6.2. Трудовий договір та підстави його припинення з ініціативи

працівника і роботодавця

Трудовий договір: порядок прийому на роботу, особливості трудового договору з тимчасовими і контрактними працівниками.

Трудовий договір – центральний інститут трудового права. Трудовий договір – це угода між працівником і власником або фізичною особою, згідно з якою працівник зобов’язується виконувати роботу, підкорятися внутрішньому розпорядку, а власник зобов’язується виплачувати заробітну плату і забезпечувати умови праці для виконання роботи. Змістом трудового договору є сукупність умов (взаємні права і обов'язки сторін).

Вони поділяються на основні і додаткові. Основні – це умови: про місце роботи, професія, спеціальність, кваліфікація, оплата праці, початок роботи. Договір вважається укладеним після досягнення згоди за вказаними умовами. Додаткові умови не впливають на його укладання, але після його укладання є обов’язковими для виконання сторонами. Це умови: про іспитовий строк, про роботу з неповним робочим днем, про термін дії договору по сумісництву, про надання службового житла, про нерозголошення комерційної таємниці.

Умови, встановлені законодавством України про працю, є обов’язковими до дотримання і не можуть змінюватися за угодою сторін. Факт укладення договору зобов’язує сторони дотримуватися норм про тривалість робочого часу та відпочинку, відпусток, дисциплінарну та матеріальну відповідальність. Будь-яка угода про зміну цих умов є незаконною, а отже недійсною.

Сторонами трудового договору є працівник і власник. Вони володіють трудовою правосуб’єктністю, тобто мають суб’єктивні права і юридичні обов'язки.

Трудовий договір укладається на будь-якому підприємстві, незалежно від форми власності, організаційно-правової форми, господарської діяльності, інших організацій і установ. Також стороною трудового договору може виступати релігійна організація. На громадян, що працюють у таких організаціях, поширюються закони України про працю на рівні з працівниками державних підприємств і організацій. Стороною трудового договору як роботодавець може виступати і фізична особа (суб’єкт підприємницької діяльності без утворення юридичної особи з правом найму працівників). Переважною формою укладання трудового договору є письмова форма. При цьому майбутній працівник повинен пред’явити паспорт, трудову книжку, документ про спеціальність, кваліфікацію, освіту, довідку про стан здоров’я, військовий квиток чи приписне свідоцтво, а для жінок – санітарну книжку, ідентифікаційний номер.

Прийом на роботу оформлюється наказом власника про прийняття на роботу, у якому вказується найменування спеціальності, кваліфікація, посада, на яку прийнятий працівник. Фактичним допущенням до роботи вважається укладання трудового договору, незалежно від того, чи був належним чином оформлений прийом на роботу. Якщо роботодавцем виступає фізична особа, то договір оформляється в письмовій формі і обов’язково реєструється в Державній службі зайнятості.

Незаконним вважається відмова в прийнятті на роботу з причин вагітності, наявності немовляти, національності, партійності, релігійних поглядів, досягнення пенсійного віку. Обґрунтованою є відмова в прийомі на роботу з причини:

1. відсутності вакансій;

2. якостей, необхідних для виконання роботи (професії, кваліфікації, досвіду роботи);

3. обмежень, пов’язаних з Законами України (обмеження займати посади тим, хто скоїв злочин; особи з непогашеною судимістю за крадіжки, хабарництво не можуть займати посади, пов’язані з матеріальною відповідальністю).

Трудовий договір укладається на: 1) необмежений строк; 2) на обмежений строк (строковий); 3) на виконання певного обсягу роботи і закінчується після її виконання; 4) контракт практикується на державних підприємствах з першими особами, а на приватних розповсюджується на всіх працівників. Строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення, організація праці, розірвання (у тому числі, дострокового) встановлюється за угодою сторін. Контракт спрямований на виявлення ініціативи, персональних здібностей, підвищення взаємовідповідальності сторін, правову та соціальну захищеність працівника.

Особливості трудового договору з тимчасовими працівниками. Тимчасовими вважаються працівники, прийняті на строк до 2-х місяців, для заміщення тимчасово відсутнього працівника (за яким зберігається місце роботи) на строк до 4-х місяців. На них поширюються закони України про працю. У наказі вказується строк, на який приймається даний працівник. При прийнятті на роботу цим працівникам не встановлюється іспитовий строк. Особливі умови його розірвання з ініціативи працівника (він попереджає власника за 3 дні). Додаткові підстави у власника для розірвання трудового договору – призупинення робіт на підприємстві на строк більше 1 тижня, через скорочення обсягу робіт, у випадку нез’явлення на роботі в результаті непрацездатності більше 2 тижнів поспіль.

Підстави припинення трудового договору. Припинення трудового договору за згодою сторін. Ініціатива може виходити як від працівника, так і від власника. Ця підстава застосовується при достроковому припиненні трудових договорів, укладених на певний строк або на виконання певної роботи. За цією підставою припиняється трудовий договір, укладений на необмежений строк. День припинення роботи визначається сторонами.

