Правове забезпечення
Правове забезпечення - сукупність правових норм, що визначають створення, юридичний статус і функціонування інформаційних систем, що регламентують порядок одержання, перетворення і використання інформації.
Головною метою правового забезпечення є зміцнення законності.
До складу правового забезпечення входять закони, укази, постанови державних органів влади, накази, інструкції й інші нормативні документи міністерств, відомств, організацій, місцевих органів влади. У правовому забезпеченні можна виділити загальну частину, що регулює функціонування будь-якої інформаційної системи, і локальну частину, що регулює функціонування конкретної системи.
Правове забезпечення етапів розробки інформаційної системи включає нормативні акти, зв'язані з договірними відносинами розроблювача і замовника і правовим регулюванням відхилень від договору.
Правове забезпечення етапів функціонування інформаційної системи включає:
статус інформаційної системи;
права, обов'язки і відповідальність персоналу;
правові положення окремих видів процесу керування;
порядок створення і використання інформації й ін.
Інші класифікації інформаційних систем
Класифікація по ступені автоматизації
У залежності від ступеня автоматизації інформаційних процесів у системі керування фірмою інформаційні системи визначаються як ручні, автоматичні, автоматизовані http://www.stu.ru/inform/glaves/glava3/ - ris_3_9.
Ручні ІС характеризуються відсутністю сучасних технічних засобів переробки інформації і виконанням всіх операцій людиною. Наприклад, про діяльності менеджера у фірмі, де відсутні комп'ютери, можна говорити, що він працює з ручний ИС.
Автоматичні ІС виконують всі операції по переробці інформації без участі людини.
Автоматизовані ІС припускають участь у процесі обробки інформації і людини, і технічних засобів, причому головна роль приділяється комп'ютерові. У сучасному тлумаченні в термін "інформаційна система" вкладається обов'язкове поняття автоматизируємої системи.
Автоматизовані ИС, з огляду на їхнє широке використання в організації процесів керування, мають різні модифікації і можуть бути класифіковані, наприклад, по характері використання інформації і по сфері застосування.
Класифікація інформаційних систем по ознакам структурованості задач Поняття структурованості задач
При створенні або при класифікації інформаційних систем неминуче виникають проблеми, зв'язані з формальним - математичним і алгоритмічним описом розв'язуваних задач. Від ступеня формалізації багато в чому залежать ефективність роботи всієї системи, а також рівень автоматизації, обумовлений ступенем участі людини при ухваленні рішення на основі одержуваної інформації.
Ніж точніше математичний опис задачі, тим вище можливості комп'ютерної обробки даних і тем менше ступінь участі людини в процесі її рішення. Це і визначає ступінь автоматизації задачі.
Розрізняють три типи задач, для яких створюються інформаційні системи: структуровані (формализуемые), неструктуровані (не формализуемые) і частково структуровані.
Структурована (формалізуєма) задача - задача, де відомі всі її елементи і взаємозв'язки між ними.
Неструктурована (не формализуєма) задача - задача, у якій неможливо виділити елементи й установити між ними зв'язку.
У структурованій задачі удається виразити її зміст у формі математичної моделі, що має точний алгоритм рішення. Подібні задачі звичайно приходиться вирішувати багаторазово, і вони носять рутинний характер. Метою використання інформаційної системи для рішення структурованих задач є повна автоматизація їхнього рішення, тобто зведення ролі людини до нуля.
Типи інформаційних систем, використовувані для рішення частково структурованих задач
Інформаційні системи, використовувані для рішення частково структурованих задач, підрозділяються на два види (http://www.stu.ru/inform/glaves/glava3/ - ris_3_5Рис. 1.5):
управлінські звіти, що створюють, і орієнтовані головним чином на обробку даних (пошук, сортування, агрегирование, фільтрацію). Використовуючи зведення, що утримуються в цих звітах, керуючий приймає рішення;
можливі альтернативи рішення, що розробляють. Ухвалення рішення при цьому зводиться до вибору однієї з запропонованих альтернатив.
Рис. 1.5. Класифікація інформаційних систем по ознаці структурованості розв'язуваних задач
Інформаційні системи, що створюють управлінські звіти, забезпечують інформаційну підтримку користувача, тобто надають доступ до інформації в базі даних і її часткову обробку. Процедури маніпулювання даними в інформаційній системі повинні забезпечувати наступні можливості:
складання комбінацій даних, одержуваних з різних джерел;
швидке додавання або виключення того або іншого джерела даних і автоматичне переключення джерел при пошуку даних;
керування даними з використанням можливостей систем керування базами даних;
логічну незалежність даних цього типу від інших баз даних, що входять у підсистему інформаційного забезпечення;
автоматичне відстеження потоку інформації для наповнення баз даних.
