6. Організація оплати праці

За Законом України «Про оплату праці» (від 01.05.1995) заробітна плата – це винагородження, як правило, у грошовому вираженні, яке за трудовим договором власник або уповноважений їм орган виплачує робітнику за виконану роботу.

Заробітна плата як ціна робочої сили повинна характеризувати вартість предметів споживання та послуг, які забезпечують відтворення робочої сили, задовольняють матеріальні та духовні потреби робітника та членів його родини.

Для оцінки рівня заробітної плати використовуються поняття номінальна, реальна, мінімальна, допустима за фінансовими можливостями підприємств, максимальна.

Форми та системи заробітної праці:

• почасова (проста, почасово-преміальна);

• відрядна(пряма, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивна, акордна).

Основу організації оплати праці складає тарифна система. Пропонуються з використання тарифних систем окремі розрахунки та пояснення до них.

Тарифні коефіцієнти та тарифні розряди

Середній тарифний коефіцієнт групи робітників (К_с) обчислюється тільки в тому разі, якщо праця робітників даного цеху, дільниці, заводу оплачується по одній і тій самої тарифній сітці:

,

де К – тарифний коефіцієнт відповідного розряду;

Ч_р – чисельність робітників того самого розряду;

∑Ч_р – загальна чисельність робітників.

Після обчислення середнього тарифного коефіцієнта визначається середній тарифний розряд за формулами:

Р_с = Р_м + (К_с – К_м) / (К_б – К_м)

або

Р_с = Р_б – (К_б – К_с) / (К_б – К_м),

де Р_м, Р_б – тарифні розряди, які відповідають меншому й більшому із двох суміжних тарифних коефіцієнтів тарифної сітки, між якими знаходиться відомий середній тарифний коефіцієнт4

К_м, К_б – менший і більший із двох суміжних тарифних коефіцієнтів тарифної сітки, між якими знаходиться відомий середній тарифний коефіцієнт.

Наприклад, необхідно визначити середній тарифний коефіцієнт і середній розряд групи робітників-відрядників кількістю 50 осіб, зайнятих на роботах з нормальними умовами праці, з них 15 осіб – 2-го розряду, 25 – 3-го і 10 осіб – 4-го розряду.

К_с = (1,08*15 + 1,23*25 + 1,35*10)/50 = 1,21

Розрахований коефіцієнт К_с менший тарифного коефіцієнта 1,23, якому відповідає 3-й розряд, і більший коефіцієнта 1,08, якому відповідає 2-й розряд. Отже, К_с знаходиться між 2 і 3 розрядами і дорівнює:

Р_с = 2 + (1,21 – 1,08) / (1,23-1,08) = 2,6

або

Р_с = 3 – (1,23-1,21) / (1,23-1,08) = 2,6

Середній тарифний коефіцієнт робіт визначається як середня арифметична величина тарифних коефіцієнтів, зважених за обсягами робіт,

,

де К – тарифний коефіцієнт відповідного розряду;

ТР – трудомісткість робіт, віднесених до даного розряду, нормо-год;

∑ТР – сумарна трудомісткість робіт, нормо-год.

Характеристика найпоширеніших тарифних сіток

Розряд	1	2	3	4	5	6	7	8
Коефіцієнт Зростання тарифних коефіцієнтів: відносне, % абсолютне Коефіцієнт Зростання тарифних коефіцієнтів: відносне, % абсолютне	1 - - 1 - -	1,08 8 0,8 1,08 8 0,8	1,23 13 0,15 1,23 13 0,15	1,35 10 0,12 1,35 10 0,12	1,54 14 0,19 1,53 14 0,18	1,8 16 0,26 1,78 16 0,25	1,89 5 0,9	2,01 6 0,12

Приклад. Треба визначити середній тарифний коефіцієнт і середній тарифний розряд робіт, якщо відомо, що за планом на місяць необхідно виконати роботи з нормальними умовами праці таких обсягів:

Розряд нормо-год.

