6. Особливості розвитку кримінально-виконавчої системи незалежної України.

Оцінивши всі ці фактори було зроблено перший крок до гуманізації існуючої каральної політики в Україні. Міністерством внутрішніх справ за участю вчених і зацікавлених відомств була розроблена і пізніше затверджена постановою уряду № 88 від 11 липня 1991 р. Концепція реформування кримінально-виконавчої системи України. В її основу були покладені Декларація про державний суверенітет України, прийняті ООН Мінімальні стандартні правила поводження з ув’язненими, Загальна Декларація прав людини, Європейські стандарти, інші міжнародні угоди та документи. Реформа, перш за все, направлена на соціальну переорієнтацію виконання кримінальних покарань з урахуванням міжнародного досвіду й актів про права людини, принципів законності, гуманізму, демократизму, справедливості, диференціації та індивідуалізації виховного впливу на засуджених. Необхідно відмітити, що концепція передбачала корінні глибокі зміни, розраховані на перспективу і певний період часу. Критичний же стан системи, ситуація, що склалася, продиктували необхідність проведення в короткі строки радикальних змін в області законодавства й організації виконання кримінальних покарань.

Таким чином, з набуттям Україною самостійності було знято суворі таємниці з системи виконання покарань. Зараз її установи відвідують представники будь-якої зареєстрованої громадської організації, колективу чи видавництва. Разом з тим наша динамічна дійсність постійно висуває нові задачі, проблеми, що вимагали оперативних, нестандартних рішень. У 1990-1991 роках був прийнятий цілий ряд нормативних актів, спрямованих на гуманізацію виконання покарання.

Указом Пpезидента Укpаїни вiд 22 квiтня 1998 pоку на базi Головного упpавлiння виконання покаpань Мiнiстеpства внутpiшнiх спpав Укpаїни було утвоpено Деpжавний депаpтамент Укpаїни з питань виконання покаpань, який з 12 беpезня 1999 pоку функцiонує як центpальний оpган виконавчої влади зi спецiальним статусом. Основним його завданням є pеалiзацiя eдиної деpжавної полiтики у сфеpi виконання кpимiнальних покаpань.

Проведена реорганізація спростила систему управління кримінально-виконавчою системою, яка стала більш гнучкою, оперативною, дієвою за рахунок концентрації усіх сил та засобів в одному відомстві, у т.ч. служб охорони, нагляду та безпеки, виключила виконання невластивих їй функцій.

1 вересня 2001 року вступив в дію новий Кримінальний кодекс України, згідно з яким було скасовано смертну кару та розширено кількість покарань, альтернативних позбавленню волі. Введено такі нові види кримінальних покарань як довічне позбавлення волі, громадські роботи, обмеження волі, арешт.

11 липня 2003 року Верховною Радою України прийнято новий Кримінально-виконавчий кодекс України, який розроблено з урахуванням міжнародних стандартів поводження з ув’язненими, міжнародних угод про захист прав і свобод людини, практики виконання покарань, результатів наукових досліджень, законодавства і практики інших країн. Прийняття Кодексу стало новим етапом у реформуванні та забезпеченні дотримання прав людини в установах кримінально-виконавчої системи. З 1 січня 2004 року новий Кримінально-виконавчий кодекс вступив в законну дію та кардинально змінив більшість положень та підходів до практики виконання кримінальних покарань, що були незмінними протягом тривалого часу. Згідно з цим кодексом в нашій державі змінилася класифікація установ виконання покарань (якщо раніше колонії класифікувались за режимами: загальний, посилений, суворий, особливий, то тепер вони відрізняються за рівнями безпеки: мінімальний, середній та максимальний).

23 червня 2005 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», яким визначено правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження.

Але, навіть подолавши такий непростий шлях постійного реформування та змін, пенітенціарна система України продовжує тенденцію удосконалення та гуманізації. І зовсім недавно, 9 грудня 2010 року на підставі Указу Президента Україні В.Ф.Януковича «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Державну пенітенціарну службу України, реорганізувавши Державний департамент України з питань виконання покарань. Таким чином, Державна пенітенціарна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України.

Утворення Державної пенітенціарної служби України є відображенням стратегічного курсу державної політики у напряму соціальної переорієнтації процесу виконання кримінальних покарань з урахуванням міжнародних стандартів, законності, гуманізму, демократизму та справедливості, а також сучасної світової пенітенціарної доктрини.

Система відповідних державних органів і установ поряд з організацією виконання кримінальних покарань має бути спрямованою на забезпечення безпеки суспільства шляхом ресоціалізації осіб, які відбувають або відбули кримінальні покарання. В структурі пенітенціарної служби функціонують не лише установи виконання покарань і слідчі ізолятори, а й кримінально-виконавча інспекція, яка забезпечує виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, направлення осіб, засуджених до обмеження волі до установ відкритого типу (виправних центрів) адміністративних стягнень у виді виправних та громадських робіт і має трансформуватися в службу пробації.

У даний час кримінально-виконавча інспекція Ямпільського району особливу увагу приділяє не тільки виконанню покарань, але й профілактиці вчинення підобліковими нових злочинів. І, як представники демократичної держави, яка дбає про своє майбутнє, працівники кримінально-виконавчої інспекції не можуть бути байдужими до долі людей, особливо дітей та молоді, які вступили у конфлікт із законом, і намагаються зробити все, щоб довести, що виправлення можливе не тільки за гратами. Для досягнення позитивних результатів у цьому напрямку в процесі своєї діяльності кримінально-виконавча інспекція співпрацює з Ямпільським районним відділом внутрішніх справ, Центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, міською, селищними та сільськими радами району, Ямпільським районним центром зайнятості населення, з Ямпільською районною лікарнею та релігійними організаціями, навчальними закладами району. Таким чином, щороку проводиться засідання «Круглого столу», під час якого молодь отримує інформацію фахівців різних галузей з питань шкідливого впливу алкоголю, наркотиків та тютюнопаління на організм людини, можливостей отримання професії та влаштування на роботу, який правовий захист має громадянин нашої держави, та ін. Крім цього, співробітниками кримінально-виконавчої інспекції Ямпільського району постійно приймається активна участь у проведенні тижня правових знань у навчальних закладах району, де під час уроку учні знайомляться не тільки з системою покарань, а й з нормами поведінки, завдяки яким можна цих покарань уникнути… Адже пенітенціарна система України має не лише каральну чи контрольовану функцію.