Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект_ІС_в_ек.doc
Скачиваний:
12
Добавлен:
11.11.2019
Размер:
1.05 Mб
Скачать

Інструментарій інформаційної технології

Реалізація технологічного процесу матеріального виробництва здійснюється за допомогою різних технічних засобів, до яких відносяться: устаткування, верстати, інструменти, конвеєрні лінії і т.п.

За аналогією і для інформаційної технології повинне бути щось подібне. Такими технічними засобами виробництва інформації буде апаратне, програмне і математичне забезпечення цього процесу. З їхньою допомогою виробляється переробка первинної інформації в інформацію нової якості. Виділимо окремо з цих засобів програмні продукти і назвемо їх інструментарієм, а для більшої чіткості можна його конкретизувати, назвавши програмним інструментарієм інформаційної технології. Визначимо це поняття.

Інструментарій інформаційної технології - один або кілька взаємозалежних програмних продуктів для визначеного типу комп'ютера, технологія роботи в якому дозволяє досягти поставлену користувачем мета.

Як інструментарій можна використовувати наступні розповсюджені види програмних продуктів для персонального комп'ютера: текстовий процесор (редактор), настільні видавничі системи, електронні таблиці, системи керування базами даних, електронні записні книжки, електронні календарі, інформаційні системи функціонального призначення (фінансові, бухгалтерські, для маркетингу й ін.), експертні системи і т.д.

Як співвідносяться інформаційна технологія й інформаційна система

Інформаційна технологія тісно зв'язана з інформаційними системами, що є для неї основним середовищем. На перший погляд може показатися, що введені в підручнику визначення інформаційної технології і системи дуже схожі між собою. Однак це не так.

Інформаційна технологія є процесом, що складається з чітко регламентованих правил виконання операцій, дій, етапів різного ступеня складності над даними, що зберігаються в комп'ютерах. Основна мета інформаційної технології - у результаті цілеспрямованих дій по переробці первинної інформації одержати необхідну для користувача інформацію.

Інформаційна система є середовищем, що складають елементами якої є комп'ютери, комп'ютерні мережі, програмні продукти, бази даних, люди, різного роду технічні і програмні засоби зв'язку і т.д. Основна мета інформаційної системи - організація збереження і передачі інформації. Інформаційна система являє собою человеко -комп'ютерну систему обробки інформації.

Реалізація функцій інформаційної системи неможлива без знання орієнтованої на неї інформаційної технології. Інформаційна технологія може існувати і поза сферою інформаційної системи.

Таким чином, інформаційна технологія є більш ємним поняттям, що відбиває сучасне представлення про процеси перетворення інформації в інформаційному суспільстві. У вмілому сполученні двох інформаційних технологій - управлінська і комп'ютерної - застава успішної роботи інформаційної системи.

Узагальнюючи усе вищесказане, пропонуємо трохи більш вузькі, ніж уведені раніше, визначення інформаційної системи і технології, реалізованих засобами комп'ютерної техніки.

Інформаційна технологія -сукупність чітко визначених цілеспрямованих дій персоналу по переробці інформації на комп'ютері.

Інформаційна система - человеко- комп'ютерна система для підтримки прийняття рішень і виробництва інформаційних продуктів, що використовує комп'ютерну інформаційну технологію.

Сутність інформаційних систем економіки

.1. Призначення і роль інформаційних систем економіки

Управління підприємством ґрунтується на інформації та породжує нову інформацію. Ефективність функціону­вання економіки будь-якого об'єкта (підприємства, орга­нізації) багато в чому залежить від уміння керівників різного рівня ретельно готувати й обґрунтовувати прий­няті рішення. Умови ринкової (конкурентної) економіки висувають серйозні вимоги до якості, своєчасності, пов­ноти, вірогідності економічної інформації, глибини ана­лізу економічних показників.

