Визначення маркетингу в рамках|у рамках| управлінської парадигми і концепції маркетингу

З|із| ухваленням|прийманням| управлінської парадигми маркетинг розвивається в менеджериальної| системі координат як управління маркетингом, як мар­кетинг| менеджмент.

Під впливом теорій поведінкових і менеджериальних| дис­циплін| відбувається|походить| принципово важлива|поважна| переорієнтація (расширння|) дослідницьких інтересів маркетингу. |лозунги|: «Орієнтація на споживача!», «Задоволення потреб|нужди| споживача|!», «Створення|створіння| продукту на основі розуміння потреб|нужди| споживача!».

Концепція маркетингу поставила споживача/виборця на початку, а не в кінці|наприкінці| виробничо-споживчого циклу

Класик маркетинг-|менеджменту Пітер Друкер стверджує, що збут і маркетинг — швидше|скоріше| антиподи, чим споріднені|родинні| поняття, Дійсний маркетинг почи­нається| з|із|... споживача, його демографічних характеристик, його реалій, його потреб, його цінностей. Замість питання: «Що ми збираємося продавати?» — компанія питає|запитує|: «Що хоче купити споживач?». Компанія не говорить: «Наш продукт або послуга може то і то». Вона гово­рить|: «Споживач шукає, цінує і бажає отримати|одержувати| то і то».

Визнання|зізнання| важливості місії маркетингу лежить в основі відомого| визначення Ф. Котлера «Маркетинг — це така функ­ція| організації, яка дозволяє їй знаходитися|перебувати| в постійному контакті з|із| клієнтами, відстежувати зміну їх потреб, розробляти| що відповідають їх запитам "продукти", здійснювати|виказувати| цілі організації комунікативні програми.

Політичні маркетологи практично калькують це визначення|: політичний маркетинг — це така функція політичної організації, яка дозволяє їй знаходитися|перебувати| в постійному контакті| з|із| виборцями/громадянами, відстежувати зміну їх очікувань|чекань| і потреб, розробляти що відповідають їх запитам продукти, здійснювати здатні|здібні| виразити|виказувати| цілі політичної організації комунікативні програми.

Філін Котлет справедливо відзначає, що у міру розвитку багато організацій втрачають початкове розуміння свого початкового|вихідного| призначення і перетворюються на бюрократичні| організації. Лікарі|лікарі| можуть втратити| інтерес до пацієнтів, педагоги — до учнів, бюрократи з|із| МЕРії| можуть поводитися по відношенню до громадян як деспоти і тира­ни|, керівники профспілок можуть ховатися|переховуватися| від робітників|робочих|, замість того, щоб захищати їх права, партії забувають про інтереси виборців|.

З|із| ухваленням|прийманням| загального виборчого|вибіркового| права місія масових партій полягала в агрегації і представництві інтересів, що усвідомили себе як політичну силу громадян, розділених на «правих» і «лівих» соціокультурними розколами індустріального суспільства|товариства|.

Сталося розширення вмісту|змісту| і інших маркетингових кон­цептів|. Результати цього процесу визнані на найвищому рів­ні|. Американська асоціація маркетингу (АМА) переглянула своє визначення від 1948 р. (див. вищий) і запропонувала нове: маркетинг — це процес планерування|планування| і реалізації спільної|загальної| концепції, політики ціноутворення|, просування і розподілу ідей, товарів і послуг, спрямований| на здійснення обмінів, що задовольняють як індивіду­альним|, так і організаційним цілям.

Отже, в рамках|у рамках| дисципліни «маркетинг» виділився самостійний| дослідницький напрям|направлення| — маркетинг некомерційних| організацій, яке, у свою чергу|в свою чергу|, «розгалужується» на соці­альний| і політичному маркетингу

Правомірність розширення сфери інтересу маркетингу довела практика. Ф. Котлер відзначає, що багато відомих некомерційних організацій, таких, як Християнський союз|спілка| молоді, Червоний Хрест, Армія порятунку|спасіння|, британські церковні об'єднання звертаються| до маркетингових технологій, переглядають свої цілі і «то­вари|» для залучення нових членів і спонсорів.