- •Конспект лекцій з навчальної дисципліни «основи права україни»
- •Модуль 1
- •1.1. Походження держави і права. Поняття і ознаки держави
- •1.2. Основні теорії походження держави
- •1.3. Форма, функції і механізм держави
- •1.4. Поняття і ознаки громадянського суспільства і правової держави
- •2.1. Місце права в системі соціальних норм
- •2.2. Поняття, ознаки, принципи, функції і джерела права
- •2.3. Система права: норми права, галузі і інститути права
- •Загальна характеристика основних галузей права України
- •2.4. Механізм правового регулювання
- •2.5. Правовідносини: поняття, ознаки, структура, види
- •2.6. Правомірна поведінка, правопорушення і юридична
- •2.7. Законність і правопорядок
- •3.1. Поняття, предмет, метод, принципи та джерела конституційного
- •3.2. Основи конституційного ладу України
- •3.3. Конституційні основи правового статусу особи
- •3.4. Конституційні форми демократії в Україні
- •3.5. Органи державної влади України
- •3.6. Територіальний устрій України. Конституційний статус
- •3.7. Конституційне регулювання питань здійснення правосуддя в
- •4.1. Поняття , предмет, метод і джерела адміністративного права
- •4.2. Органи державної виконавчої влади. Функції , форми та методи
- •4.3. Правові акти управління
- •4.4. Адміністративні правовідносини
- •4.5. Адміністративні правопорушення та адміністративна
- •Модуль 2
- •5.1. Поняття, предмет, метод, система і джерела цивільного права
- •5.2. Цивільно-правові відносини
- •5.3. Суб’єкти цивільно-правових відносин
- •5.4 Об'єкти цивільних правовідносин
- •5.5. Здійснення цивільних прав і виконання обов’язків. Захист
- •5.6. Правочини: поняття, види і форми. Умови дійсності правочинів
- •5.7. Особисті немайнові права фізичної особи
- •5.8. Право власності та інші речові права
- •5.9. Право інтелектуальної власності
- •5.10. Цивільні зобов'язання: поняття, види, підстави їх виникнення і
- •5.11. Цивільно-правові договори: поняття і види
- •5.12. Поняття спадкування
- •5.13. Цивільно-правова відповідальність: поняття, підстави і
- •6.1. Поняття , метод, джерела та система трудового права
- •6.2. Трудовий договір та підстави його припинення з ініціативи
- •6.3. Поняття, види робочого часу наднормативна робота
- •6.4. Час відпочинку, види відпустки, класифікація і порядок надання
- •6.5. Трудова дисципліна і методи її забезпечення
- •6.6. Матеріальна відповідальність працівника і роботодавця
- •6.7. Правова охорона праці
- •6.8. Трудові спори
- •7.1. Поняття сім'ї. Предмет, система і джерела сімейного права
- •7.2. Шлюб. Права та обов’язки подружжя. Шлюбний договір
- •7.3. Припинення шлюбу
- •7.4. Права та обов'язки матері, батька та дитини
- •7.5. Влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування
- •8.2. Екологічні права та обов’язки громадян України
- •8.3. Правові засоби охорони навколишнього середовища:
- •9.1. Поняття, предмет, принципи і джерела кримінального права
- •9.2. Кримінальна відповідальність і її підстави
- •9.3. Поняття злочину, його ознаки й види
- •9.4. Склад злочину
- •9.5. Стадії здійснення злочину. Співучасть у злочині
- •9.6. Покарання, його види і порядок призначення
- •Контрольні питання з дисципліни «Основи права України»
- •Література Нормативні акти
- •Навчальна література
6.3. Поняття, види робочого часу наднормативна робота
Робочий час – це встановлений законодавством України відрізок календарного часу, протягом якого працівник у відповідності з правилами внутрішнього розпорядку, графіком роботи повинен виконувати свій трудовий обов’язок. Тривалість трудового часу встановлюється як централізовано, так і на рівні локального регулювання. Так, на підставі статті 40 КЗпП України нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень. Це поширюється на всі підприємства всіх форм власності. У колективних договорах та інших локальних актах можуть закріплюватись положення як про 40-годинний робочий тиждень, так і про менші норми робочого часу даного підприємства, установи, організації.
Норма робочого часу – це встановлена законодавством, колективним або трудовим договором тривалість для даного працівника його робочого часу за певний календарний період: день, тиждень, місяць.
