4. Період "застою".
Центральні органи влади й управління. Після того як жовтневий 1964р. Пленум ЦК КПРС звільнив М. Хрущова з посад голови Ради Міністрів СРСР та першого секретаря ЦК КПРС, процес демократизації суспільства змінився на "брежнєвський консерватизм". Розпочата у 1965 р. головою Ради Міністрів СРСР О. Косигіним нова економічна реформа, що мала на меті розширення господарської самостійності підприємств, у 1972 р. зусиллями консерваторів була припинена.
Нових обертів набув процес посилення партійного контролю над органами державної влади і життям суспільства, юридичним оформленням якого стало прийняття відповідних положень у Конституції СРСР 1977 p. Так, ст. 6 Конституції СРСР визначила статус КПРС як "керівної і спрямовуючої сили радянського суспільства, ядра його політичної системи, державних і громадських організацій". Конституційно за партією закріплювалися державницькі функції визначення "лінії внутрішньої і зовнішньої політики СРСР". Рішення центральних партійних органів і місцевих партійних комітетів були обов'язковими для відповідних державних органів та громадських організацій.
Судові органи. Судова система в досліджуваний період була об'єктом пильного партійного керівництва. Свідченням тому є зокрема постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 30 липня 1970р. "Про заходи щодо поліпшення роботи судових і прокурорських органів", в якій визначалися конкретні завдання судових органів, заходи щодо поліпшення роботи із суддівськими кадрами.
Зусилля органів державного арбітражу спрямовувалися на те, щоб забезпечити виконання суб'єктами господарювання планових завдань і договірних зобов'язань, на правильне й однакове застосування законодавства у вирішенні господарських спорів. Цьому мало сприяти перетворення у 1974р. Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР у союзно-республіканський орган. У зв'язку з цим було прийнято нове Положення про Державний арбітраж при Раді Міністрів СРСР. Юридичне оформлення цієї реорганізації завершив Закон СРСР "Про Державний арбітраж СРСР" від 30 листопада 1979 p., який визначив систему, завдання та компетенцію органів державного арбітражу.
Правоохоронні органи. Органи прокуратури до прийняття Конституції СРСР 1977 р. діяли на підставі Положення про прокурорський нагляд від 24 травня 1955р. Конституція СРСР 1977 р. завершила процес конституційного оформлення централізації системи прокурорських органів.
Завдання, структуру, принципи організації та діяльності прокурорських органів відповідно до Конституції СРСР 1977 р. визначив Закон СРСР " Про прокуратуру СРСР" від 30 листопада 1979 р. Підпорядковуючись тільки Генеральному прокуророві СРСР, органи прокуратури мали здійснювати свої повноваження незалежно від будь-яких місцевих органів. Насправді ж місцеві керівники постійно втручалися в діяльність органів прокуратури, покладали на прокуратуру безліч невластивих прокурорському наглядові обов'язків.
Характерною тенденцією керівництва органами внутрішніх справ було повернення до централістських засад. 1966 року створюється Міністерство охорони громадського порядку СРСР, якому в листопаді 1968 р. повернуто назву Міністерство внутрішніх справ СРСР. Відбулося перейменування місцевих відділів охорони громадського порядку в районні, міські відділи, обласні управління внутрішніх справ. До відання МВС належали міліція, виправно-трудові установи, пожежна охорона, слідство та ін.
Міліція поділялася на територіальну й транспортну. До її складу входили карний розшук, служба боротьби з розкраданням соціалістичної власності, державна автомобільна інспекція, відомча міліція та ін.
Приймається ряд нормативних актів, спрямованих на посилення боротьби зі злочинністю та удосконалення діяльності міліції. Серед них — Постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР "Про заходи посилення боротьби зі злочинністю" від 23 липня 1966 р., "Про заходи по зміцненню міліції" від 19 листопада 1968 р., Указ Президії Верховної Ради СРСР "Про основні обов'язки і права радянської міліції з охорони громадського порядку і боротьби зі злочинністю" від 8 червня 1973p., нове Положення про радянську міліцію.
Адвокатура. Певна увага адвокатурі приділялась в Конституції СРСР. Зокрема зазначалося, що "обвинуваченому забезпечується право на захист. Для подання юридичної допомоги громадянам і організаціям діють колегії адвокатів. У випадках, передбачених законодавством, юридична допомога громадянам подається безплатно".
