яблуня промовляє : « Хіба я не красуня? Погляньте, як захоплено дивляться на мене очі людей? А скільки бджілок, джмелів, метеликів прилітають до мене за солодким нектаром.
- Запитаймо її: «Яблунько, а чому в тебе зламана гілочка? Ти подарувала її комусь?
- Ні, то неслухняний хлопчик понівечив мене. Зламана гілочка швидко зів’яне і її викинуть, а якщо мене не ламатимуть, я ще довго цвістиму й даруватиму людям радість, приємні пахощі, яблука, а комахам солодкий нектар. Коли захочете комусь показати мій цвіт, краще намалюйте його і подаруйте свої малюнки рідним або друзям.
- Діти, кульбабки теж для своєї, або й чиєїсь забаганки не рвіть, не вкорочуйте їм життя. Нехай вони ростуть у травичці, а ми ними милуватимемось.
Розкидаю по підлозі жовті кружечки, пропоную дітям уявити, що це садок, побігати по ньому, намагаючись не наступити на «квіти».