2. Класифікація інформаційних систем за ознакою структурованості задач

Поняття структурованості задач. При створенні чи при класифікації інфор­маційних систем неминуче виникають проблеми, зв'язані з формальним матема­тичним і алгоритмічним описом розв'язуваних задач. Від ступеня формалізації ба­гато в чому залежить ефективність роботи всієї системи, а також рівень автоматизації, обумовлений ступенем участі людини при ухваленні рішення на основі одержуваної інформації. Чим точніший математичний опис задач, тим ви­щі можливості комп'ютерної обробки даних і тим менше ступінь участі людини в процесі її рішення. Це і визначає ступінь автоматизації задачі.

Розрізняють три типи задач, для яких створюються інформаційні системи: струк-туровані, частково структуровані і неструктуровані (або погано структуровані).

У структурованій задачі удається виразити її зміст у формі математичної мо­делі, що має алгоритм рішення. Подібні задачі звичайно доводиться вирішувати багаторазово, і вони носять рутинний характер. Метою використання інфор­маційної системи для рішення структурованих задач є повна автоматизація їхнього рішення, тобто зведення ролі людини до нуля.

Приклад 1. В інформаційній системі необхідно реалізувати задачу розрахунку заробітної плати. Це структурована задача, де цілком відомий алгоритм рішення. Рутинний характер цієї задачі визначається тим, що розрахунки всіх нарахувань і відрахувань дуже прості, але обсяг їх великий, тому що вони повинні багаторазо­во повторюватися щомісяця для всіх категорій працюючих.

Рішення неструктурованих задач через неможливість створення математично­го опису і розробки алгоритму зв'язано з великими труднощами. Можливості ви­користання тут інформаційної системи невеликі. Рішення в таких випадках прий­мається людиною з евристичних розумінь на основі свого досвіду і, можливо, непрямої інформації з різних джерел.

Приклад 2. Спробуйте формалізувати взаємини у студентській групі чи будь-якому виробничому колективі. Напевно, навряд чи зможете це зробити. Це зв'яза­но з тим, що для даної задачі істотні психологічний і соціальний фактори, що ду­же складно описати алгоритмічно. Помічено, що в практиці роботи будь-якої організації існує порівняно небагато цілком структурованих чи зовсім неструкту­рованих задач.

Про більшість задач можна сказати, що відомо лише частину їхніх елементів і зв'язків між ними. Такі задачі називаються частково (або погано) структурованими. У цих умовах можна створити інформаційну систему. Одержувана в ній інфор­мація аналізується людиною, що буде відігравати визначальну роль. Такі інфор­маційні системи є автоматизованими, оскільки в їхньому функціонуванні бере участь людина.

Приклад 3. Потрібно прийняти рішення по усуненню ситуації, коли потреба в трудових ресурсах для виконання в термін однієї з робіт комплексу перевищує їхню наявність. Шляхи рішення цієї задачі можуть бути різними, наприклад:

• виділення додаткового фінансування на збільшення чисельності працюючих;

• віднесення терміну закінчення роботи на більш пізню дату і т.д.

Як видно, у даній ситуації інформаційна система може допомогти людині прийняти те чи інше рішення, якщо надасть йому інформацію про хід виконання робіт із усіх необхідних параметрів.