3. Оцінка збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.

Важливим питанням при організації і проведенні заходів щодо ліквідації наслідків НС техногенного і природного характеру є здійснення оцінки їх збитків за балансовою (залишковою) вартістю пошкодженого майна, збитків від втрати життя та здоров’я населення, невиробленої продукції внаслідок припинення виробництва, втрат природно-заповідного фонду і ін. Це необхідно для того, щоб встановити рівень НС та наступного проведення фінансування заходів з ліквідації їх наслідків і виділення необхідних матеріально-технічних ресурсів.

Оцінка збитків здійснюється у відповідності з Методикою оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року №175. За методикою визначають розміри збитків від наслідків НС техногенного і природного характеру, завданих здоров’ю людей та об’єктам національної економіки.

Усі збитки поділяються на види залежно від завданої фактичної шкоди, зокрема від:

втрати життя та здоров’я населення (Н_р);

руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції (М_р);

невироблення продукції внаслідок припинення виробництва (М_п);

вилучення або порушення сільськогосподарських угідь (Р_с/г);

втрат тваринництва (М_тв);

втрати деревини та інших лісових ресурсів (Р_л/р);

втрат рибного господарства (Р_р/г);

знищення або погіршення якості рекреаційних зон (Р_рек);

забруднення атмосферного повітря (А_ф);

забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря (В_ф);

забруднення земель несільськогосподарського призначення (З_ф);

а також збитки, заподіяні природно-заповідному фонду (Р_пзф).

Відповідно до територіального поширення та обсягів заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, за класифікаційними ознаками визначаються чотири рівні НС – державний, регіональний, місцевий та об’єктовий.

Порядок розрахунку збитків за типами НС.

Загальний обсяг збитків від наслідків НС розраховується як сума основних локальних збитків. Розрахунок збитків (З) при НС проводиться за такою загальною формулою, складові якої визначені вище:

З = Н_р + М_р + М_п + Р_с/г + М_тв + Р_л/р + Р_р/г + Р_рек + Р_пзф + А_ф + В_ф + З_{ф .} (1)

Для кожного типу НС згідно з класифікатором НС встановлюється перелік основних характерних збитків щодо кожного рівня НС залежно від масштабів шкідливого впливу.

Для кожного типу та виду НС залежно від їх рівня визначаються основні види збитків. Ці види за типами та масштабами НС наведені у таблиці (прямим шрифтом виділено збитки, які необхідно обов’язково розраховувати, курсивом – збитки, що мають місце у деяких окремих випадках).

Таблиця 1

Основні види збитків, характерних для різних типів НС

№ з/п	Типи НС	Рівень НС
		об’єктовий	місцевий	регіональний	державний
	Надзвичайні ситуації техногенного характеру
1.	Транспортні аварії	Нр Мр Мп ; Аф Вф Зф	Нр Мр Мп; Рр/г Аф Вф Зф
2.	Пожежі та вибухи	Нр Мр Мп ; Аф Вф Зф	Нр Мр Мп Аф ; Рр/г Вф Зф	Нр Мр Мп Аф Вф Зф; Рс/г Рл/г Рр/г Ррек Рпзф
3.	Аварії з викидом (загрозою викиду) СДОР, РР, БНР	Нр Мв Мр Аф Вф; Рр/г Ррек Рс/г Рл/г	Нр Мр Мв Рр/г Ррек Аф Вф; Рс/г Рл/г Рпзф Зф	Нр Мр Мв Рр/г Ррек Рс/г Рл/г Рпзф Аф Вф Зф	Нр Мр Рр/г Ррек Рс/г Рл/г Рпзф Аф Вф Зф
4.	Аварії на об’єктах електроенергетики	Мр Мв; Нр	Мр Мв; Нр	Мр Нр	Мр Нр
5.	Аварії на комунальних системах життєзабезпечення	Мр Нр Мв Вф; Зф	Мр Нр Мв Вф; Зф	Мр Нр Мв Рр/г Ррек Вф Зф	Мр Нр Мв Рр/г Ррек Вф Зф; Рс/г Рл/г Рпзф
	Надзвичайні ситуації природного характеру
6.	Метеорологічні та агрометеорологічні небезпечні явища	Мр Мв; Нр Рл/г	Мр Мв; Нр Рл/г	Мр Нр Рс/г; Рл/г Мв Аф Вф Зф	Мр Нр Рс/г Рл/г; Рпзф Рр/г Ррек Мв Аф Вф Зф
7.	Гідрологічні небезпечні явища	Мр Нр Мв; Рс/г Рл/г Рр/г Ррек Вф	Мр Нр Рс/г Рр/г Мв; Рл/г Ррек Вф	Мр Нр Рс/г Рр/г Мв Рл/г Ррек Вф
8.	Інфекційні захворювання людей	Нр Мв	Нр Мв	Нр Мв Мр	Нр Мв Мр

Особливості проведення розрахунків основних видів збитків

1. Розрахунок збитків від втрати життя та здоров’я населення.