Інформаційні системи, що розробляють альтернативи рішень, можуть бути модельними й експертними.
Модельні інформаційні системи надають користувачеві математичні, статичні, фінансові й інші моделі, використання яких полегшує вироблення й оцінку альтернатив рішення. Користувач може одержати відсутню йому для ухвалення рішення інформацію шляхом установлення діалогу з моделлю в процесі її дослідження.
Основними функціями модельної інформаційної системи є:
можливість роботи в середовищі типових математичних моделей, включаючи рішення основних задач моделювання типу "як зробити, щоб?", "що буде, якщо?", аналіз чутливості й ін.;
досить швидка й адекватна інтерпретація результатів моделювання;
оперативна підготовка і коректування вхідних параметрів і обмежень можливість графічного відображення динаміки моделі;
можливість пояснення користувачеві необхідних кроків формування і роботи моделі.
Експертні інформаційні системи забезпечують вироблення й оцінку можливих альтернатив користувачем за рахунок створення експертних систем, зв'язаних з обробкою знань. Експертна підтримка прийнятих користувачем рішень реалізується на двох рівнях.
Робота першого рівня експертної підтримки виходить з концепції "типових управлінських рішень", у відповідності, з яким часто виникаючі в процесі керування проблемні ситуації можна звести до деяких однорідних класів управлінських рішень, тобто до деякого типового набору альтернатив. Для реалізації експертної підтримки на цьому рівні створюється інформаційний фонд збереження й аналізу типових альтернатив.
Якщо виникла проблемна ситуація не асоціюється з наявними класами типових альтернатив, у роботу повинний вступати другий рівень експертної підтримки управлінських рішень. Цей рівень генерує альтернативи на базі наявних в інформаційному фонді даних, правил перетворення і процедур оцінки синтезованих альтернатив.
Автоматизовані ИС, з огляду на їхнє широке використання в організації процесів керування, мають різні модифікації і можуть бути класифіковані, наприклад, по характері використання інформації і по сфері застосування.
Рис. 1.6. Класифікація інформаційних систем по різних ознаках
Класифікація по характеру використання інформації
Інформаційно-пошукові системи (див. мал. 1.6) роблять уведення, систематизацію, збереження, видачу інформації з запиту користувача без складних перетворень даних. Наприклад, інформаційно-пошукова система в бібліотеці, у залізничних і авиа касах продажу квитків.
Інформаційно-вирішальні системи здійснюють всі операції переробки інформації з визначеного алгоритму. Серед них можна провести класифікацію по ступені впливу виробленої результатної інформації на процес прийняття рішень і виділити два класи: керуючі і що радять.
Керуючі ІС виробляють інформацію, на підставі якої людина приймає рішення. Для цих систем характерний тип задач розрахункового характеру й обробка великих обсягів даних. Прикладом можуть служити система оперативного планування випуску продукції, система бухгалтерського обліку
ІС, що радять (советующие ІС) виробляють інформацію, що приймається людиною до зведення і не перетворюється негайно в серію конкретних дій. Ці системи мають більш високий ступінь інтелекту, тому що для них характерна обробка знань, а не даних.
Класифікація по сфері застосування
Інформаційні системи організаційного керування (див. мал. 1.6) призначені для автоматизації функцій управлінського персоналу. З огляду на найбільш широке застосування і розмаїтість цього класу систем, часто будь-які інформаційні системи розуміють саме в даному тлумаченні. До цього класу відносяться інформаційні системи керування як промисловими фірмами, так і непромисловими об'єктами: готелями, банками, торговельними фірмами й ін.
Основними функціями подібних систем є: оперативний контроль і регулювання, оперативний облік і аналіз, перспективне й оперативне планування, бухгалтерський облік, керування збутом і постачанням і інші економічні й організаційні задачі.
ІС керування технологічними процесами (ТП) служать для автоматизації функцій виробничого персоналу. Вони широко використовуються при організації для підтримки технологічного процесу в металургійній і машинобудівній промисловості.
ИС автоматизованого проектування (САПР) призначені для автоматизації функцій інженерів-проектувальників, конструкторів, архітекторів, дизайнерів при створенні нової техніки або технології. Основними функціями подібних систем є: інженерні розрахунки, створення графічної документації (креслень, схем, планів), створення проектної документації, моделювання проектованих об'єктів.
Інтегровані (корпоративні) ІС використовуються для автоматизації усіх функцій фірми й охоплюють весь цикл робіт від проектування до збуту продукції. Створення таких систем досить важко, оскільки вимагає системного підходу з позицій головної мети, наприклад одержання прибутку, завоювання ринку збуту і т.д. Такий підхід може привести до істотних змін у самій структурі фірми, на що може зважитися не кожен керуючий.