Тези лекції:

1. Тлумачення права означає переклад його абстрактних велінь на більш зрозумілу і доступну мову більш конкретних понять і висновків. Поняття тлумачення права охоплює єдність двох процесів: усвідомлення і роз'яснення змісту норм права, державної волі, яка в ній виражена. Усвідомлення - це внутрішній розумовий процес, що не виходить за межі свідомості самого інтерпретатора. Роз'яснення - це викладення сенсу і змісту державної волі і вираження її назовні.

Завдання на семінарське заняття: Чим зумовлена             необхідність тлумачення норм на практиці?

В залежності від тих або інших критеріїв розрізняють різні види та способи тлумачення правових норм.

За суб'єктами тлумачення поділяються на офіційне та неофіційне.

Офіційне тлумачення - це сформульоване у спеціальному акті роз'яснення змісту і мети правових норм, яке дається уповноваженим органом і має загальнообов'язкове значення. Офіційне тлумачення, в свою чергу, поділяється на нормативне і казуальне.

Нормативне тлумачення норм права характеризується загальнообов'язковістю, розповсюдженням на широке коло суспільних відносин і можливістю неодноразового використання в юридичній практиці.

Існують два різновиди нормативного тлумачення: аутентичне, при якому зміст норми роз'яснює той же орган, який її встановив, і легальне, коли загальнообов'язкове тлумачення змісту дає орган, який дану норму не встановлював, але відповідним чином на це уповноважений.

Казуальне (казус - випадок) тлумачення стосується певних осіб, має на увазі конкретні обставини і обов'язкове лише для осіб, стосовно яких воно провадиться.

Неофіційне тлумачення не володіє загальнообов'язковою силою і поділяється на доктриальне, компетентне і повсякденне.

 

Тлумачення норм права здійснюється за допомогою певних прийомів і засобів, які допомагають розуміти дійсний зміст норм права. До найуживаніших з них відносяться: мовне (граматичне), логічне, систематичне та історичне-політичне тлумачення.

 

2. Для виявлення співвідношення між текстуальним виразом правової норми і її дійсним змістом застосовують тлумачення норм права з точки зору обсягу їх змісту. Воно поділяється на буквальне (адекватне), розширене і обмежувальне.

Буквальне (адекватне) тлумачення - це тлумачення, при якому дійсний зміст правової норми розуміється у повній відповідності з її текстуальним виразом.

Розширене тлумачення - це тлумачення, при якому дійсний зміст правової норми слід розуміти ширше його буквального текстуального виразу.

Обмежувальне тлумачення - це тлумачення, при якому дійсний зміст правової норми розуміється вужче його текстуального виразу.

 

3. Прогалини в праві - це відсутність норм права (або їх частин), що регулюють конкретне суспільне відношення у тому випадку, зрозуміло, коли це відношення входить до сфери правового регулювання.

Дійсна прогалина в праві існує тоді, коли певне питання повинно розв'язуватись юридичними засобами, але право такого розв'язування непередбачене.

Найбільш ефективним засобом усунення прогалин в праві є видання компетентним органом відсутніх правових норм.

Однак, такий шлях правотворення не завжди прийнятий, адже він досить складний і займає великий проміжок часу. Тому, в деяких випадках, прогалини в праві можуть бути усунені за допомогою таких прийомів як застосування аналогічного закону і права.

Аналогія закону - це застосування для врегулювання даних неврегульованих відносин, закону, що регулює аналогічні (близькі за змістом) відносини.

В тих випадках, коли суспільні відносини прямо не врегульовані ніякими нормами права і відсутні норми, що регулюють схожі відносини, застосовують аналогію права, тобто вирішення конкретної справи на основі загальних ідей і принципів права (гуманізму, справедливості і т.д.).