3. Протипожежний захист абсорберів

Нормативний документ

1. Общие правила взрывобезопасности для взывопожароопасных химических. Нефтехимических и нефтеперерабатывающих производств. Сб. Норматив. Докум. №30 с. 471.

2. Правила пожежної безпеки в Україні. Київ. 1995.- с.80.

3. Вупп-88. Ведомственные указания по противопожарному проектированию предприятий, зданий и сооружений нефтеперабатывающей и нефтехимической промышленности.- Сб. Норм. Док. № 31.С.242.

Протипожежні заходи, що виключають утворення горючого середовища в абсорберах:

- застосування систем автоматичного регулювання робочого тиску, температури, рівня рідини в абсорберах;

- застосування пожежонебезпечних абсорбентів (метилпирролидон, ДМФА);

- контроль за температурою і тиском в абсорберах;

- установка гідравлічних затворів на лініях, що відводять отводящих абсорбент;

- очищення абсорбера від забруднень і відкладень;

- застосування антикорозійних металів;

- своєчасне очищення від пірофорних сполук;

Протипожежні заходи, що виключають виникнення джерел запалювання:

-повільне окислювання в процесі продувки апаратів водяною парою;

-зволоження стінок апарата;

-заземлення устаткування;

-дотримання температурного режиму процесів;

-дотримання режиму ведення технологічного процесу;

-контроль за справністю електродів у електрофільтрах;

-своєчасне очищення устаткування від пірофорних відкладень;

-застосування іскробезпечного інструмента;

-захист від статичної й атмосферної електрики.

Протипожежні заходи, що виключають поширення пожежі:

-устаткування абсорбційних установок системою пожежегасіння;

-розміщення абсорбційних установок на відкритих площадках;

-захист воздуховодов і ліній при виході їх з виробничих приміщень вогнеперешкоджувачами;

-очищення пароповітряної суміші від механічних домішок (пилу, ниток, пуху й ін.), пристрій мокрих (наприклад, масляних фільтрів абоциклонів);

-захист воздуховодів мембранними вибуховими клапанами (у випадку, якщо можливо детонаційне горіння);

-пристрій засувок на робочих місцях і воздуховодах для відключення ліній у випадку пожежі.

Висновок: Значення сорбційних процесів для народного господарства велике, тому що при цьому значно скорочуються втрати сировини і знижується пожежна небезпека за рахунок уловлювання пароповітряної суміші і видалення летучих розчинників з повітря з метою їх багаторазового повторного використовування (рекуперація).

ЗАВДАННЯ НА САМОПІДГОТОВКУ:

1. Алексєєв М.В., Волков О.М., Наметів Н.Ф. Пожежна профілактика технологічних процесів виробництв. - М.: ВИПТШ МВС СРСР , 1986, - С. 242-248.

2. Алексєєв М.В., Волков О.М., Исправникова А.Г. і ін. Пожежна профілактика в технологічних процесах виробництв.- М.: ВИПТШ МВС СРСР.- 1976.- С.118-127.

3. Правила пожежної безпеки в Україні. -Київ :”Укрархбутінформ” 1995,- с.80.

4. Загальні правила взрывобезопасности для взрывопожароопасных хімічних, нафтохімічних і нафтопереробних виробництв . Сб. нормативно-технічних документів №30, 1990, с.467.

Лекцію підготував: к.т.н. О.М. Роянов

Текст лекції затверджений на засіданні

ПМК кафедри ППТПВ

Протокол № 1 від 30.08.2012 р.

Приклад пожежі: На одному з хімічних виробництв на установці одержання етиленоксида вибухнув абсорбер. Вибух стався після ремонту абсорбера. Апарат представляв собою вертикальний циліндричний апарат тарільчатого типу діаметром 5,5 м, висотою – 38 м., виготовлений з листової сталі товщиною 40 мм та облицьований усередині спеціальною листовою сталлю.

На момент до вибуху абсорбер був заповнений сумішшю етилену з повітрям під тиском 2,4МПа, що не відповідало технологічному регламенту. Подача абсорбента (етиленгліколю) в абсорбер ще не здійснювалася. Подавалася знесолена вода. Спочатку було виявлено шум та вібрацію абсорбера. Це свідчило про початок екзотермічної взаємодії етилену з киснем повітря в газовій фазі. Потім абсорбер був відірваний від основи фундаменту, піднявся наверх під тиском газу. Уламки від адсорбера розлетілись на відстані 20-1500 м. Розміри уламків (найбільших) досягали довжиною до 5 м, шириною – до 1 м.

Вибухонебезпечна суміш утворилася в

Приклад пожежі: 19 лютого 1990 року на Ровенському виробничому обєднанні „Азот” виникла аварія, що супроводжувалася вибухом водню.

Вибух виник в приміщенні насосної подачі знесоленої води в абсорбер, де проходила очистка газової суміші від аміаку. До складу газової суміші входили: водень- 58,6%, метан- 5,3%; аміак-9,6%; азот – 22,2%; аргон – 4,3%.

Газова суміш із виробництва аміаку в кількості 9000 м³ під тиском до 32 МПа при 40 ⁰С поступала в нижню частину абсорбера (діаметр – 2 м, висота – 11,3 м), проходила через воду(абсорбент) методом зрошування і відводилася з нижньої частини на охолодження. Абсорбент (вода) наповнений аміаком з кубової частини абсорбера при 130 ^0-С та тиску 25 МПа виводиться на охолодження до 40⁰С, після чого використовується частково в процесі та відправляється на склад аміачної води.

Виток газу в приміщення з абсорбційної системи виник через отвір діаметром 4,8 мм, що утворився на нагнітальному трубопроводі плунжерного насосу внаслідок відриву відводу дренчерного трубопроводу, що приварений до нагнітального трубопроводу. Вважають, що відрив відводу виник внаслідок концентрації напружень, що були викликані вібрацією насоса та коливаннями дренчерного трубопроводу, так як останній не мав жорсткого кріплення.

До аварії тиск в абсорбері був 18, 5 МПа, через 10-15 хв. Знизився до 12 МПа. Загальна кількість газу, що поступив до приміщення склала приблизно 350 м ³ , у вибуху приймало участь приблизно 70 м³ водню. Вибух склав еквівалент 100 кг ТНТ