7. Критерії оцінювання знань студентів при проведенні підсумкового контролю (Максимальна кількість балів - 60)

50 – 60 - (відмінно)

41 – 49 - (добре)

30 – 40 - (задовільно)

0 – 29 - (незадовільно)

8. Методичні вказівки до проведення семінарських та практичних занять

Семiнарськi та практичнi заняття призначаються для:

• закрiплення студентами знань, отриманих пiд час лекцiй, а також пiд час самостiйного вивчання та конспектування рекомендованої лiтератури;

• поглибленого розумiння вивченного матерiалу на пiдставi використання отриманих знань в певних питаннях та ситуацiях;

• тренування та виконання розрахункiв економiчних показникiв, крiтерiїв, а також пiдготовки таблиць та графикiв, необхiдних для аналiзу будь-якої економiчної ситуацiї та iнтерпретування її змiсту;

• навчання методицi пiдготовки доповiдей та виступiв на задану тему в аудиторii, участi в обговореннi та рецензуваннi виступiв та доповiдей, обгрунтування власних поглядiв та точок зору по тому чи iншому питанню;

• для поточноi атестацii та контролю знань та вмiнь студентiв в процесi навчання.

Успiшна робота студента по пiдготовцi до семiнарських та практичних занять уявляє основу закрiплення знань та вмiнь з кажноi теми. Пiдготовка включає декiлька етапiв:

• ознайомлення з планом заняття та рекомендованою лiтературою;

• вивчення конспекту лекцiй, визначення основних понять та закономiрно­стей наступної теми;

• находження вiдповiді на запитання, якi будуть розглядатися на наступному практичному заняттi;

• розширення знань з рекомендованої лiтератури;

• пiд час пiдготовки до занять необхiдно звеpтати увагу на методичнi питання, формули, пiдходи до визначення тих чи iнших параметрiв;

• результат пiдготовки питань потребує конспектуваня вивченоi лiтера­тури та її систематизацiї за планом занять.

Порядок проведення занять та оформлення протоколів

У вигляді дискусії під керівництвом викладача розглядаються питання для самоконтролю. У ході занять кожен студент у зошиті для конспектування лекційного матеріалу веде протокол, який по закінченню заняття пред’являє викладачу. Форма протоколу довільна, але в ньому треба розкрити найменування заняття й стислі відповіді на обговоренні питання. У процесі самостійної роботи студент оформляє протокол начисто і готується до співбесіди по ньому на консультації чи на наступному занятті.

Задача 1

Між країною А і країною Б здійснювалися такі зовнішньоекономічні операції (млн дол. США): екс­порт товарів та послуг з країни А в країну Б — 250; грошові перекази із країни Б в країну А — 100; імпорт товарів і послуг у країну А — 230; купівля резидентами країни А цінних паперів фірм країни Б — 110; продаж цінних паперів фірм країни А резидентам країни Б — 70; імпорт золота у країну А — 80.

Складіть платіжний баланс країни А.

Розв’язок:

Доходи країни А становлять

250 + 100 + 70 = 420 млн дол.

Зобов'язання країни А щодо країни В становлять:

230 + 110 + 80 = 420 млн дол.

Платіжний баланс країни А рівноважний, тому що до­ходи дорівнюють витратам.

Задача 2

Країна В має такі показники платіжного ба­лансу (млн євро): сальдо рахунка поточних операцій -140, сальдо рахунка капітальних операцій +100, сальдо статті "Помилки та упущення" +16.

На скільки треба зменшити резервні активи, щоб урів­новажити платіжний баланс?

Розв’язок:

Сума сальдо рахунка поточних операцій і сальдо статті "Помилки та упущення" дорівнює

100 + 16 = 116 млн євро.

Сальдо рахунка поточних операцій становить -140 млн євро.

Отже, щоб урівноважити платіжний баланс країни В, необхідно зменшити резервні активи на

- 140 + 116 = - 24 млн євро.

Задача 3

У країні Г реальний ВВП становить 1200 млрд. євро, споживчі витрати — 710, валові внутрішні інвес­тиції — 190, податки — 230, бюджетне сальдо — -20 млрд євро (1,67 % ВВП).

Визначте, чому дорівнює чистий експорт у рівноважній економіці країни Г?

Розв’язок:

Із основної макроекономічної тотожності У = С + І + О + Хн

Дістанемо Хн = У - С - І - О.

Оскільки бюджетне сальдо становить -20 млрд євро, то державні витрати становитимуть податки плюс бю­джетне сальдо: С = Т + В8 = 230 + 20 = 250 млрд євро.

Тоді чистий експорт дорівнює: Хн = 1200 - (710 + 190 + 250) = 50 млрд євро.

