- •Тема 3. Організація внутрішньогосподарського контролю на підприємстві
- •1. Процес організації вгк
- •3. Суб’єкти внутрішньогосподарського контролю
- •3.1 Внутрішній контроль який здійснює власник (адміністративний контроль)
- •3.2 Вк, який здійснює ревізійна комісія.
- •3.3 Вк, який здійснює бухгалтерія
- •3.4 Технічний та технологічний контроль. Громадський контроль.
- •4. Планування вгк
- •Методичні прийоми і процедури внутрішньо господарського контролю.
Методичні прийоми і процедури внутрішньо господарського контролю.
Для досягнення мети ВГК вживаються відповідні методичні прийоми. Такі прийоми можна згрупувати у вигляді організаційно-методичної моделі ВГК.
Методичні прийоми ВГК це сукупність способів вивчення законності, доцільності й ефективності господарських операцій для оцінки діяльності підприємства.
Для досягнення мети при ВГК використовується наступний підхід. При проведенні перевірки "традиційних" об'єктів - активів, власного капіталу, зобов'язань, доходів та витрат обов'язково проводиться перевірка, оцінювання та моніторинг системи бухгалтерського обліку, фінансова та господарська інформація, ступінь дотримання на підприємстві нормативних актів, економічність та ефективність діяльності підприємства.
ВГК виконує свої функції за допомогою власного методу, який є сукупністю конкретних методик, методичних прийомів, та певних процедур.
Процедура (від лат. ргосейо - проходжу, відбуваюсь) - поняття, яке встановлює виконання певних дій засобами праці над предметами праці з метою пізнання, перетворення або удосконалення їх для досягнення оптимуму. В свою чергу процедури ВГК - певний порядок та послідовність дій аудитора для отримання необхідних аудиторських доказів на конкретному об'єкті аудиту.
Контрольні процедури передбачають виконання методичних прийомів аудиту. Кожний методичний прийом у системі ВГК передбачає використання певних контрольних процедур.
Організаційні - вибір спеціалістів для виконання контрольних процедур, оформлення організаційно-розпорядчої документації (плани, накази, розпорядження, графіки тощо), встановлення об'єктів і вибір методики аудиту.
Моделюючі - побудова організаційних та інформаційних моделей об'єктів перевірки, які дають змогу оптимізувати проведення перевірки за часом і якісними характеристиками із застосуванням обчислювальної техніки. Модель залежно від контролю групи економічно однорідних об'єктів конкретизують у частині диференціації об'єктів та їхніх структурних елементів, джерел інформації і методичних прийомів проведення контролю й узагальнення його результатів.
(Слайд 33) Лічильно-обчислювальні - застосовуються під час перевірки кількісної характеристики об'єктів перевірки. До них відносять - встановлення вартості товарів відповідно до ринкових цін, перевірку правильності нарахування заробітної плати робітникам, правильності розрахунку зобов'язань за податками, внесками до соціальних фондів тощо. Крім того, їх використовують при інвентаризації, дослідженні документів, економічному аналізі, статистичних розрахунках, економіко-математичних методах, інших методичних прийомах аудиту.
Логічні - ґрунтуються на застосуванні прийомів логіки у процесі перевірки. Використовують їх у поєднанні з іншими контрольно-аудиторськими процедурами (наприклад, при перевірці документів, економіко-математичних розрахунках, економічному аналізі).
Порівняльно-зіставні - передбачають порівняння і зіставлення об'єкта з його аналогом, затвердженими зразками, нормативно-правовими актами для виявлення відхилень від них. Слід зазначити, що причини відхилень досліджують за допомогою інших контрольно-аудиторських процедур. Порівняльно-зіставні процедури широко використовують разом з іншими методичними прийомами контролю, але особливо важливу роль вони відіграють при дослідженні документів.