4.1.2 Методика аналізу організаційно-педагогічних характеристик учнів

В

Аналіз соціо-демографічних характеристик

икладач, який починає читати певний навчальний предмет, у першу чергу пови­нен проаналізувати демографічні характе­ристики учнів, тобто місце їхнього прожи­вання, стать, вік, фінансово-економічне становище в родинах. Важливе значення має і досвід навчання з дисциплін загальноосвітнього, політехнічного і спеціального циклів, а також сформовані прийоми навчальної роботи, навички самоосвіти.

Аналіз базової характеристики особистості цим не обмежується. Для вибору способів навчання з урахуванням наявних умов слід визна­чити й інші параметри базової характеристики особистості.

До них належать такі параметри:

• емоційне ставлення до курсу, предмета, викладача;

• базові знання;

• психологічні характеристики учнів і групи в цілому.

Ці характеристики визначаються не на самому уроці безпосеред­ньо, а протягом усього процесу навчання шляхом спостереження, ана­лізу й тестування.

А

Аналіз базових знань і досвіду особистості

наліз базових знань і досвіду особистості має кілька аспектів діяльності викладача й проводиться як перед початком вивчення нового навчального курсу (вхідний контроль), так і перед вивченням кожної з тем (поточний контроль і корекція сформованих умінь).

Підґрунтям аналізу базових знань є вміння викладача виділяти по­трібний навчальний матеріал шляхом аналізу між темних і міжпредметних зв'язків, а також уміння розробляти засоби контролю, що дозволя­ють за невеликий проміжок часу (не більше ніж одна година перед ви­вченням розділу й до 10 хвилин перед вивченням невеликої теми) одер­жати повне уявлення про реальні вміння учнів, необхідні для засвоєння ними нового матеріалу.

Під час одержання поганих результатів контролю слід визначити способи формування необхідних базових знань і вмінь за короткий тер­мін, інакше вивчення нового матеріалу буде ускладненим і не дасть по­зитивних результатів.

М

Класифікація між темних зв’язків

іжтемні зв'язки - це ті зв'язки, що існують між окремими темами однієї або різних дисциплін. Метою їхнього визначення є:

• надання можливості учням визначити й простежити

• причинно-наслідкові зв'язки явищ та закономірностей об'єктивного світу;

• створення в учнів єдиної системи знань;

• забезпечення зв'язку між дисциплінами та темами, визначення найбільш раціональної послідовності вивчення матеріалу;

• виключення дублювання на одному рівні;

• формування вмінь комплексного використання знань і навичок, отриманих під час вивчення різних дисциплін;

• забезпечення єдиного підходу до навчання професійних дисциплін.

Зв'язки в навчанні можна поділити на суб'єктивні й об'єктивні. Об'єктивний аспект зв'язку виявляється в змісті освіти, у трактуванні понять, законів і термінології, а суб'єктивний - в організації навчально­го процесу й методах викладання.

Під час класифікації суб'єктивних зв'язків на першому плані пере­буває учень як суб'єкт навчання. Суб'єктивні зв'язки - це ті зв'язки, ще залежать від особистості викладача іі здібностей учнів.

За послідовністю вивчення зв'язку припускають узгодження в часі викладання різних програм навчальних курсів. Це можна реалізувати під час складання навчального плану, а також завдань, у яких містить^ навчальний матеріал різних дисциплін.

Під час реалізації попередніх зв'язків у пам'яті учнів з'являється рані ще вивчений матеріал. Цей спосіб реалізації формує базові знання й характеризується тим, що учень мусить повторювати вивчений раніше матеріал.

Супутні зв'язки виявляються під час вивчення тієї самої теми в суміжних дисциплінах. Ці зв'язки реалізуються шляхом виконання суміжних завдань і відповідним чином організованого навчального процесу Так, вивчаючи у фізиці, електротехніці й електроматеріалознавстві питання, пов'язані з якістю магнітних матеріалів, можна об'єднати теми, що розкривають загальні положення фізики, фізичну сутність явищ і електротехніці, їхню реалізацію під час використання електронних матеріалів у матеріалознавстві.

Перспективні зв'язки виявляються у відображенні змісту навчального матеріалу в майбутній діяльності фахівця.

Зв'язки за змістом виявляються у використанні знань однієї дисци­пліни для вирішення проблем іншої. Можливі різні способи реалізації таких зв'язків. Вони можуть бути продемонстровані на прикладі вико­ристання знань фізики, хімії, математики під час вивчення електротех­ніка. Відомо, що для вивчення електротехніки з математики необхідно засвоїти диференціальні рівняння, векторну алгебру, функціональні за­лежності, аналітичні способи побудови функцій, диференціальне й ін­тегральне числення тощо.

Головним способом реалізації міжтемних зв'язків є дотримання єдності в трактуваннях термінології. Викладачам, що читають суміжні дисципліни, слід погоджувати між собою формулювання, визначення, умовні позначки величин, а також користуватися ДЕСТами.

Для реалізації зв'язків за вибором навчального матеріалу викладач, розглядаючи однакові теми, мусить дотримуватися єдиних підходів при складанні плану уроків, тексту й опорного конспекту. Це сприяє форму­ванню в учнів єдиного уявлення про об'єкти вивчення й усуває плутани­ну в розумінні матеріалу.

Зв'язки за комплексним використанням умінь передбачають таку діяльність учнів при вивченні різних дисциплін навчального плану, що забезпечить формування логічного мислення, а також уміння правиль­но будувати відповідь, робити висновки, узагальнювати, конспектувати, систематизувати тощо. Одночасно формуються і практичні вміння ко­ристуватися вимірювальними приладами й технічною літературою.

Реалізація зв'язків за єдністю методів викладання й контролю здій­снюється шляхом застосування різними викладачами в різних дисци­плінах тих самих методів викладання, що залежать у першу чергу від рівня знань і здібностей учнів. Це дозволяє найбільш продуктивно вико­ристовувати навчальний час, не витрачаючи його на формування вмінь користуватися під час контролю тестами, обчислювальною технікою.