Укладення Кам’янецького договору 1653 року та його політичні наслідки для української держави

В історії розвитку Української національної революції 1648-1676рр. події Жванецької компанії, що завершились укладенням кримсько-подільського договору, не знайшли належного висвітлення у науковій літературі. Тому продовжує залишатись чимало нез’ясованих питань. До останніх належить і зміст укладеного 15 грудня 1653 року Кам’янецького договору, зокрема тієї його частини, що торкалася визначення статусу козацької України. Зробимо спробу з’ясувати цей аспект піднятої проблеми.

На початку грудня 1653р. внаслідок прекрасно організованої Б.Хмельницьким облоги польського війська становище останнього під Жванцем стає критичним. Намагаючись не допускати капітуляції польського короля й перемоги козацької України, хан Іслам-Гарей погодився на переговори з Яном Казимиром. Вони розпочались у суботу 13 грудня неподалік Нового замку м. Кам’янця-Подільського. Українське посольство внаслідок того , що йому відводилась роль статиста у виробленні умов договору, відмовилося взяти участь у них. Кримський візир Сефер Кази-ага висунув польській стороні такі вимоги: сплатити поминки, замиритися з козаками на основі Зборівського договору. Дозволити брати ясир до р. Вісли, дати заложниками 3 синаторів і 4 старост. Комісари Речі Посполитої відмовилися прийняти їх, наполягали на розриві союзу Криму з Україною.

Провівши консультації з королем і сенаторами 10 грудня польська делегація відновила переговори. Після тривалої дискусії обидві сторони дійшли згоди про укладення договору в усній формі, котрий передбачав припинення воєнних дій і згоду Речі Посполитої виплатити упоминки. Питання ясиру обходилося мовчанкою, що практично розв’язувало руки кримській верхівці для пограбування українських земель і захоплення бранців.

Щодо визначення умовами договору статусу козацької України, то виявлені нами джерела «Коротка розповідь» і « Щоденник обозовий» дають суперечливу інформацію. Так у «Короткій розповіді» читаємо: « козаки залишені при давніх вільностях. Вільно однак коронному війську вступили в Україну. Лінію розмежування і регією, ані Зборівських, ані Білоцерківських пунктах не згадувалися». За даними ж «Щоденника ободового», було відновлено Зборівські пакти. Постає запитання, що передбачав Кам’янецький дого