IV. Зміст навчання

Структурно-логічна схема теми

Антисептика

Механічна

Фізична

Хімічна

Біологічна

• Видалення згустків крові

• Видалення сторонніх тіл

• Видалення змертвілих тканин

• Гіпертонічні розчини

• Гідрофільні основи

• Дренування

• Гіпертермія

• Гіпотермія

• УВЧ, СВЧ

• Ультрафіолетове опромінення

• Лазерне опромінення

• Ультразвук

• Антибіотики

• Протеолітичні ферменти

• Бактеріофаг

• Імунні засоби (анатоксини, гіперімунна плаз­ма, сироватки, гама-глобуліни)

• Неспецифічні стимулятори імунного захисту

Комбінована

• Неорганічні речовини

• Біоорганічні речовини і їх синтетичні аналоги

• Органічні сполучення синтетичної природи.

Класифікація антисептиків за А.П.Красильниковим (1995)

За походженням

Неорганічні речовини

Біоорганічні речовини і їх синтетичні аналоги

Органічні сполучення синтетичної природи

За направ­лленістю дії

За механізмом дії

Деструктивні

Антиметаболічні

Окислювальні

Мембраноатакуючі

Антиферментні

За спектром про­тимікробної дії

Універсальні

Широкого спектру

Помірного спектру

Вузького спектру

За кінцевим ефектом

Мікробоцидні

Мікробостатичні

Мікробоста­тичні-цидні

Знижуючі численнічть мікробної популяції

За складом

Монопрепарати

Комплексні

Багатокомпонетні

За метою

Профілактичні

Бінарні – антисептичного і хіміотерапевтичного призначення

Терапевтичні

Бінарні – антисептичного і дезінфекційного призначення

Профілактично-терапевтичні

Багатоцільові

Протибактеріальні

Протигрибкові

Противірусні

Протипаразитарні

За місцем аплікації

Ранові

Шкірні

Пероральні

Офтальмологічні

Урологічні

Генітальні

Стоматологічні

ЛОР

Ті, що доносяться до місця дії кровоносною або лімфатичною системами

Інгаляційні

За хімічною будовою

Галогени і їх органічні та неорганічні похідні

Неорганічні і органічні кислоти і їх похідні

Альдегіди

Перекис водню і калію перманганат

Важкі метали і їх органіч­ні і неорганічні солі

Альдегіди

Спирти

8-оксихіноліни

Фенол та його похідні

Нітрофуранові антисептики

Сульфаніламідні антисептики

4-хінолони, хінок, саліни, нафтиридини

Імідазольні антисептики

Вищі жирні кислоти

Четвертично-амонієві сполучення і їх аналоги

Похідні арил- алкилсуль­фонів і їх аналоги

Іммобілізовані антисептики

Антисептики рослинного і тваринного походження

Антисептики синтетичного походження

Класифікація антибіотиків за механізмом дії та хімічною природою

• Інгібітори синтезу бактеріальної стінки: беталактамні антибіотики – пеніциліні (безнзилпеніциліну натрієва, калієва та новокаїнова солі, біцилін-1, -3, -5, феноксиметилпеніщилін, ампіщилін, кабеніщилін, кабецилін) та цефалоспорини (цефалоспорин, цефазолін цефалексин); ванкоміцин.

• Інгібітори синтезу білка на рівні рибосом: аміноглікозиди (стрептоміцин, неоміцин, мономіцин, канаміцин, пентаміцин, сизоміцин, амікацин); тетрацикліни (тетрациклін, окситетрациклін, хлортетрациклін, морфоциклін, метациклін, доксициклін); нітробензоли (левоміцетин); стероїди (фузидин-натрій); макроліди (еритроміцин, олеандоміцин); піранозиди (лінкоміцин).

• Інгібітори синтезу нуклеїнових кислот: рифаміцини (рифаміцин SV, рифампіцин).

• Антибіотики, які порушують молекулярну організацію і функції клітинних мембран: Полієнові (ністатин, леворин), циклічні декапептиди (граміцидин, поліміксину М сульфат).

Принципи антибіотикотерапії:

• Урахування показів і хіміотерапевтичної дії препарату

• Урахування можливих протипоказань

• Раннє призначення

• Створення постійної бактеріостатичної або бактерицидної концентрації

• Принцип шлейфу

Організація роботи в гнійній перев’язочній.

Перев’язочна, як правило, розміщається в одній кімнаті, відносно невеликих розмірів. Площа перев’язочної на 1 стіл повинна складати 22 м². Між тим, в одній кімнаті, окрім перев’язок, виконуються передстерилізаційна очистка та дезінфекція інструментів, тут же миють руки до і після перев’язок лікарі, медсестри і студенти. В цьому ж приміщенні встановлюють кип’ятильники для знезараження інструментів, шафи для збереження різних матеріалів, інструментальні шафи, різні потрібні для роботи меблі і оснащення.

Зазвичай перев’язочні розташовуються на одному коридорі з палатами, але зручніше обладнати їх в кінцевому відсіку коридору, відгородженому скляною перегородкою. При цьому створюється тамбур, в якому можна ставити каталки, шафи для деяких предметів оснащення, в стінній ніші або у окремій шафі зберігати засоби для прибирання перев’язочної.

Стеля і стіни перев’язочної фарбують олійною фарбою, але краще, якщо стіни облицьовані керамічною плиткою. Підлога має бути вкрита керамічною плиткою. Вентиляція повинна бути припливно-витяжною з двократним обміном за 1 годину. Всі освітлювачі повинні підлягати вологому прибиранню. В перев’язочній повинні бути дві раковини, які розміщують подалі від стерильного столу і маркірують надписами на стіні – “Для миття рук”, “Для інструментів”.