3 500

4 400

5 200

Звідси:

К_с = (1,23*300+1,35*600+1,54*200)/(300+600+200) = 1,32

Р_с = 3+(1,32-1,23)/(1,35-1,23) = 3,98

або

Р_с = 4-(1,35-1,32)/(1,35-1,23) = 3,98

Знаючи середній тарифний розряд, можна визначити середній тарифний коефіцієнт за формулами:

К_с = К_б – (К_б – К_м)*(Р_б-Р_с)

або

К_с = К_м + (К_б – К_м)*(Р_с-Р_м).

Для правильного використання робочої сили на підприємствах під час планування чисельності робітників, пере тарифікації робіт великого значення набуває зіставлення середнього розряду робітників і робіт. Ці величини мають відповідати один одному. Якщо середній розряд робіт випереджає середній розряд робітників, то це призводить до несвоєчасності освоєння виробничих потужностей, втрат робочого часу, випуску бракованої продукції. У цьому разі необхідно посилити роботу щодо підвищення кваліфікації робітників. Якщо ж середній розряд робітників вищий середнього розряду робіт, то кваліфікаційна робоча сила недовикористовується, фонд заробітної плати перевитрачається.

Т_п = Т₁ * К_п,

Т₁ – тарифна ставка 1-го розряду;

К_п – тарифний коефіцієнт даного розряду.

Середня тарифна ставка робітників (робіт) визначається як середня арифметична величина із тарифних ставок, зважена на кількість робітників (трудомісткості), котрі мають однакові тарифні ставки:

; ,

де ∑Ч_р – загальна чисельність робітників;

∑Т – загальна сума тарифних ставок для всіх робітників;

∑Т_р – загальна трудомісткість робіт, нормо-год.

Знаючи середній тарифний коефіцієнт або середній тарифний розряд, можна визначити середню тарифну ставку:

Т_с = Т₁ * К_с,

де К_с – середній тарифний коефіцієнт даної групи робітників (робіт).

Т_с = Т_м + (Т_б – Т_м)*(Р_с – Р_м),

де Т_б, Т_м – тарифні ставки, які відповідають більшому і меншому із двох суміжних розрядів тарифної сітки, між якими знаходиться відомий середній розряд;

Р_с – середній тарифний розряд робітників (робіт);

Р_м – менший із двох суміжних розрядів тарифної сітки, між якими знаходиться відомий середній тарифний розряд.

Відрядна розцінка визначається як:

1. для виробництв, де застосовуються норми виробітку:

,

де Т – погодинна або денна тарифна ставка, яка відповідає розряду даної роботи;

Н_вир – норма виробітку в одиницю часу;

2. для виробництв, де застосовуються норми часу:

,

де Н_ч – норма часу, хв.

Загальний заробіток робітника при застосуванні відрядно-преміальної оплати його праці розраховується за формулою:

де З_в – заробіток за відрядними розцінками, грн..;

П₁,П₂ – відсоток премії за виконання завдання і технічно обґрунтованих норм і за кожний відсоток перевиконання завдань або норм;

П_пл – відсоток перевиконання плану виробництва або норм.

У разі преміювання за економію матеріальних цінностей загальний заробіток розраховується:

,

де е – сума досягнутої економії, грн..

П_р – розмір премії у процентах від досягнутої економії.

Загальний заробіток у разі застосування відрядно-прогресивної системи розраховується за формулою:

,

де З_в – відрядний заробіток за прямими розцінками;

П_в – процент виконання норм виробітку;

П_н – вихідна база для нарахування прогресивних доплат, яка виражена у процентах виконання норм виробітку;

К_р – коефіцієнт збільшення прямої відрядної розцінки за шкалою прогресивних доплат.