Розмір збитків від втрати життя та здоров’я населення визначається за такою формулою:

Н_р = Σ В_трр + Σ В_дп + Σ В_втг, (2)

де Σ В_трр – втрати від вибуття трудових ресурсів з виробництва;

Σ В_дп -- витрати на виплату допомоги на поховання;

Σ В_втг - витрати на виплату пенсій у разі втрати годувальника;

а) втрати від вибуття трудових ресурсів з виробництва розраховуються на підставі даних, наведених у таблиці 2, за такою формулою:

Σ В_трр = М_л N + М_т N + М_іN + М_зN, (3)

де М_л – втрати від легкого нещасного випадку;

М_т - втрати від тяжкого нещасного випадку;

М_і – втрати від отримання людиною інвалідності;

М_з – втрати від загибелі людини;

N - кількість постраждалих від конкретного виду нещасного випадку.

Таблиця 2

Усереднені показники втрат від вибуття трудових ресурсів з виробництва

№ з/п	Вид нещасного випадку	Втрати на одну людину, тис гривень
1.	Легкий нещасний випадок з втратою працездатності до 9 днів	Мл = 0,28*
2.	Тяжкий нещасний випадок без встановлення інвалідності з втратою працездатності понад 9 днів	Мт = 6,5*
3.	Тяжкий нещасний випадок, внаслідок якого потерпілий отримав інвалідність з втратою працездатності понад 3980 днів	Мі = 37*
4.	Нещасний випадок, що призвів до загибелі дорослої людини віком до 60 років дитини віком до 16 років	Мз = 47* Мз = 22*

Примітка. Втрати, зазначені у пунктах 1-3 цієї таблиці, розраховуються для громадян, які в період отримання травми були працевлаштовані. Для непрацевлаштованих громадян віком до 60 років розраховуються лише втрати, зазначені у пункті 4. Збитки від загибелі працюючого не повинні бути менше, ніж його п’ятирічний заробіток, тобто сума втрат від загибелі дорослої людини може бути більшою, ніж зазначена у таблиці 2.

б) витрати на виплату допомоги на поховання розраховуються за такою формулою:

Σ В_дп = М_дп × N_з (4)

де М_дп – 0.5* тис. гривень/людину – допомога на поховання (за даними органів соціального забезпечення);

N_з - кількість загиблих;

в) витрати на виплату пенсій у разі втрати годувальника розраховуються на кожну дитину за такою формулою:

Σ В_втг = 12 × М_втг × (18-В_д), (5)

де 12 – кількість місяців у році;

М_втг – 0,037* тис. гривень – розмір щомісячної пенсії на дитину до досягнення нею повноліття – 18 років (за даними органів соціального забезпечення);

В_д – вік дитини.

*Примітка. Номінальні розміри видатків затверджуються з урахуванням вимог відповідних нормативно-правових актів.

2. Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

Збитки від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції розраховуються за такою формулою:

М_р = Ф_в + Ф_г + Пр + Пр_с + Сн + М_дг, (6)

де Ф_в – збитки від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого призначення;

Ф_г – збитки від руйнування та пошкодження основних фондів невиробничого призначення;

Пр – збитки від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції;

Сн – збитки від втрат запасів сировини, напівфабрикатів та проміжної продукції;

М_дг – збитки від втрат майна громадян та організацій;

а) розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого призначення

Загальні збитки від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого призначення складаються із збитків від повного або часткового руйнування і пошкодження будівель, споруд, корпусів, техніки, обладнання та інших видів основних фондів виробничого призначення та розраховуються за такою формулою:

_n

Ф^п_в = Σ (ΔР^і × К^і_а) – Л_в , (7)

^{і =1}

де ΔР^і - зменшення балансової вартості і –го виду основних фондів виробничого призначення внаслідок повного або часткового руйнування з урахуванням відповідних коефіцієнтів індексації;

К^і_а – коефіцієнт амортизації і – го виду основних фондів виробничого призначення;

n – кількість видів основних фондів виробничого призначення, що були частково або повністю зруйновані;

Л_в - ліквідаційна вартість одержаних матеріалів і устаткування;

б) розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів невиробничого призначення

Загальні збитки від руйнування та пошкодження основних фондів невиробничого призначення (житла, комунікацій, споруд та будівель допоміжного призначення тощо) розраховуються виходячи із залишкової балансової вартості зруйнованих об’єктів за такою формулою:

