1. Дослідження дорожнього руху

Дослідження є найважливішою й невід'ємною частиною процесу керування дорожнім рухом. Для ухвалення оптимального рішення необхідно мати у своєму розпорядженні повну й достовірну інформацію, що може бути отримана тільки в результаті досліджень.

Очевидно, так воно і є, хоча тут є значні розбіжності в самому понятті «дослідження дорожнього руху». Дійсно, під ними можна розуміти й п'ятихвилинне обстеження умов руху на реальному об'єкті або швидке ознайомлення з документацією по якому-небудь заходу й величезний, багаторічний комплекс робіт, що включає кропітку підготовку, глибокі й точні виміри, обробку, подання й обговорення результатів.

Дуже важливою є відповідь і на таке питання: де й коли потрібні широкі й детальні дослідження, а де й коли можна обійтися швидкими й дешевими прикидками? Оскільки поки невідомо, як впливає якість і рівень досліджень на якість дорожнього руху, то багато хто намагаються робити якнайменше досліджень або не робити їх зовсім. У принципі, може виявитися, що при гарних дослідженнях будуть прийняті погані рішення й, навпаки, при поганому дослідженні будуть прийняті гарні рішення (хоча останнє малоймовірно). Звичайно, все це крайності, і в переважній більшості випадків для ухвалення гарного рішення необхідно мати повну й достовірну інформацію, що може бути отримана тільки в результаті відповідних досліджень.

Однак і тут виникає питання: наскільки повною й наскільки достовірною повинна бути інформація для прийняття рішень з ОДР. І що краще - одержати незатребувану інформацію, дарма затративши на це час і гроші, або ж навпаки, не мати ніяких даних, які були б корисними для ухвалення рішення.

На сьогоднішній день в ОДР немає чітких критеріїв вибору рівня дослідження, і цей вибір робиться досить суб'єктивно. А оскільки дослідження - це витрати, то їхню долю вирішують навіть не проектувальники або дослідники, а люди, які при владі й які іноді мають до ОДР дуже віддалене відношення. Звідси й результати.

Слід зазначити, що в багатьох інших галузях, положення значно краще. Наприклад, в автомобілебудуванні є численні уніфіковані нормативи, що регламентують не тільки необхідність проведення досліджень, але і їхній рівень, методику, подання результатів і т.п. Все це є наслідком досягнутого рівня розвитку галузі. Думається, що в дорожньому русі потреба в подібних нормативах не менша.

І ще один аспект проблеми дослідження дорожнього руху. Так чи інакше, дослідження в дорожньому русі все-таки проводяться, але їхні результати належним чином ніде не зберігаються й тому вони не можуть бути повторно затребувані. Хоча потреба в них є, наприклад, при проведенні повторних або аналогічних досліджень, при оцінці ухвалених рішень, для статистики й т.д. Тому є насущна потреба в створенні банку даних про дорожній рух, у тому числі й про характеристики цього руху на різних ділянках ВДМ. При сучасному розвитку комп'ютерної техніки це завдання цілком здійсненне, однак воно вимагає проведення комплексу робіт із класифікації досліджень, уніфікації методик проведення, обробки й подання результатів і т.п.

Однак, незважаючи на наявність перерахованих вище проблем, у сфері досліджень дорожнього руху є численні наробітки, які ми й розглянемо.

Метою досліджень дорожнього руху є одержання об'єктивної, повної й достовірної інформації для аналізу сучасного стану й виявлення тенденцій і закономірностей дорожнього руху, необхідних при розробці проектних рішень.

Дослідження в дорожньому русі відрізняються великим різноманіттям методів. Різноманіття методів пояснюється великою кількістю завдань організації дорожнього руху, і параметрів, що впливають на характеристики руху.

Корінні зміни в практику досліджень параметрів дорожнього руху і їхнього використання може внести застосування кібернетичних систем керування рухом, основою яких є постійний автоматичний збір і аналіз інформації про стан транспортних потоків у режимі реального часу на всій магістральній ВДМ. Однак основним фактором, що обмежує застосування таких систем збору інформації, є їх висока вартість. Тому, як нам представляється, у найближчій перспективі такі системи в містах України не з'являться, і виникає необхідність у застосуванні для збору інформації про дорожній рух більш простих і дешевих методів.