Непряма відрядна розцінка визначається за формулою:

,

де Т_{ден.доп} – денна тарифна ставка допоміжного робітника, праця якого оплачується за непрямою відрядною системою, грн.;

Н_об – кількість робочих місць, які обслуговуються за установленими нормами;

В_п – планова норма виробітку, яка установлена для кожного виробничого об’єкта, що обслуговується.

Індивідуальна заробітна плата кожного працівника – це його частка (пай) у фонді заробітної плати, який зароблений усім колективом. Формула розрахунку:

,

де ЗП_і – індивідуальна заробітна плата, грн.;

ФОП_кп – фонд оплати праці колективу (дільниці цеху), який підлягає розподілу між працівниками, грн.;

К^кп_і – коефіцієнт кваліфікаційного рівня, який присвоєно і-му працівникові трудовим колективом у момент введення «безтарифної» системи ( в балах, частинах одиниці або інших умовних одиницях);

КТУ_і – коефіцієнт трудової участі в поточних результатах діяльності, який присвоюють і-му працівникові трудовим колективом на період, за який здійснюється оплата;

Т_і – кількість робочого часу, відпрацьованого і-м працівником за період, за який здійснюється оплата (год.,дні);

і=1, 2, …, п – кількість працівників, які беруть участь у розподілі фонду оплати праці, осіб.

Загальний коефіцієнт якості праці визначається як сума величин, установлених за виконання окремих показників. Х урахуванням їхньої важливості ці показники оцінюються різними частками одиниці (сумарної величини). Загальний коефіцієнт якості визначається за формулою:

або

К_я = Р_1,+Р₂+…+Р_п,

де Р₁, Р₂,…,Р_п – величина (частка) кожного показника в загальному розмірі премії, нарахованої за виконання основних показників і умов преміювання, коригується на досягнутий рівень коефіцієнта якості підрозділу (працівника).

Приклад. Показниками, які оцінюють роботу відділу головного технолога, можуть бути такі:

1. виконання заходів, спрямованих на удосконалення технології виробництва і розроблення прогресивних технологічних процесів, які підвищуються якісні показники роботи – 0,25;

2. відсутність порушення графіка ритмічної роботи цехів з вини відділу – 0,2;

3. відсутність браку через поліпшення процесу виготовлення продукції – 0,15;

4. скорочення кількості рекламацій порівняно з минулим періодом – 0,15;

5. відсутність повернення технічної документації із нормо-контролю через порушення нормалей, стандартів підприємства з вини відділу – 0,10;

6. виконання відділом у встановлені строки заходів щодо попередження ВТК – 0,15.

Усього – 1,0.

Приклад. У базисному періоді обсяг продукції підприємства становив 2744 тис. грн., виробіток на одного працюючого - 6350 грн., а обсяг продукції на запланований період установлений у розмірі 2800 тис.грн. Чисельність працівників у плановому періоді за умови виробітку на рівні базисного періоду становитиме: 2800000 / 6350 = 441 (осіб). Справжня ж потреба в працівниках буде меншою, для її визначення необхідно враховувати економію робочої сили за окремими факторами.

Вплив вивільнення чисельності за рахунок кожного фактору визначається за формулою:

,

де Е_і – економія чисельності працюючих за даним фактором, осіб;

Ч_п – умовна чисельність працюючих, розрахована на запланований обсяг виробництва за виробітком базисного року, осіб;

Е_заг – загальна економія чисельності промислово-виробничого персоналу, осіб.

Величина зростання продуктивності праці в цілому за рахунок дії усіх факторів по виробничому підрозділу визначається за формулою:

.

На рівень продуктивності праці впливають структурні зрушення у виробництві. Оскільки збільшення планових обсягів виробництва по окремих цехах неоднакове, остільки умовна чисельність працюючих, розрахована в цілому по підприємству, і сума умовної чисельності по цехах різнитиметься:

Е_ч.п = Ч_баз*К_об – Ч_п,

Е_ч.п – відносна економія чисельності промислово-виробничого персоналу;

Ч_баз – чисельність промислово-виробничого персоналу в окремих структурних підрозділах у базисному періоді, осіб;

К_об - коефіцієнт збільшення обсягу виробництва продукції у плановому періоді;

Ч_п – умовна чисельність промислово-виробничого персоналу, розрахована в цілому по підприємству.