_n

Ф_г = Σ (ΔР^і × К^і_а) – Л_в , (8)

^{і =1}

де ΔР^і - балансова вартість і-го виду повністю зруйнованих фондів невиробничого призначення з урахуванням відповідних коефіцієнтів індексації;

К^і_а – коефіцієнт амортизації і-го виду фондів невиробничого призначення;

n - кількість видів зазначених фондів, що були повністю зруйновані;

Л_в – ліквідаційна вартість одержаних матеріалів і устаткування;

в) розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції провадиться за такою формулою:

Пр = Пр^п + Пр^с. (9)

Збитки від втрат готової промислової продукції (Пр^п) розраховуються виходячи з її собівартості або за цінами придбання з урахуванням індексації за такою формулою:

_m

Пр^п = Σ (С^і × q^і) (10)

^і=1

де С^і – собівартість одиниці і-го виду промислової продукції;

q^і – кількість втраченої продукції і-го виду;

_m - кількість видів промислової продукції, втрачених під час НС.

Збитки від втрат готової сільськогосподарської продукції (Пр^с) розраховуються на базі середніх оптових цін для різних регіонів України за такою формулою:

_m

Пр^с = Σ (Ц^і_j × q^і) (11)

^і=1

де Ц^і_j – середня оптова ціна і-го виду сільськогосподарської продукції в j-му регіоні;

q^і – кількість втраченої сільськогосподарської продукції і-го виду;

m – кількість видів втраченої сільськогосподарської продукції;

г) розрахунок збитків від втрат незібраної сільськогосподарської продукції.

Збитки від втрат незібраної сільськогосподарської продукції (Пр_с) розраховуються на базі показників середньої врожайності основних видів сільськогосподарських культур для різних регіонів України та середнього прогнозованого рівня оптових закупівельних цін на відповідну сільськогосподарську продукцію з урахуванням нездійснених витрат, необхідних для доведення її до товарного виду, за такою формулою:

_m

Пр_с = Σ (S^і × к^і × У^і_j × Ц^і_j - З^і_дод), (12)

^і=1

де S^і – площа пошкодження і-ї сільськогосподарської культури;

к^і – середній коефіцієнт пошкодження посівів і-ї сільськогосподарської культури;

У^і_j – середня очікувана прогностична урожайність і-ї сільськогосподарської культури в j-му регіоні;

Ц^і_j – прогностична середня оптова ціна і-го виду сільськогосподарської продукції в j-му регіоні на час після збирання врожаю;

З^і_дод – витрати, необхідні для доведення всього обсягу втраченої і-ї сільськогосподарської продукції до товарного вигляду;

m – кількість видів втраченої незібраної сільськогосподарської продукції.

Розрахунок (Пр_с) потребує обов’язкового перерахування після збирання врожаю;

г) розрахунок збитків від втрати сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

Збитки від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, необхідних для виробництва продукції та надання послуг (С_н), розраховуються виходячи з витрат відповідних підприємств та організацій на їх придбання або із середніх значень оптових цін на сировину, матеріали, напівфабрикати на момент виникнення втрат за такою формулою:

_m

Сн = Σ (Ц^і_сер × q^і) (13)

^і=1

де Ц^і_сер – середня оптова ціна одиниці і-ї сировини, матеріалів та напівфабрикатів на момент виникнення втрат;

q^і – обсяг втрачених сировини, матеріалів, напівфабрикатів.

Збитки від втрат проміжної продукції (Сп_пром) підприємств розраховуються виходячи з її собівартості за такою формулою:

_m

Сн_пром = Σ (С^і × q^і) (14)

^і=1

де С^і – собівартість і-го виду проміжної продукції;

q^і – кількість втраченої проміжної продукції і-го виду;

д) розрахунок збитків від втрат майна громадян та організацій

Збитки від втрат іншого майна (М_дг) розраховуються для організацій виходячи з його залишкової балансової вартості, а для громадян – виходячи із середньої ринкової ціни відповідного майна на момент його втрати, що оцінюється експертним шляхом, за такою формулою:

_{m n}

М_дг = Σ (Р^і × К^і_а × к^і × q^і_орг) + Σ (Ц^j_с.р × q^j_гр), (15)

^{і=1 j=1}

де Р^і – балансова вартість і-го виду втраченого майна організацій;

К^і_а- коефіцієнт амортизації і-го виду втраченого майна організацій;

к^і - індекс зміни цін стосовно часу придбання і-го виду майна;

q^і_орг- кількість втраченого майна організацій і-го виду;

Ц^j_с.р – середня ринкова ціна j-го виду втраченого майна громадян;

q^j_гр – кількість втраченого майна громадян j-го виду;

m – кількість видів майна, втраченого організаціями;

n – кількість видів майна, втраченого громадянами.