Задача 4

За даними Національного банку платіжний баланс України у базовому році характеризувався такими показниками (млн дол. СІЛА): баланс товарів та послуг -1536; чисті доходи -644, поточні трансферти +845. Сальдо рахунка капітальних операцій +2120 млн дол.

Розрахуйте сальдо статті "Помилки та упущення".

Розв’язок:

Сальдо рахунка поточних операцій дорівнює

-1536 - 644 + 845 = -1335 млн дол.

Сальдо рахунки капітальних операцій за умов задачі становить + 2120 млн дол.

Тоді сальдо статті "Помилки та упущення" станови­тиме

-1336 + 2120= -785 млн дол.

Задача 5

В базовому році вартість споживчого коши­ка в Україні становила 1500 грн, а в США - 355 дол. В аналізованому році темпи інфляції в Україні становили 28%, а в США - 4,2 %.

Визначте, чому дорівнює курс гривні в формі прямого котирування згідно з паритетом купівельної спромож­ності.

Розв’язок:

Вартість споживчого кошика в Україні в аналізованому році дорівнює

1500 × 1,28= 1920 грн.

Вартість відповідного споживчого кошика в США в аналізованому році становила

355× 1,042= 370 дол.

Валютний курс гривні в формі прямого котирування згідно з паритетом купівельної спроможності дорівнює

1920/ 370 = 5,19 грн за 1 дол.

Задача 6

У таблиці наведено дані про попит на гривні і їх пропозицію.

Ціна гривні в доларах	Обсяг попиту на гривні, млн.грн.	Обсяг пропозиції гривень, млн. грн..
0,15	500	400
0,17	470	420
0,19	440	440
0,21	410	460
0,23	380	480

Визначте:

а) рівноважний валютний курс гривні;

б) рівноважний валютний курс долара;

в) яку кількість доларів буде куплено на валютному ринку;

г) яку кількість гривень буде куплено на валютному ринку.

Розв’язок:

а) З таблиці1 видно, що рівноважний курс гривні становить 0,19 дол.

б) Рівноважний курс долара становить 1/ 0,19 = 5,26 грн.

в) Кількість доларів, яку потрібно купити на валютно­му ринку,

становить 440× 0,19 = 83,6 млн дол.

г) При рівноважному курсі гривні 0,19 дол. буде куп­лено 440 млн грн.

Задача 7

Розрахуйте сальдо рахунка поточних опе­рацій, сальдо рахунка з капіталом та фінансових опе­рацій і сальдо статті "Помилки та упущення" за таких умов (млн євро): товарний експорт +1475; товарний імпорт -1560; чисті надходження від послуг +130; чисті доходи -75; чисті зовнішні трансферти +70; рахунок опе­рацій з капіталом -175; прямі інвестиції +140.

Розв’язок:

Сальдо рахунка поточних операцій становить

+1475 - 1560 + 130 - 75 + 70 = +40 млн євро.

Сальдо рахунка операцій з капіталом та фінансових операцій становить

-175 + 140 = -35 млн євро.

Сальдо статті "Помилки та упущення" дорівнює + 40-35 = +5 млн євро.

Задача 8

Фірма "Лісоруб" уклала контракт з однією із фірм Німеччини на 100 000 марок. Курс гривні до марки — 2,4 грн/дол. Якщо курс гривні знизиться до 2,6 грн/дол., то що матиме фірма "Лісоруб" — валютну економію чи збиток?

Розв’язок:

За курсу 2.4 потрібно 240 000 гри (2,4 × 100 000),

За курсу 2,6 потрібно 260 000 грн (2,6 × 100 000).

Для виконання умов контракту буде потрібно додат­ково

260 000 - 240 000 = 20 000 грн.

Задача 9

У минулому році вартість певного набору продуктів у США становила 6 тис. дол., а у Німеччині — 9 тис. марок.

Визначте паритет купівельної спроможності долара до марки.

Розв’язок:

Паритет купівельної спроможності долара до марки-становить

6000/9000= 0,667 дол./марку.

Задача 10

Обмінний курс гривні до долара на почат­ку 2001 р. 5,3 грн/дол. На початку 2002 р. рівень цін у США зріс на 5 %, а в Україні — на 20 %.

Яким має бути на початку 2002 р. номінальний курс гривні до долара, щоб реальний курс залишився без змін?

Розв’язок:

Оскільки реальні умови обміну не зміню­ються, то маємо таке рівняння:

5,3× 1,2 = 1× 1,05.

Звідки номінальний курс гривні дорівнює 5,3×1,2/1,05=6,06 грн/дол.