6.1. Як змінюється місячний відрядний заробіток робітника, якщо відомо, що його тарифна ставка дорівнює 254 грн., норма виробітку в натуральних одиницях виміру – 100 шт., фактичний виробіток робітника за місяць – 2800 шт. У плановому місяці денна тарифна ставка зросте на 7,4%, а виробіток за місяць знизиться на 2 %.

6.2. Підприємство з метою економії енергоресурсів перейшло з 6-ти денного на 5-тиденний робочий тиждень. Визначити як повинна змінитися продуктивність праці (у %), щоб при таких самих розцінках заробітна плата:

А) не змінилась;

Б) скоротилась на 15%;

В) зросла на 8%.

6.3. Розрахувати річний економічний ефект від застосування системи преміювання за даними: фактичні витрати ресурсів певного виду в натуральному виразі на одиницю продукції – 0,033 кг, те само за нормою – 0,036 кг, ціна матеріалу 2,82 грн., обсяг випущеної продукції в натуральному вимірі – 70200 шт., розмір премії в % до економії – 30%.

6.4. Оцініть витрати на оплату праці за даними таблиці.

Показники	План		Факт		Відхилення
	сума	у % до підсумку	сума	у % до підсумку	сума	у % до підсумку
1. Фонд основної заробітної плати	2071		1893
за виробничі успіхи	997		1018
3. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати	282		322
Фонд оплати праці	3350	100	3233	100

6.5. У звітному періоді фонд заробітної плати промислово-виробничого персоналу склав 5786,91 тис.грн. Приріст обсягу чистої продукції у плановому періоді склав 5%, норматив приросту фонду заробітної плати за кожний % приросту обсягу чистої продукції – 0,35.

Визначте:

1. Приріст фонду заробітної плати у плановому періоді (%).

2. Суму приросту фонду заробітної плати у плановому періоді (тис.грн.).

3. Плановий фонд заробітної плати.

6.6. Визначте мінімальний та максимальний фонд оплати праці, якщо в підприємстві у плановому році середньооблікова чисельність робітників складає 26 чоловік, товарооборот – 2650 тис.грн., торговельна надбавка – 30%, ПДВ – 20%, матеріальні витрати – 33,2 тис.грн., цільовий прибуток ( з податком) – 42 ис.грн.

6.7. В підприємстві обмежені резерви росту торгового доходу. Розрахуйте можливий фонд оплати праці, використовуючи наступну інформацію: в звітному періоді фонд оплати праці склав 708,0 тис. грн.., торговий доход підприємства з ПДВ – 1881 тис.грн. В плановому періоді передбачається збільшення торгового доходу на 12%. Питома вага ФОП в сумі торгового доходу без ПДВ залишається без змін.

6.8. Торгівельно-посередницьке підприємство для розгрузки мінеральної води у стекло тарі із металевих вагонів використало дві бригади вантажників. Загальна заробітна плата склала 24 000 грн. При цьому перша бригада із 5 чоловік працювала 10 днів, друга бригада із 7 чоловік - 4 дня. Після чого бригади поєднались і ще працювали разом 5 днів. Визначити середню заробітну плату одного робітника як першої, так і другої бригади.

6.9. Розрахувати за звітний період приріст продуктивності праці в сумі і визначити, які чинники і який малий вплив на зміну продуктивності праці одного працівника за даними:

• обсяг продукції за фактом – 5520 тис.грн.. за планом – 4500 тис.грн.

• середньооблікова чисельність за фактом – 87 чол., за планом – 90 чол.

