Тема 20. Законість і правопорядок. Державна дисципліна Лекція 20. Законність і правопорядок – 2 год.

1. Законність: поняття, ознаки та гарантії.

2. Правопорядок і законність: сутність і співвідношення.

3. Державна дисципліна.

 

Мета лекції: формування переконання в необхідності затвердження в країні режиму законності і правопорядку; урозуміння та засвоєння принципів і гарантій законності.

Міжпредметні зв’язки: філософія, політологія, історія політико-правових вчень, галузеві юридичні науки.

Актуалізація опорних знань: згадайте зі шкільного курсу основ правознавства визначення понять „законність” та „правопорядок”.

Головні поняття по темі: законність, режим законності, принципи законності, гарантії законності, суспільний порядок, правопорядок, юридичні гарантії законності, методи забезпечення законності і правопорядку, державна дисципліна.

 

Тези лекції:

1. Законність - це такий режим державного і суспільного життя, при якому забезпечується повне й неухильне дотримання і виконання законів, підзаконних актів усіма без винятку органами держави, громадськими організаціями, посадовими особами і громадянами. Законність - один із основоположних принципів діяльності державних органів, громадських організацій, роботи посадових осіб і поведінки громадян.

Сутність законності - в реальності права, в тому, що всі без винятку учасники суспільних відносин керуються принципом суворого дотримання приписів, законів й інших нормативних актів, сумлінно виконують покладені на них юридичні обов'язки, безперешкодно і повною мірою використовують свої суб'єктивні права. Тим самим в державі і суспільстві дотримуються встановлені законами та іншими нормативними актами правопорядок, державна і громадська дисципліна.

 

Принципи законності - це ті основні начала, керівні ідеї і основоположні вимоги, котрі розкривають її сутність, основу її змісту як обов'язкового режиму державного і суспільного життя. До основних принципів демократичної законності відносяться:

- нерозривний зв'язок, підпорядкування, зумовленість законності режимом демократії;

- обов'язковість вимог законності для всіх громадян, посадових осіб, державних органів та громадських організацій;

- забезпечення верховенства закону в системі правових актів;

-зв'язок законності із загальною та правовою культурою населення, посадових осіб;

- неприпустимість протиставлення законності й доцільності;

- єдність законності та справедливості;

- встановлення дійового контролю і нагляду за дотриманням законності;

- участь має в діяльності по забезпеченню законності;

- невідворотність відповідальності за правопорушення, будь-які порушення режиму законності.

Гарантії законності - це позитивні об'єктивні умови, що сприяють підвищенню рівня розвитку суспільства, добробуту народу, а також спеціальні юридичні засоби і способи, через які забезпечується режим законності в країні.

До спеціальних юридичних засобів належать.:

1. Чіткість і конкретність норм діючого права, ефективність санкцій, що захищають ці норми.

2. Виконання правосуддя як спеціальної форми універсальної, здійснюваної на основі права і справедливості діяльності судів, котра забезпечує реалізацію діючого права, захист прав і свобод громадян.

3. Здійснення вищого нагляду за точним і однаковим виконанням законів з боку органів прокуратури.

4. Діяльність державних інспекцій та контрольно-ревізійного апарату, котрі в межах своєї компетенції здійснюють роботу по запобіганню, виявленню і припиненню порушень законності в різноманітних сферах державного і суспільного життя.  

 

2. Правопорядок — це стан упорядкованості суспільних відносин, заснований на праві і законності. Це кінцевий результат реалізації правових вимог і розпоряджень, результат дотримання, виконання правових норм, тобто законності. Саме правопорядок являє собою ланцюг правового регулювання, саме для його досягнення видаються закони й інші нормативно-правові акти, здійснюється удосконалювання законодавства, приймаються заходи для зміцнення законності. Важливо мати на увазі наступні обставини:

— по-перше, не можна домогтися правопорядку іншими способами, крім удосконалювання правового регулювання і забезпечення законності;

— по-друге, зміцнення законності закономірно і неминуче приводить до зміцнення правопорядку;

— конкретний зміст правопорядку залежить від змісту законностіПорушення вимог законності веде до деформації суспільних зв'єзків, до недотримання і підриву правопорядку.

Законність і правопорядок перебувають між собою в тісному зв'язку. Зміцнення законності має своїм наслідком більш високий рівень правопорядку. Порушення законності ведуть до ослаблення правопорядку. Правопорядок є важливою умовою реалізації інститутів демократії, оскільки вони розвиваються на базі всебічного зміцнення законності.

В той же час правопорядок є важливим структурним елементом суспільного порядку, під яким розуміється правильно налагоджений стан всієї сукупності суспільних відносин, врегульованих не лише правовими, але і всіма іншими соціальними нормами.

 

3. Особливе значення має питання про дисципліну. Дисципліна належить до найважливіших соціальних факторів, що безпосередньо впливають на життя суспільства і кожної людини. Від рівня дисципліни у великій, коли не у значній мірі, залежать успіхи в економічній діяльності, якість соціального обслуговування.

Дисципліна і правопорядок тісно пов'язані між собою і характеризують в суспільстві взаємозв'язок людини із своїм трудовим колективом, суспільством, масою інших людей.

Державна дисципліна - це дотримання всіма організаціями і громадянами встановленого державного порядку діяльності державних органів, підприємств і установ по виконанню покладених на них обов'язків. Державна дисципліна передбачає свідоме позитивне ставлення громадян до встановленого правопорядку, що виражає інтереси всього населення.

Дисципліна сприяє розвитку соціально-політичної активності громадян, являє собою невід'ємну рису демократії. Державна і громадська дисципліни - важливі форми прояву соціальної відповідальності особи. В дотриманні державної і громадської дисципліни виявляється політична, правова і моральна культура громадян.

Стійкість дисципліни залежить від рівня правового виховання. В правовій практиці діє принцип: незнання закону не звільняє правопорушника від відповідальності; вчинивши правопорушення, не можна посилатися в своє виправдання на незнання закону.

Таким чином, основна вимога будь-якого виду дисципліни, в тому числі і службової - це найсуворіше виконання законів та інших, заснованих на законах нормативних та індивідуальних актів. Законність є серцевина, основа дисципліни. Це й визначає тісний їх взаємозв'язок і взаємозалежність. Зміцнення державної дисципліни невіддільне від процесу зміцнення законності.