Робочий час – тривалість робочого часу в годинах і хвилинах протягом доби. Робочий тиждень – робочий час протягом календарного тижня. В Україні діє 5-денний робочий тиждень з двома вихідними, 6-тиденний з одним вихідним. Рішення про введення 5- і 6-денного робочого тижня приймається власником і профкомом з урахуванням специфіки роботи трудового колективу і з узгодженням з місцевою радою. Крім того, існують такі види робочого часу, як скорочений і неповний. Скорочений робочий час передбачено для роботи в певних умовах і для окремих працівників. Для працівників з шкідливими умовами праці встановлений 36-годинний робочий тиждень. Для працівників від 16 до 18 років встановлений 36-годинний робочий тиждень, у віці 15 до 16 років – 24-годинний. Скорочується тривалість роботи напередодні святкових днів на 1 годину, як при 6- і 5-денному робочому тижні. Це положення не поширюється на ті категорії працівників, що мають скорочений робочий тиждень.
Передбачається скорочення робочого часу на годину при роботі і в нічний час (с 22 до 6 години). Не допускається залучення до роботи в нічний час працівників у віці до 18 років, вагітних, жінок з дітьми до 3-х років. Нічний час не впливає на розмір зарплати. Робота виконана в нічний час оплачується на 20 % вище. Неповний робочий час встановлюється угодою сторін як при прийнятті на роботу, так і в період роботи. Його види: а) неповний робочий день – зменшення щоденної роботи на певну годину; б) неповний робочий тиждень (зберігається нормальна тривалість робочого дня, але зменшується кількість робочих днів у тиждень); в) поєднання неповного робочого дня і неповного робочого тижня (тривалість робочого дня – 5 годин при 4 робочих дня на тиждень). В обов’язковому порядку на прохання працівника неповний робочий час встановлюється для вагітних, жінок з дітьми у віці до 14 років. Працюючі в неповний робочий час мають ті ж самі права, що й працюючі при нормальному робочому часі (відпустки тієї ж тривалості, вихідні і святкові дні, час роботи йде в трудовий стаж).
Встановлення неповного робочого часу можливе з ініціативи власника. Про це він повинен сповістити працівників не пізніше, ніж за 2 місяці при збереженні колишніх умов праці. Розподіл норми робочого часу протягом конкретного періоду називається режимом робочого часу. Його елементами є: а) час початку і закінчення роботи; б) час і тривалість перерв; в) тривалість і правила чергування змін. Режим робочого часу передбачає 5- і 6-денний робочий тиждень. Початок перерви між змінами повинен бути не менш подвійної тривалості роботи попередньої зміни (включаючи і час перерви на обід). Неприпустиме призначення працівника на роботу протягом двох змін поспіль.
Ненормований робочий день незалежно від форм власності може застосовуватись для керівників, фахівців і робітників, праця яких не піддається точному обліку в часі і вони розподіляють час роботи зі свого розсуду. Ненормований робочий день узгоджується з режимом роботи підприємства. Як компенсація за ненормований робочий день, надається додаткова відпустка до 7 календарних днів. Список професій і посад, до яких може застосовуватись ненормований робочий день, визначається колективним договором. У ньому встановлюється конкретна тривалість додаткової відпустки по кожному виду робіт, професій, посад.
Понаднормова робота – це робота понад встановленої тривалості робочого дня. Застосування понаднормових робот не допускається. Вони проводяться в виключних випадках і необхідні:
для запобігання громадському або стихійному лиху, виробничим аваріям і негайного усунення їхніх наслідків;
при роботах з водо-, газопостачанням, опаленням, освітленням, транспортом, каналізацією;
за необхідністю закінчити роботу, яка внаслідок непередбачених обставин не може бути закінчена в нормальний робочий час;
за необхідністю виконання погруз очно-розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу або скупчення вантажів;
для продовження роботи при неявці працівника, що заступає на зміну, якщо робота не допускає перерви.
Керівник зобов’язаний вжити заходів заміни змінника тому, що неприпустиме залучення до роботи протягом двох змін поспіль. Забороняється залучати до понаднормових робіт вагітних, жінок з дітьми до 3-х років, осіб молодше 18 років. Для проведення понаднормових робіт потрібна згода профкому і видання наказу по підприємству. Понаднормова робота оплачується вдвічі. Понаднормові роботи не повинні перевищувати 4 години протягом двох днів або 120 годин на рік.