Задача 11

Визначити обсяг рівноважної пропозиції у вітчизняному реальному секторі та чистий експорт з реального сектору, якщо відомо, що:

а) дохід реального сектору складає 31,5 млрд грн, а сума видатків на споживання вітчизняними спожива­чами іноземних благ становить 2 млрд грн;

б) сума видатків на споживання вітчизняними спо­живачами національних благ становить 20 млрд грн;

в) сумарна пропозиція вітчизняних благ за кордон становить 2,5 млрд грн;

г) обсяги інвестиційних видатків на національні бла­га, що споживаються національними виробниками — 12 млрд грн;

д) обсяги інвестиційних видатків на іноземні блага, що споживаються національними виробниками — 1,5 млрд грн;

е) обсяги інвестиційних видатків на виробництво вітчизняних благ, що пропонуються за кордон — 0,5 млрд грн.

Розв’язок:

Рівноважна пропозиція реального секто­ру буде дорівнювати сумі споживчих та інвестиційних благ національного виробництва:

АS=20+2,5+12+0,5=35 млрд.грн

Чистий експорт складе різницю між експортовани­ми та імпортованими споживчими й інвестиційними благами:

NX= (2,5 - 2) + (0,5 - 1,5) = -0,5 млрд грн.

Висновок. Отриманий результат, за умови досягнен­ня рівноваги між попитом і пропозицією, означає, що внутрішніх заощаджень в реальному секторі бракує і їх треба позичати в іншій країні.

Задача 12

Обсяг вітчизняного експорту складає 20,0 млрд грн, обсяг імпорту — 25,0 млрд грн. Обсяг експорту всіх зарубіжних країн складає 5550 млрд грн, обсяг імпорту — 5650 млрд грн. Розрахуйте світовий торговельний оборот, торговельний оборот кожного з регіонів та їх частку у світовому торговельному обо­роті, а також сальдо торговельного балансу кожної з країн.

Розв’язок:

Торговельний оборот є сумою вартісних обсягів експорту та імпорту країни за певний період часу.

Отже: TOb=EXb+IMb = 20,0 + 25,0 = 45,0 млрд грн.

Т0₃ = ЕХ₃ + ІМ₃ = 5550 + 5560 = 11 200 млрд грн.

Світовий торговельний оборот є сумою обсягів екс­порту всіх країн:

ТХ_С = ЕХb + ЕХ₃ = 20,0 + 5550 = 5570 млрд грн.

Частка кожної країни у світовому торговельному обороті визначається як співвідношення експорту кож­ної з країн і світового торговельного обороту:

Db=EXb/TXc×100%=20/5570×100%=0.4%

Dp= EXз/TXc×100%=5550/5570×100%=99.4%

ТВb=EXb-IM=20.0-25.0=-5 млрд. грн..

ТВз=EXз –IMз =5550-5650=-100 млрд.грн.

"Вітчизна" є досить малою країною, щоб впливати на світову торгівлю; світовий обсяг імпорту перевищує світовий обсяг експорту тому, що в імпорті врахована доставка товарів до споживача і витрати на страхування від ризику.

Задача 13

Визначте обмінний курс, який забезпе­чить паритет купівельної спроможності валют, якщо у США споживчий кошик коштує 1000 доларів, а в Україні — 5332 гривні.

Розв’язок:

Паритет купівельної спроможності — це рівна купівельна спроможність валют, отже курс ви­значається таким чином:

1000 дол. = 5332 грн,

1 дол. = 5,332 грн,

1 грн = 0,1875 дол.

Задача 14

Попит на долари США на валютному рин­ку України задано у таблиці:

Обмінний курс, грн/дол.	1	2	3	4
Обсяг попиту, млн дол.	180	160	140	120

Пропозиція на ринку дорівнює 120 млн дол. Який обмінний курс буде на ринку? Які кроки повинен здійснити уряд України, якщо намічено підтримувати курс гривні на рівні 2 грн/дол.?

Розв’язок:

Обмінний курс на валютному ринку ви­значається рівністю обсягів попиту і пропозиції. Таким чином, на ринку встановлюється обмінний курс 4 грн/дол..

За обмінного курсу 2грн/дол обсяг попиту на ринку до­рівнює 160 млн дол., тому для підтримки цього курсу українському уряду необхідно збільшити пропозицію американських доларів на 160 - 120 = 40 млн дол.

Задача 15

В Україні товар коштує 800 грн, у США — 500 дол. З'ясуйте рівень реального валютного курсу, якщо номінально: 1 дол. = 3 грн. Якій з країн вигід­но експортувати товар?

Розв’язок:

Реальний валютний курс — це номіналь­ний курс, скорегований згідно з рівнем цін у кожній країні. Розраховується за формулою:

RER = e * Pus/Puk

Де е — номінальний валютний курс;

Pus, Puk — рівні цін відповідно в США та Україні (рівні цін можуть бути представлені також індексами цін у країнах).