Кожний об'єкт управління — це система, що склада­ється із взаємозалежних елементів. Наприклад, народне господарство, його галузі, суб'єкти господарювання роз­глядаються як економічні системи. При цьому кожна система є одночасно елементом системи вищого рівня. Іє­рархія систем веде як вгору до міністерства, так і вниз до виробничої одиниці. Тому при дослідженні систем необ­хідно мати на увазі існування ієрархії, а відокремлення (виділення) конкретної системи зі складу макросистеми має здійснюватися відповідно до поставленої мети. Здій­снене відокремлення визначає межі виділеної системи. Відповідно все, що знаходиться поза досліджуваною сис­темою, є зовнішнім середовищем.

Водночас кожна система існує не відокремлено, а під дією як суміжних систем, так і навколишнього середовища. Кількість таких впливів безмежна, але враховуються тільки ті з них, які суттєво впливають на досліджувані па­раметри системи. Ці впливи називаються входами. Входи поділяють на керуючі та збурювальні.

До керуючих впли­вів належать директиви, економічні нормативи, планові завдання, корективи обсягів робіт та ін.;

до збурюваль­них — зриви у постачанні матеріалів (зовнішні), хвороби працівників, простої, поломки устаткування (внутрішні).

Оскільки всі системи — взаємозалежні, кожна з них, у свою чергу, впливає на зовнішнє середовище. Особливості цього впливу визначаються виходом системи.

Вихід і вхід системи є взаємозалежними, між ними іс­нує прямий причинно-наслідковий зв'язок, що виявля­ється у функціонуванні системи.

Окрім вхідних і вихідних параметрів, система харак­теризується множиною змінних, які визначають внутріш­ній стан (див. схему 4).

Схема 4. Основні характеристики системи

При дослідженні системи управління найбільший інтерес викликає залежність між її входом і виходом. Відпо­відно зміну вихідних параметрів під впливом вхідних ква­ліфікують як перетворення системи.

Цілеспрямованим впливом однієї системи (підсисте­ми) на іншу, який має на меті змінити її поведінку в певному напрямі (відповідно до заданої мети), є управлін­ня. З цього випливає, що система, яка реалізує процес управління, складається як мінімум із двох частин (схе­ма 5): керованої (якою управляють) і керуючої (яка уп­равляє).

Керована система — це виробничо-технічна система, а керуюча — це система вищого рівня. Механізми процесу управління дуже складні та важко доступні для розгляду. Розкрити їх зміст допомагає кібернетичний підхід, який розглядає тільки інформаційні процеси.

Схема 5. Структура системи управління

Інформаційна система не тільки відображає функціонування об'єкта управління, а й впливає на нього через органи управління. Вона є сукупністю інформаційних процесів для задоволення потреби в інформації різних рівнів прийняття рішень, її метою є продукування інфор­мації для використання (споживання) управлінським апаратом. Відповідно вона забезпечує нагромадження, передачу, збереження, оброблення та узагальнення ін­формації "знизу вгору", а також конкретизацію інформа­ції "зверху вниз".

Призначення ІС полягає в описі економічного об'єкта, його станів, взаємодії, що виражаються через економічні показники. Вона покликана своєчасно подавати органам управління необхідну і достатню інформацію для прий­няття рішень, якість яких забезпечує високоефективну ді­яльність об'єкта управління та його підрозділів. До голов­них її завдань належать:

  • виявлення джерел інформації;

  • збирання, реєстрація, оброблення та видача інформації, що характеризує стан виробництва й управління;

  • розподіл інформації між керівниками, підрозділами та виконавцями відповідно до їх участі в управлінні.

Найважливіша властивість ІС — єдність управлінської інформації, що визначає єдине інформаційне забезпе­чення системи управління.

Вхідною інформацією корисно зв'язаних між собою заданими відносинами. Частини СС (підсистеми) можна розчленувати (часто лише умовно) на більш дрібні підсистеми і т. ін., аж до виділення елементів СС, що або об'єктивно не підлягають подальшому розчленову­ванню, або щодо їхньої неподільності існує домовленість. Властивості СС у цілому визначаються як властивостями складових її елементів, так і характером взаємодії між ними. Приклади СС: підприємство, енергосистема, ЕОМ, система регулювання вуличного руху, міжміська телефонна мережа. Основний метод дослідження СС — моделювання, у т.ч. імітація процесів функціонування СС на ЕОМ.