Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лекція № 11.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
20.11.2019
Размер:
223.74 Кб
Скачать

12.3. «Отаманщина» нашого краю.

12.3.1Отаман Степовий

Отаман Костянтин Юрович Пестушко (Степовий). Народився він 10 лютого 1898 року в заможній селянській родині у с. Ганнівка на Катеринославщині, закінчив чотири класи церковно-приходської школи; закінчивши школу поступив до Олександрівського механіко-технічного училища, але навчаннія не закінчив, бо у 1915 році добровольцем іде на фронт Першої Світової війни. Воював хоробро на турецькому фронті, про що свідчать кілька Георгієвських хрестів, які на той час були вищим знаком мужньості у війську.Був поранений, потім попав до офіцерської школи і закінчив її вже офіцером. Потім був направлений на західний фронт, де його і застала Лютнева революція 1917 року, на заклик тимчасового уряду вступив в ряди «батальону смерті». Після Жовтневого перевороту почалася анархія на фронті і в країні, починаються розправи солдат над офіцерами. Костя від цих розправ рятують його ж солдати і він повертається у рідне село. Потім воює у військах С.Петлюри. Але 20-й рік застав його дома, де він проголошується главою Волосного Революційного Комітету і Комісаром Волості села Ганнівки. На цій посаді він перебував три місяці, до 10 травня 1920 року. У травні 1920 року оголошується мобілізація до Червоної Армії і Кость разом з новобранцями їде до призовного участку в м. Кривий Ріг, але на той час селяни уже знають що таке продразверстка, військовий комунізм, знають також, що українців у лавах Червоної Армії посилають вмирати за чужу землю на фронтах Росії. Кость підмовляє новобранців на бунт і 12 травня 1920 року вони повертають зброю проти більшовиків, створюють Степову дивізію, яку очолює Кость Пестушко. Повстанці беруть Криворізьке ЧК, захоплюють місто, над містом піднімаються жовто-блакитні прапори. Створена дивізія починає боронити рідну землю від чевоних, проголошують свободу і братерство. Формуються бойові одиниці дивізії, було захоплено багато зброї: кулемети, рушниці, але їх не вистачає на всіх. З усіх сел Криворіжжя до Костя йдуть люди, несуть зброю, вступають у лави дивізії. Зформувавши перші загони повстанці вирушають на захід, де на шляху з Чечеліївки до них приєднується отаман Гнибіда, колишній поручик царської армії, курінний у військах Петлюри, а з ним дві сотні гарно озброєних вершників. Гарна допомога підійшла і від Ялисея Лютого, уроженця с. Водяне. Дивізія йде далі зупиняється у Водянських хуторах. Але стає відомим, що в Петрові зосередився загін ЧК на чолі з Донченком. Було вирішено розбити загін. Повстанці підтянулися до села і вночі з різних боків напали на ЧКістів, які були розгромлені. Це була перша значна перемога Степової дивізії, були захоплені кулемети та чотири гармати. Після цього була остаточно сформована дивізія Степовиків, яка складалаяь з: I кінний полк Лютого, II кінний полк Гнибіди, III піхотний полк Тишаніна, IV запасний Штиля і окремо ударно розвідувальний загін Чорного Ворона (Микола Скляр, народився у Жовтих Водах, колишній сотник Н. Махна), який складався з 150 вершників та 20 тачанок, цей загін охораняв Дивізію на марші проводив розвідку, крім того дивізія мала свою артилерію : чотири гармати. Разом у Степовій дивізії налічувалось 18 тис. чоловік. Червоні, побачивши, що Дивізія є могутньою силою, стягують сили по містах, тому Дивізія продовжує свій марш. А в цей час об'єднувались загороджувальні загони повітових ЧК Херсонщини та Катеринославщини, щоб завдати удару повстанцям. Біля с. Верблюжівка відбувається битва, де отряди ЧК зазнають повної поразки. А дивізія захоплює багато трофеїв, зброї та амуниції. Далі Дивізія просувається до м. Херсон, де тонким маневром виманює сили Червоних з міста і заводить їх до засідки, отже, Червоних розбито, а місто занімають повстанці. Відсвіткувавши перемогу Степова Дивізія йде далі на захід, на допомогу повстанням півночі маршрутом Кам'янка -Єградівка – Ружичів - Чигирин. Дивізія доходить до Холодного Яру с. Медведівка, де об'єднується з повстанцями Хмари. А Кость Степовий Блакитний оголошується головним отаманом Холодного Яру. Об'єднавшись з Холодноярською бригадою повстанців, Степова Дивізія налічує вже 30 тис. вояків. Занявши велике село Мошин, штаб об'єднання починає вирішувати питання про надання допомоги українсько-польськму війську, яке тіснить Червоних, вони вже стягують сили до Києва, підготовляючи його оборону. Нарада вирішає, що доцільніше зостатися на місті та чекати підходу військ Польщі і Петлюри. Повстанське військо хоч і було чисельне, але озброєне було ще замало. Зоставшись на місті вони проводять рейди, розбивають червоних заготовувачів. Саме в цей час з Херсонщини приходить сумна звістка, Червоні палять і грабують села рідні для Степовиків. Серед Дивізії поширюється ця новина і Степовий вже невзмозі стримувати селян, які прагнуть повернення для захисту рідних домівок. Отаман складає з себе обов'язки командира об'єднання і разом з Дивізією розпочинає вимарш до рідних земель. Який став початком трагічного кінця Степовиків. Першим гине у нерівному бою, оточений у лісі, Чорний Ворон зі своїм загіном, який прикривав вимарш Степовиків. Саме в цей час більшовики змирюються з поляками і перекидають значні сили на фронти з повстанцями. Це ускладнює становище Дивізії. Сили Червоних з заходу перекидаються проти Врангеля, у південні степи України. Все частіше і частіше Червоні стикаються з Дивізією, починається часткова демобілізація Степовиків. чисельність їх падає, але мобільність зростає. Мобільна частина Дивізії прибуває під с. Ганнівка, яке на той час займає резерв II-ої кінної армії більшовиків, їх було до трьох тисяч чоловік. Степовий вирішує атакувати Червоних. Складається план, за яким сили степовиків напали одночасно на Червоних з чотирьох сторін, підпалили село з з чотирьох сторін і будівлі у центрі села. Загін резервів Червоних було знищено повністю. А Дивізія повернулася у район зосередження Верблюжки - Варварівки - Турівки - Водяної. На другий день починається рішення про повну демобілізацію Дивізії і перехід її на консперацію до слушного моменту. Дивізія демобілізована. А 28 грудня 1920 року Совнарком УССР приймає постанову «О разделении Украины на военные округа для борьбы с бандитизмом». З зовнішнього фронту були зняті польові війська 1 - кінна армія, 6 - армія, загони ЧК. Проти села була почата справжня війна регулярного війська червоних загарбників, це свідчить про те, що на захист рідної землі масово став український народ. Зимою 1921 року села було окуповано Червоними, точилися репресії над «бандитами», Костя зраджують. Більшовики оточують Ганнівку, Степовий робить спробу прорватися, але гине. Це трапилося 29 квітня 1921року.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]