Припинення трудового договору з ініціативи працівника. Працівник може розірвати достроковий трудовий договір, попередивши письмово власника за 2 тижні. Якщо він не може продовжити роботу (переїзд на нове місце проживання, переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість, вступ до вузу на денне відділення, неможливість проживання в даній місцевості на основі медичного висновку, вагітність, догляд за дитиною-інвалідом, догляд за членом сім’ї-інвалідом 1-ї групи, вихід на пенсію, прийом на роботу за конкурсом), власник у цих випадках розриває трудовий договір у строк, про який просить працівник. Якщо працівник після попередження про звільнення не залишив роботи, то власник не в праві звільнити його за поданою заявою. Виключення: на його місце запрошений інший працівник, якому у відповідності із законом України не може бути відмов­лено в роботі (запрошення на роботу по переводу з іншого підприємства і таке переведення погоджено, молоді спеціалісти вузів, які мають направлення на роботу). На вимогу працівника розривається трудовий договір у випадку хвороби або інвалідності, що перешкоджає виконувати дану роботу, або порушення власником законодавства про працю, колективного або трудового договору. При цьому працівнику виплачується вихідний 3-хмісячний середній заробіток.

Розірвання трудового договору з ініціативи власника можливо при виявленні невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі, внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я. Власник повинен показати недоліки в роботі, мати медичний висновок про зниження працездатності працівника, протипоказання за здоров’ям. Підставою розірвання трудового договору з ініціативи власника є систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених договором або правилами внутрішнього розпорядку, якщо до нього раніше застосовувались засоби дисциплінарного або суспільного впливу. Не припускається звільнення через неявку на збори, суботники і т.д. Невиконання повинні бути систематичними, зробленими без поважних причин, навмисне або з необережності. Враховуються лише ті дисциплінарні і громадські порушення, які були накладені трудовим колективом і громадськими організаціями.

Власник може розірвати трудовий договір і за прогул. Прогулом вважається відсутність на роботі працівника більше 3-х годин протягом робочого дня без поважних причин.

Власник може розірвати трудовий договір, якщо працівник не з’являється на роботу протягом 4-х місяців поспіль внаслідок тимчасової непрацездатності. Робоче місце зберігається протягом 12 місяців за працівником, що хворів туберкульозом.

Поява на роботі в нетверезому стані, наркотичного або токсичного сп’яніння дає право власнику звільнити працівника, якщо такий стан підтверджений медичним висновком, актом, складеним представниками підприємства, громадських організацій, показаннями свідків.

Підставою для розірвання трудового договору з ініціативи власника є здійснення за місцем роботи розкрадання його майна працівником чи працівниками. Факт розкрадання має бути встановлений вироком суду, що вступив у законну силу.

Звільняється з роботи працівник, що обслуговує грошові або товарні цінності, якщо його дії дають підстави для втрати довіри до нього з боку власника.

У законодавстві України встановлений певний порядок розірвання трудового договору з ініціативи власника. Він включає загальні гарантії для всіх і спеціальні гарантії для деяких категорій працівників. Загальна гарантія: попередня згода про угоду на звільнення працівника в письмовій формі в 10-денний строк. Роботодавець має право розірвати трудовий договір не пізніше, ніж через місяць після отримання згоди профкому. Якщо це звільнення відбулося без звернення до профкому, то суд робить запит щодо згоди профкому і після отримання інформації про його відмову в надаванні згоди на звільнення розглядає суперечку по суті.

Розірвання трудового договору з ініціативи власника допускається у випадках:

– ліквідації підприємства (працівник отримує вихідну допомогу в розмірі одного середньомісячного заробітку);

– незадовільного проходження іспитового строку;

– звільнення з роботи у зв’язку з прийняттям на роботу працівника, що не є сумісником;

– поновлення на роботі працівника, що раніше виконував роботу (а звільнений отримує вихідну допомогу в розмирі середньомісячної зарплати);

– звільнення з роботи працівника, який не є членом профспілки, що дії на підприємстві, в установі, в організації;

– звільнення працівника з підприємства, де немає профспілкової організації.

Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника в період його тимчасової непрацездатності, а також перебування його у відпустці. Це правило не розповсюджується на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації. Звільнення вагітних жінок із дітьми у віці до 3 років (до 6 років при наявності медвисновку), самотніх матерів з дитиною о 14 років або з дитиною-інвалідом з ініціативи власника не допускається (крім випадків повної ліквідації підприємства, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням). Звільнення працівників, молодших за 18 років, з ініціативи власника допускається лише за згодою комітету у справах неповнолітніх.

Припинення трудового договору оформляється наказом роботодавця. У наказі і трудовій книжці причина звільнення записується відповідно до законів України. У день звільнення власник повинен видати вірно оформлену трудову книжку і зробити розрахунок із працівником. Якщо працівник не працював, то всі належні суми повинні бути виплачені в наступний день після пред’явлення ним вимоги про розрахунок. У випадку невиплати належної суми з вини власника в зазначені строки при відсутності суперечки відносно неї власник повинен виплатити його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

У випадку затримки видачі трудової книжки з вини власника виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

При невірному формулюванні причини звільнення у трудовій книжці, що перешкоджає працевлаштуванню працівника, суд, що розглядає трудову суперечку, одночасно зі зміною формулювання причини звільнення вимагає виплатити середньомісячний заробіток за весь час вимушеного прогулу, але не більше, ніж за один рік. Якщо заява працівника розглядається більше одного року не з вини працівника, то суд виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.