Вимоги, які пред’являються до повторення
базовий (повторюваний) навчальний матеріал мусить відтворюватися не завжди в тому порядку, у якому він вивчався. Логіка відтворення матеріалу зумовлюється його значенням і подальшою навчальною діяльністю, ступенем його складності в процесі оволодіння внутрішньопредметними й міжпредметними зв’язками;
повторення слід проводити на базі нового технічного матеріалу;
у процесі повторення учні повинні отримувати нову інформацію стосовно об’єктів, які вивчають. Новий матеріал викладається шляхом ознайомлення зі зразками деталей, у процесі зіставлення досліджувальних пристроїв з уже відомими, під час аналізу різних схем;
необхідно використовувати творчі питання, пошук відповідей на які вимагає нестандартного підходу. Поряд із ними слід ставити запитання на повторення основних визначень, законів, формул;
потрібно широко використовувати таблиці, графіки, схеми, технологічні карти міжпредметними зв’язками.
Рис.4.2.11. Вимоги, які пред’являються до повторення
Типи мислення Теоретичне Практичне Понятійне Образне Наочно-дійове Наочно-образне
Рис.4.2.12. Характеристика мислення
Таблиця 4.2.4 – Характеристика типів мислення
Типи мислення |
Характеристика |
Особливості й умови застосування |
1 |
2 |
3 |
Теоретичне поняттєве мислення |
Таке мислення, користуючись яким, людина в процесі рішення завдання звертається до понять, виконує дії подумки, не маючи досвіду, який ми отримуємо за допомогою органів чуття. Людина обговорює та відшукує рішення завдань, від початку й до кінця послуговуючись готовими знаннями, вираженими у формі понять, суджень, умовиводів. |
Цей тип мислення властивий дослідникам, теоретикам, інженерам.
|
Теоретичне образне мислення |
При даному типі мислення матеріалом, який використовує людина для вирішення завдань, є не поняття, судження або умовиводи, а образи. Вони або безпосередньо вилучаються з пам'яті, або відтворюються уявою. У ході рішення розумових завдань відповідні образи подумки перетворюються так, щоби людина в результаті маніпулювання ними змогла безпосередньо побачити рішення завдання, яке її цікавить. |
Звичайно цей тип | мислення переважає в людей творчої праці. |
Продовження таблиці 4.2.4
1 |
2 |
3 |
Наочно- образного |
Відмітна особливість полягає в тому, що розумовий процес пов'язаний зі сприйняттям мислячою людиною навколишньої дійсності і без нього відбуватися не може. Мислячи наочно- образно, людина прив'язана до дійсності, а необхідні для мислення образи представлені в її короткочасній та оперативній пам'яті (на відміну від цього, образи для теоретичного образного мислення вилучаються з довгочасної пам'яті й потім перетворюються). |
Цей вид мислення найбільш повно й розгорнуто представлений у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, а у дорослих - серед людей, зайнятих практичною працею. Він розвинений у тих, кому часто доводиться приймати рішення стосовно предметів своєї діяльності, безпосередньо не торкаючись їх, а тільки спостерігаючи за ними. |
Наочно-дієве |
Його особливість полягає в тому, що процес мислення ставить практичну перетворювальну діяльність людини з реальними предметами. Основною умовою рішення завдання в цьому випадку є правильні дії з відповідними предметами. |
Цей вид мислення характерний для людей, які займаються реальною виробничою працею, результатом якої є створення якого-небудь конкретного матеріального продукту. |
Структура (прийоми) мислення
порівняння
аналіз
порівняння
узагальнення
синтез
абстрагування