RER=3*500/800=1,875 грн/дол

Реальний курс долара менший за номінальний, тому товар вигідно експортувати в Україну. Тут він коштує 800 грн, а у США, при перерахунку в гривні — 1500.

Задача 16

Нехай процентні ставки у США і ЄС ста­новлять відповідно 10% і 8%. Долар США продаєть­ся на ринках з премією на 4% нижчою, ніж євро. У такому випадку арбітражні дилери можуть позичити долари у Нью-Йорку під 10% , інвестувати у євро під 8% і потім продати майбутню виручку в євро з пре­мією 4% . Визначити прибутковість арбітражу.

Попередні зауваження. Арбітраж означає мож­ливість скористатись тимчасовою різницею цін. Лю­дина, яка займається арбітражем, називається арбіт­ражним дилером. Арбітраж на валютних операціях може мати різні форми. Простою формою арбітражу є географічний арбітраж, який використовує різницю цін валюти на двох ринках у певний час. Арбітраж також можливий, коли існує різниця процентних ста­вок у кількох країнах і коли є різниця поточного та ф'ючерсного курсів їхніх валют.

Розв’язок

Процедура арбітражу буде такою:

Операція	Втрати (-); Виграш (+), %
Позика доларів у Нью-Йорку під 10 %	-10
Конвертування доларів у євро під 8 %	+8
Продаж надходжень євро на долари на рин­ку ф'ючерсних операцій з премією 4 %	+4
Чистий прибуток	+2

Задача 17

Автомобільна шина в Україні коштує 90 дол., в Польщі — 70 дол., в Росії — 50 дол. Україна для міжнародного автомобільного ринку є малою краї­ною і її торгівля автомобілями та їх комплектуючими не впливає на рівень міжнародних цін.

1. В Україні запроваджують адвалорний імпортний тариф на імпорт автомобільних шин. Чи будуть українські резиденти продовжувати імпорт шин?

2. Якщо після цього Україна створить митний союз із Росією, то чи буде вона сама виробляти потрібні шини, чи буде їх імпортувати (за інших незмінних умов)?

3. Які стандартні ефекти виникають при створенні митного союзу між Україною і Росією за цих умов?

4. Нехай тепер в Україні вводиться не сто-, а п'ятдесятипроцентний адвалорний тариф на імпорт шин. Чи буде Україна продовжувати імпорт шин?

5. Якщо тепер Україна створить митний союз із Ро­сією, то чи буде вона сама виробляти шини, чи буде їх імпортувати?

6. Який стандартний ефект виникає від створення митного союзу між Україною і Росією?

Розв’язок:

1. З врахуванням стопроцентного адвалорного тарифу ціни імпортних шин для українських резидентів досягнуть рівня:

а) з Польщі Р_іт = (70 + 70 / 100 × 100) = 140 дол.;

б) з Росії Р_іт = (50 + 50 / 100× 100) = 100 дол.

Ці ціни значно перевищують ціну шини, виробле­ної в Україні. Отже, імовірніше за все, українські ре­зиденти відмовляться від імпорту іноземних шин, якщо не буде ніякого політичного мотиву.

2. При створенні союзу з Росією Україна зможе імпортувати російські шини за ціною Р = 50 дол. Тоді вона відмовиться від власного виробництва і польсько­го імпорту, який буде коштувати 140 дол. за кожну шину.

3. У випадку створення митного союзу України з Росією виникне ефект зростання добробуту, оскільки менш ефективне українське виробництво шин буде за­міщуватись більш дешевим імпортом із Росії в Украї­ну.

4. У разі запровадження п'ятдесятипроцентного адвалорного мита для українських резидентів імпортні ціни досягнуть рівня

а) з Польщі Р_іт = (70 + 70 / 100× 50) = 105 дол.;

б) з Росії Р_іт = (50 + 50 / 100× 50) = 75 дол.

Ціни імпорту з Польщі перевищують внутрішні ціни українського виробництва шин на 15 дол., тому вітчиз­няні резиденти імпортувати їх не будуть. Водночас російські шини з урахуванням імпортного мита для українських резидентів будуть коштувати на 15 дол. мен­ше, ніж вітчизняні шини. Є резон імпортувати в Україну саме російські шини.

2. В ситуації, яка склалася із запровадженням п'ят­десятипроцентного адвалорного імпортного тарифу, якщо буде створено митний союз з Росією і навіть з Польщею, то українські резиденти будуть імпортува­ти зарубіжні шини і відмовляться від вітчизняних, до­рожчих за імпортні.

3. Як і раніше, при створенні митного союзу вини­кає ефект зростання добробуту за фактором більш ви­сокої продуктивності.