- •Менеджмент персоналу
- •Загальні положення
- •1. Управління персоналом як наука
- •2. Зміст і основні принципи менеджменту персоналу
- •3. Концепції менеджменту персоналу
- •4. Персонал як об’єкт управління
- •5. Система управління персоналом організації
- •6. Зарубіжний досвід менеджменту персоналу
- •Тема 2. Методологія менеджменту персоналу
- •1. Технологія менеджменту персоналу.
- •2. Система методів та стилів управління персоналом.
- •3. Основні стратегії менеджменту персоналу.
- •1. Технологія менеджменту персоналу
- •2. Система методів та стилів управління персоналом
- •3. Основні стратегії менеджменту персоналу
- •Тема 3. Ресурсне забезпечення менеджменту персоналу
- •1. Забезпечення ресурсами процесу управління персоналом
- •2. Нормативно-правове забезпечення
- •3. Науково-методичне забезпечення
- •4. Інформаційне забезпечення
- •5. Кадрове забезпечення
- •6. Матеріально-технічне забезпечення
- •7. Фінансове забезпечення
- •Тема 4. Соціально-психологічні аспекти менеджменту персоналу.
- •1. Колектив як соціальна група
- •2. Культура організації в управлінні кадрами
- •Типи організаційної культури
- •3. Психологічний клімат в колективі
- •Тема 5: кадрова служба та кадрове діловодство
- •1 Кадрова політика та її напрямки
- •2. Кадрові служби та їх основні функції
- •3. Організаційна структура кадрових служб
- •Взаємодія кадрової служби з іншими структурними підрозділами організації
- •4. Кадрове діловодство
- •5. Організація обліку і звітності з кадрових питань
- •Структура особової картки
- •Структура особової картки
- •Тема 6. Планування і формування персоналу
- •1. Стратегічне та оперативне кадрове планування в організаціях
- •2. Аналіз наявної чисельності та структури персоналу
- •3. Методи визначення потреб організації в персоналі
- •4. Формування персоналу організації
- •5. Методи найму персоналу
- •6. Методики підбору працівників
- •7. Психологічні аспекти підбору кадрів
- •8. Методи відбору працівників
2. Зміст і основні принципи менеджменту персоналу
Основним змістом менеджменту персоналу є багатогранний процес впливу суб’єкта на об’єкт управління. Структуру цього впливу складають методи управління людьми на виробництві: адміністративні (або організаційно-розпорядчі), економічні, правові та соціально-психологічні.
Зміст менеджменту персоналу розкривається через системний, функціональний, процесійний, особистісний і ситуаційний підходи до управління (табл. 1.1).
Таблиця 1.1
Підходи менеджменту персоналу
Найменування підходу |
Зміст менеджменту персоналу |
Системний |
цілеспрямований процес взаємодії керуючої (менеджери) та керованої (підлеглі) підсистем |
Функціональний |
послідовний та безперервий процес формуваня функцій менеджменту керуючою підсистемою, що реалізуються через керовану підсистему |
Процесійний |
процес формування керуючою підсистемою управлінських функцій, їх трансформації у методи менеджменту, що надходять в керовану підсистему у вигляді управлінських рішень |
Особистісний |
процес впливу керуючої системи на керовану через врахування вмінь, знань, потреб, інтересів та інших особистісних характеристик працівників |
Ситуаційний |
цілеспрямований процес впливу керуючої системи на керовану з орієнтацією на постійне врахування зовнішніх і внутрішніх факторів, обставин та умов |
Менеджмент персоналу в організації має здійснюватись на таких основних принципах:
- планомірності (усі процеси, процедури, операції, дії, що відбуваються в організації з відтворення та використання персоналу, виробництво та праця на кожному робочому місці повинні відбуватись на планомірній основі, тобто скоординовано й синхронно. Відсутність планомірності, неузгодженість окремих планів або їхніх складових спричиняють порушення ритму діяльності організації, втрати робочого часу та інших ресурсів, погіршення якості продукції та послуг тощо);
- системності (обумовлює необхідність реалізації системного підходу в управлінні організацією як цілісним соціальним організмом, структурними підрозділами й виконавцями);
- єдиноначальності (полягає у необхідності чіткого розподілу прав, повноважень і відповідальності між керівниками та структурними підрозділами по вертикалі й горизонталі, адміністративну підпорядкованість кожного працівника, кожної структурної ланки лише одному керівникові);
- соціального партнерства (трудовий колектив організації працюватиме свідомо й продуктивно, якщо між соціальними партнерами (найманим персоналом і роботодавцем або його представником) буде досягнуто взаєморозуміння, балансу інтересів, соціальної згоди й бажання працювати спільно на досягнення взаємовигідних кінцевих результатів);
- економічної ефективності (вимагає ретельного обґрунтування інвестицій у розвиток персоналу, витрат на оплату праці й утримання робочих місць, інших прямих і непрямих витрат з огляду на їхню віддачу, окупність);
- демократизму (характеризує оптимальне поєднання єдиноначальності, персональної відповідальності керівника за стан справ у підрозділі, яким він керує, з участю найманих працівників у формуванні стратегії та політики менеджменту персоналу, прийнятті оперативних рішень, виявленні резервів підвищення ефективності виробництва тощо);
- економічної зацікавленості (полягає в необхідності створення гнучкої системи стимулів, яка спонукала б керівників і весь персонал працювати з повною віддачею творчого потенціалу на благо організації, а отже, кожного працівника й суспільства);
- соціальної доцільності (означає, що будь-які заходи, дії керівництва, умови праці персоналу мають бути соціально виправдані та обґрунтовані, оскільки задоволена роботою людина, працює з повною віддачею сил, енергії, творчого потенціалу).
Таким чином, менеджмент персоналу — не самоціль, а ефективний засіб забезпечення виконання організацією поточних завдань і досягнення перспективних цілей, виконання її місії в суспільстві.