Гнійна перев’язочна використовуються для перев’язок гнійних ран, а також пункцій абсцесів та порожнин, що містять гній. Тут же виконується більшість гнійних оперативних втручань, таких як розкриття гнояків, введення дренажу в плевральну порожнину при емпіємі тощо. В гнійній перев’язочній перев’язують і хворих з кишковими і каловими норицями.

Підтримання чистоти і порядку в перев’язочній – це обов’язкова умова для виконання правил асептики під час перев’язок. Робота в перев’язочній, як і в операційному блоці, починається з попереднього прибирання. Цей захід інколи займає чимало часу, тому що перев’язочна використовується черговим персоналом для надання екстреної допомоги хворим, що знаходяться у відділенні. У вечірній і нічний час може виникнути необхідність у зміні промоклої пов’язки, введення трубки, що випала з рана тощо. В перев’язочній для цієї мети повинна бути виділена “чергова” стерилізаційна коробка з перев’язочним матеріалом. Після закінчення перев’язки черговий персонал повинен зробити прибирання, склавши використані інструменти в бачок із розчином дезінфектанту, а зняті бинти і пов’язку, забруднені кульки тощо зібрати у спеціальне відро із кришкою, яке пристосоване для збору забрудненого матеріалу.

Поточне прибирання виконується під час перев’язок. Біля кожного перев’язочного столу обов’язково стоїть таз або відро для збору знятих пов’язок і використаного в процесі перев’язки матеріалу. В проміжках між перев’язками санітарка перекладає вміст тазів у спеціальне відро із кришкою, щоб потім винести його для спалювання забрудненого матеріалу. В перев’язочній мають бути великі щіпці, якими збирають забруднені пов’язки.

Після закінченні перев’язок виконується велике прибирання, аналогічне такому прибиранню в операційній, а в кінці дня персонал перев’язочної проводить заключне прибирання.

Один раз на тиждень в перев’язочній виконується генеральне прибирання аналогічне тому, що виконується в операційному блоці.

Важливе значення в забезпеченні чистоти і порядку в перев’язочній мають одежа і поведінка людей, здорових і хворих, що входять і працюють в перев’язочній. В перев’язочну входять у звичайному лікарняному одягу, тобто в халаті і шапочці, в яких ходять і працюють співробітники хірургічного відділення. Халати і шапочки мають бути чистими, застібнутими на всі ґудзики, рукава спущені до кистей або закачані, але так, щоб з під них не “виглядали” рукава нижньої сорочки або кофточки. Персоналу перев’язочної краще користуватись халатами, що зав’язуються ззаду. Шапочки повинні повністю закривати волосся. Всі, хто входить у перев’язочну, повинні надягати стерильну маску.

Медсестри і санітарки, що працюють в перев’язочній, міняють халати кожен день, а поверх халату одягають фартухи з нагрудниками. Фартухи щоденно дезінфікуються, а при забрудненні під час роботи протираються чистою ганчіркою, змоченою дезрозчином. Фартухи повинні одягати лікарі і студенти, що виконують гнійні перев’язки.

Подібно до операційних сестер сестри і санітарки, що працюють в перев’язочній, повинні ретельно дотримуватись правил особистої гігієни. Аподактильна робота, тобто не торкаючись пальцями, є обов’язковою. Всі брудні роботи потрібно виконувати в робочих рукавичках або довгими щипцями (наприклад, прибирання з підлоги забрудненої серветки), стежити за шкірою рук, турбуватись, щоб не було тріщин, подряпин.

Для знезараження повітря в перев’язочній застосовують ультрафіолетові лампи. Ультрафіолетове опромінення перев’язочної відбувається відповідно графіку.

В сучасній перев’язочній повинно бути виділено місце для передстерилізаційної очистки інструментів, а в гнійних перев’язочних – для попередньої дезінфекції. Зазвичай біля раковини з надписом “Для інструментів” розташовують бачок з дезінфікуючою рідиною, в яку занурюють всі інструменти, що були застосовані під час гнійних перев’язках. Дезінфекції підлягають і інструменти, що були використанні при перев’язках ран, що гранулюють, і ран із серозними виділеннями, бо немає впевненості в тому, що ці виділення не містять патогенні мікроорганізми. В якості дезінфектантів можуть бути застосовані розчин первомуру, що залишився після обробки рук, або 6% розчин перекису водню з 0,5% миючого засобу або 2,5% розчин хлоргекседину біглюконату, 0,2% розчин дезактину тощо. Ці розчини не мають запаху, і перебування в них інструментів протягом 30-60 хвилин не призводить до корозії металу. Для передстерилізаційної очистки необхідно мати інший бачок, який як і бачок для дезінфекції має бути маркірованим. Передстерилізаційна обробка інструментарію в перев’язочній виконується аналогічно до обробки інструментарію в стерилізаційній операційного блоку.

Порядок виконання перев’язок за ступенем асептичності полягає в наступному. Першими повинні виконуватись пункції суглобів, м’яких тканин і кісток, потім плевральні пункції, з огляду на те, що не завжди можна передбачити характер вмісту, який знаходиться в плевральній порожнині. Далі йдуть перев’язки свіжих післяопераційних ран; потім зняття швів і, на кінець, перев’язки чистих ран, що гранулюють, гастростом тощо.

Всі перев’язки гнійних ран, рівно як і пункції гнояків, промивання порожнини емпієми тощо, а також перев’язки хворих із норицями кишечнику виконуються в гнійній перев’язочній В гнійних перев’язочних важливо не допустити розповсюдження мікроорганізмів за межі рани хворого. В зв’язку із цим в першу чергу перев’язують хворих із гнійними ранами, що загоюються, потім із значними гнійними виділеннями, а в останню чергу – септичних хворих із кишковими норицями тощо. Особливих заходів потребують хворі з анаеробною інфекцією.