Удосконаленню діяльності адвокатури сприяло прийняття Закону "Про адвокатуру СРСР" від 30 листопада 1979 р. Згідно із цими актами колегії адвокатів утворювалися за завами груп засновників. Загальне керівництво їх діяльністю покладалося на Ради народних депутатів. Порядок оплати юридичної допомоги та праці адвокатів встановлювали союзне та республіканське міністерства юстиції. Вони також здійснювали контроль за дотриманням колегіями адвокатів законодавства. Для надання юридичної допомоги населенню утворювалися юридичні консультації.
Як уже зазначалося, керівництво нотаріальними органами, яким належало засвідчувати безспірні факти, що мали юридичне значення, в період з 1963р. по 1970p. здійснювалося Верховним Судом і обласними судами. Зі створенням у 1970р. союзно-республіканського Міністерства юстиції СРСР система нотаріату ввійшла у його відання. На місцях керівництво нотаріальними конторами здійснювали відповідні відділи юстиції. Організаційно-правові засади нотаріату визначалися Законом СРСР "Про державний нотаріат" від 19 липня 1973 р.
Адміністративне законодавство. Адміністративне законодавство розвивалося шляхом видання законів та інших актів, що регулювали відносини в окремих сферах і галузях державного управління. Адміністративно-правові норми містили Загальне положення про міністерства Союзу РСР (1967p.), Положення про окремі міністерства та відомства, законодавство про місцеві Ради.
Адміністративні правовідносини регулювалися загальносоюзними статутами та кодексами: Повітряний кодекс СРСР (1961 p.), Статут залізниць СРСР (1964 p.), Митний кодекс СРСР (1964 p.), Ветеринарний статут СРСР (1967 p.), Кодекс торгового мореплавства (1968 p.).
13 жовтня 1980p. уперше в історії радянського права були прийняті Основи законодавства Союзу РСР і союзних республік про адміністративні правопорушення.
Цивільно-правові відносини. Цивільно-правові відносини врегульовувалися нормами Цивільного кодексу 1963р. Дещо розширили сферу цивільно-правового регулювання норми Конституцій СРСР. Так, громадяни СРСР отримали право на судовий захист від посягань на їх честь і гідність. Відповідні зміни стосовно зміцнення державної та суспільної власності, охорони немайнових прав громадян, вдосконалення зобов'язальних відносин було внесено до загальносоюзного та республіканського законодавства Указом Президії Верховної Ради СРСР від 30 жовтня 1981 р.
Розвиток сімейного законодавства спрямовувався на зміцнення сім'ї, захист інтересів матері та дитини, охорону здоров'я молодого покоління.
Трудове, аграрне і природноресурсове законодавство. Подальшого розвитку набуло трудове законодавство. Водночас законодавство спрямовувалося на посилення боротьби з порушниками трудової дисципліни, прогульниками. 1983 року приймаються Постанови ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС "Про посилення роботи щодо зміцнення соціалістичної дисципліни праці", "Про додаткові заходи щодо зміцнення трудової дисципліни". На зміцнення трудової дисципліни спрямовувалися зміни до трудового законодавства, внесені Указом Президії Верховної Ради СРСР від 12 серпня 1983р. Зокрема до злісних порушників трудової дисципліни санкціонувалося застосування таких видів стягнень, як переведення на певний строк на нижчеоплачувану роботу, зменшення прогульникам чергової відпустки на кількість днів прогулу та ін.
Завдання правової охорони навколишнього природного середовища вирішувало аграрне й природноресурсове законодавство, яке набуло розвитку у досліджуваний період. Особлива увага приділялась правовій регуляції використання земельних ресурсів і охороні землі. Положення Основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік (1969 p.), встановлювали монопольне право власності держави на землю.
Правовій регуляції раціонального природокористування слугувало прийняття Основ водного законодавства Союзу РСР і союзних республік (1970 p.), Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про надра (1975 p.), Основ лісового законодавства Союзу РСР і союзних республік (1977 p.), Закону СРСР про охорону атмосферного повітря та про охорону й використання тваринного світу (1980 p.).