За способом одержання необхідної інформації методи дослідження дорожнього руху можна підрозділити на три основні групи: документальне вивчення, моделювання й натурні дослідження.

Документальне вивчення - вид дослідження, при якому об'єктом є технічна, звітна або статистична документація. До цієї групи можна віднести різні види аналізу аварійності, експертизу окремої аварії, аналіз звітних даних підприємств, аналіз проектно-кошторисної документації й т.д. Вивчаючи, наприклад, звітну й проектно-кошторисну документацію, можна встановити обсяг і напрямки основних перевезень і, отже, можливу інтенсивність руху транспорту, склад потоку, навантаження на ВДМ і інші показники, що необхідні для раціональної ОДР. Варто враховувати, що подібна інформація завжди носить імовірнісний характер з великим ризиком одержання недостовірних результатів, оскільки вихідна звітна інформація може бути сильно перекручена. Так відомі численні випадки, коли обсяги перевезень були сильно завищені, особливо в колишньому СРСР. Можливо й заниження обсягів перевезень, що пов'язане з утаюванням прибутку від податків і т.д. Тому дослідник повинен проявляти обережність і критично ставиться до результатів такого дослідження.

Моделювання - вид дослідження, що полягає в штучному відтворенні процесу руху шляхом створення й дослідження фізичної, математичної, імітаційної або іншої моделі.

Найбільше поширення одержало математичне моделювання. Види математичних моделей різноманітні. Оскільки математичний опис не може бути всеосяжним і ідеально точним, то математичні моделі описують не реальні системи, а тільки їхні спрощені моделі.

Отже, застосування моделювання дозволяє в значній мірі позбутися від громіздких експериментів, знизити трудомісткість дослідження й зробити його більш швидко. Однак при моделюванні багато факторів, що характерні для реальних умов, не можуть бути враховані.

Натурні дослідження полягають у фіксації фактичних умов і показників дорожнього руху в плині заданого періоду часу. Це найпоширеніші, найбільш доступні й точні дослідження, хоча вони досить трудомісткі й коштовні.

Загальною умовою для всіх натурних досліджень є необхідність присутності спостерігача (або автоматичного датчика) на ділянці ВДМ, що обстежується.

За способом впливу на процес руху натурні дослідження можуть бути пасивні й активні.

У першому випадку спостерігач не втручається в процес руху. Він прагне бути непомітним. У результаті він фіксує характеристики дорожнього руху, що сформувалися природним шляхом у даних умовах. Така інформація, найчастіше, є найціннішою.

При активних дослідженнях характеристики руху примусово змінюються. Це може бути, наприклад, тимчасова заборона руху для отримання досить великої черги автомобілів з наступним відкриттям руху і виміром потоку насичення. Або вивчення впливу факту присутності автоінспектора на швидкість руху транспорту, або на поводження пішоходів при переході вулиці й т.д. Зрозуміло, у багатьох випадках для проведення таких досліджень потрібен дозвіл відповідних організацій, оскільки можуть мати місце додаткові втрати в дорожньому русі.

У цілому, натурні дослідження є єдиним методом одержання об'єктивної інформації про фактичні дорожні умови, у яких відбувається рух, і дозволяють отримати найбільш повну характеристику транспортних і пішохідних потоків.

До натурних відносяться обстеження наступних параметрів і характеристик дорожнього руху:

1) дорожніх умов, схеми організації дорожнього руху й дислокації й режимів роботи технічних засобів ОДР;

2) інтенсивності й складу руху транспорту;

3) швидкостей руху транспорту;

4) параметрів пішохідного руху;

5) затримок руху на перехрестях і в окремих перетинах магістральної ВДМ;

6) потоків насичення на регульованих перехрестях і пішохідних переходах;

7) умов роботи стоянок автотранспорту;

8) рівня транспортного шуму й забруднення атмосфери викидами автомобілів;

9) умов руху в пунктах періодичного скупчення людей (стадіони, парки, вокзали й т.п.);

10) пасажиропотоків і пасажирообороту зупинок маршрутного пасажирського транспорту.

У даному навчально-методичному посібнику основна увага приділена методикам проведення натурних обстежень параметрів дорожнього руху за першими 6-ма пунктами.

Література: [1, с. 148 - 149], [2, с. 3 - 5], [3, с. 3 - 10], [4, с. 64 - 69], [5, с. 68 – 90].