6.10. АТ «Металургійний завод» після реструктуризації прийняло рішення формувати лінійних керівників, керівників функціональних відділів та майстрів на конкурсній основі. Із числа поданих заяв їх співвідношення складає 4:8:15. фактично лінійних керівників на 25% більше запланованого, керівників функціональних відділів – на 20% більше запланованого, а майстрів – на 30% менше запланованого. Всього за результатами першого туру було прийнято 128 спеціалістів-керівників. Визначити результати першого туру конкурсного відбору на кожне робоче місце.

6.11. У звітному році на шахті добича вугілля складає 1700 тис.т, у поточному році – 1960 тис. т. Визначити абсолютний приріст добичі вугілля на шахті, також темп росту виробітки на одного робітника шахти, якщо відомо, що чисельність робітників за період, що досліджується, збільшилася на 100 чол. та складає 1600 чол. Крім того, визначити за рахунок яких факторів був досягнутий абсолютний приріст добичі вугілля.

6.12. У бригаді працює п’ять робітників. Двоє з них мають v розряд, один – Іv, один – ІІІ і один – І розряд. Годинна тарифна ставка робітника першого розряду становить 1,35 грн. обчислити середній тарифний коефіцієнт робітників дільниці та середню годинну тарифну ставку, зважаючи на дані тарифної сітки.

6.13. Робітник Іv розряду виготовив за місяць 65 виробів. Визначити його відрядну заробітну плату, якщо норма часу на виготовлення одного виробу 2,7 год., годинна тарифна ставка робітника першого розряду – 2,5 грн., тарифний коефіцієнт робітника Іv розряду – 1,3.

6.14. Протягом місяця робітник відпрацював 186 годин і виготовив 432 вироби. Норма часу на один виріб – 28 хв., годинна тарифна ставка робітника, що відповідає його розряду, - 3,4 грн. За виконання місячної норми нараховується премія в розмірі 12% відрядного заробітку та 0,9% за кожен відсоток перевиконання норми. Визначити місячний заробіток робітника за відрядно-преміальною системою оплати праці.

6.15. Робітник v розряду за місяць виготовив 150 виробів при плановому завданні 130 шт. Трудомісткість виготовлення виробу становить 1,26 нормо-год. Тарифна ставка робітника І розряду становить 1,35 грн., тарифний коефіцієнт робітника v розряду – 1,4. Прогресивна оплата праці застосовується при перевищенні планового завдання на 7%, відрядна розцінка при цьому зростає на 25%. Обчислити заробітну плату робітника за відрядно-прогресивною системою.

6.16. Змінна тарифна ставка підсобного робітника становить 15 грн., він обслуговує двох основних робітників, змінні норми виробітку яких 36 та 24 шт. виробів відповідно. Фактично за зміну основні робітники виготовили 42 та 28 шт. виробів відповідно. Обчислити за непрямою відрядною системою заробіток підсобного робітника за зміну.

6.17. Місячний оклад працівника 840 грн. Протягом місяця він має відпрацювати 165 год. Фактично працівник відпрацював 18 днів по 8 год. Наприкінці місяця за високу якість роботи йому нарахована премія у розмірі 15% тарифного заробітку. Визначити за погодинно-преміальною системою суму заробітної плати працівника за місяць.

6.18. Розподілити заробітну плату між членами бригади з обліком КТУ. Бригадою відпрацьовано 511 годин. Сума коефіцієнтів 9542, у тому числі:

- 1-й робітник відпрацював 173 год., КТУ – 2,28;

- 2-й робітник відпрацював 165 год., КТУ – 2,45;

- 3-й робітник відпрацював 173 год., КТУ – 0,87.

Розряди у всіх робітників однакові. Бригаді нараховано відрядно 2000 грн., премія за виконання виробничого завдання – 600 грн., збільшення розцінок за роботу відповідно до міжгалузевих норм 200 грн.