2. Невирішені проблеми:

 формульний порядок розрахунків не розповсюджується на бюджети міст районного значення, селищ і сіл;

 обмежені можливості селищних і сільських рад у збільшенні доходної бази;

 визначення рівня податкоспроможності не дає об’єктивної оцінки податкової сили адміністративно-територіальних утворень;

 єдині нормативи видатків у розрахунку на одного мешканця виступають не інструментом нормативного планування видатків місцевих бюджетів на основі науково обґрунтованого визначення потреби в бюджетних ресурсах, а є важелем для здійснення перерозподільчих процесів;

 відсутність коригуючих коефіцієнтів, які б відображали регіональну специфіку;

 централізованим залишається порядок визначення основних груп видатків місцевих бюджетів.

3. Шляхи вдосконалення:

 поширення формульних розрахунків доходів для бюджетів міст районного значення, селищ і сіл;

 збільшення можливостей селищних і сільських рад у зростанні доходної бази відповідних бюджетів;

 перехід у визначенні індексів податкоспроможності територій від оцінки фактичних надходжень визначеного кола доходних джерел до врахування податкової бази адміністративно-територіальних одиниць;

 розробка нормативів бюджетних видатків методом прямого розрахунку;

 застосування диференційованих бюджетних нормативів з метою врахування регіональної специфіки.

Формула розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання та коштів, що передаються до державного бюджету) між державним бюджетом та місцевими бюджетами.

Враховує:

 фінансові нормативи бюджетної забезпеченості та коригуючи коефіцієнти до них;

 кількість мешканців та кількість споживачів соціальних послуг;

 індекс відносної податкоспроможності адміністративно-територіальної одиниці;

 прогнозний показник кошика доходів бюджетів місцевих бюджетів;

 коефіцієнт вирівнювання.

Алгоритм визначення обсягу дотації вирівнювання місцевим бюджетам.

T =  (V – (D + D),

де:

T – дотація вирівнювання;

 – коефіцієнт вирівнювання, для місцевих бюджетів має значення від 0,9 до 1;

V – розрахунковий обсяг показника видатків;

D – прогнозний показник обсягу доходів (кошик доходів);

D – розрахунковий обсяг коригування доходів.

Коефіцієнт вирівнювання – це коефіцієнт, що застосовується при розрахунку обсягу дотації вирівнювання та коштів, що передаються до Державного бюджету України з місцевих бюджетів, з метою зміцнення доходної бази бюджетів місцевого самоврядування.

Розрахунок прогнозного обсягу доходів місцевих бюджетів.

Розрахунок прогнозного показника обсягу доходів (кошика доходів), закріплених за місцевими бюджетами проводиться шляхом застосування індексу відносної податкоспроможності відповідної адміністративно-територіальної одиниці, що визначається на основі звітних даних про фактичні надходження відповідних податків, зборів до цих бюджетів за три останні роки, що передують рокові, в якому формуються показники бюджету на плановий рік.

При цьму враховуються втрати закріплених доходів унаслідок надання пільг платникам податків згідно з рішеннями місцевих рад.

З метою врахування депресивності окремих територій прогнозний показник доходів змінюється на розрахунковий обсяг коригування доходів, який враховує зниження динаміки індексів відносної податкоспроможності.

Індекс відносної податкоспроможності – це коефіцієнт, що визначає рівень податкоспроможності адміністративно-територіальної одиниці у порівнянні з аналогічним середнім показником по Україні у розрахунку на одного мешканця.

Середньодушовий кошик доходів

місцевого самоврядування

Індекс відносної

податкоспроможності середній по Україні обсяг

середньодушового кошика доходів