1. Управління персоналом як наука

Світова практика свідчить, що найбільших успіхів досягають ті організації, у керівники яких мають хорошу підготовку в галузі управління взагалі та менеджменту персоналу зокрема. Управління персоналом набуває дедалі більшого значення як чинник підвищення конкурентоспроможності організації, досягнення успіху в реалізації його стратегії розвитку.

Управління персоналом - це діяльність, що спрямована на досягнення найбільш ефективного використання праці, досвіду, здібностей і навичок працівників для досягнення цілей організації та особистісних цілей. Під цілями організації розуміють отримання певного рівня ефективності і прибутку, а під особистісними - задоволеність співробітників своєю працею, участю у трудовому колективі організації, високий рівень самооцінки колективу, мотивація персоналу до ефективної праці.

Менеджмент персоналу як об’єктивне соціальне явище можна розглядати в таких аспектах:

• як сфера практичної професійної діяльності;

• як навчальна дисципліна;

• як галузь науки.

Якщо представники цих трьох напрямів розвитку менеджменту персоналу будуть діяти синхронно, обмінюватись корисною інформацією, спільно обговорювати досягнення та проблеми, то така взаємодія безсумнівно, призведе до підвищення продуктивності, ефективності та конкурентоспроможності українських підприємств.

Незалежно від напряму розвитку менеджменту персоналу, його основними цілями є:

• підвищення ефективності функціонування організації;

• покращення якості трудового життя персоналу.

Зазначені цілі органічно пов’язані одна з одною. Підвищення ефективності діяльності організації є джерелом зростання реальних трудових доходів персоналу, інвестицій у його розвиток. Висококваліфікований персонал, задоволений умовами роботи, працює відповідально, творчо, продуктивно, а отже є основним чинником її конкурентоспроможності.

Такі цілі повинні системно реалізовуватись на усіх рівнях менеджменту персоналу:

- на верхньому рівні управління розробляються стратегія менеджменту персоналу (кадрова стратегія) як функціональна складова генеральної стратегії організації, формулюється політика менеджменту персоналу (кадрова політика), визначаються обсяги інвестування в розвиток персоналу, ухвалюються рішення щодо заміщення ключових посад;

- на середньому рівні управління (великий цех, філіал організації) вирішуються питання планування виробництва, нормування праці, організації діяльності, оплати праці, заміщення вакантних посад;

- на нижчому рівні управління (виробнича дільниця, функціональний підрозділ) відбувається безпосереднє управління виконавцями; керівник здійснює розподіл виробничих завдань, забезпечення їх необхідними ресурсами, контролює виконання завдань, трудову дисципліну, дотримання норм і правил охорони праці тощо.

Взаємозв’язки між персоналом організації на усіх рівнях управління або між ними проявляються у різних формах менеджменту персоналу. Тобто, формою менеджменту персоналу є складний комунікативний процес в усіх його проявах, що відбувається між суб’єктом і об’єктом, починаючи від бесіди з претендентом на вакантну посаду й закінчуючи оцінюванням діяльності трудових колективів та індивідів.

Об’єкт менеджменту персоналу — це широке поняття, яке охоплює організацію як єдине ціле, кожен структурний підрозділ незалежно від кількості ієрархічних рівнів управління, первинні трудові колективи, кожного найманого працівника незалежно від статусу в організації.

Щодо суб’єкту менеджменту персоналу, то стосовно цього існують різні погляди. Одні віддають перевагу лінійним керівникам, другі — службі персоналу (відділу кадрів), треті допускають співпрацю служби персоналу з лінійними керівниками з перевагою в прийнятті рішень або лінійних керівників, або керівництва служби персоналу. Такі підходи не враховують складності й багатогранності функцій і завдань із менеджменту персоналу, які буде розглянуто далі.

Звичайно, кожен лінійний керівник особисто й безпосередньо регулює трудову поведінку підлеглих працівників. Немає сумніву, що й служба персоналу виконує важливі функції, беручи участь у професійному доборі кадрів, атестації, веденні кадрового діловодства тощо. Але це зовсім не означає, що в менеджменті персоналу не беруть активної участі функціональні структурні підрозділи. Отже, суб’єктами менеджменту персоналу в організації є: лінійні й функціональні керівники всіх рівнів управління, працівники виробничих і функціональних підрозділів, які забезпечують керівників необхідною для управління персоналом інформацією або виконують обслуговуючі функції.