- •Робоча навчальна програма основи генетики
- •Рецензенти:
- •Пояснювальна записка
- •Структура програми навчальної дисципліни і. Опис предмета навчальної дисципліни
- •Іі. Тематичний план навчальної дисципліни
- •Лекція 3. Основні поняття і терміни сучасної генетики. (2 год.)
- •Лекція 5. Популяційна та еволюційна генетика. Генетика індивідуального розвитку. Прикладні аспекти генетики (2 год.)
- •Іv. Навчально-методична карта дисципліни «Основи генетики»
- •Самостійна робота – 5 год., підсумковий контроль – 2 год. Коефіцієнт: 1,55
- •Карта самостійної роботи бакалавра
- •Vіі. Індивідуальна навчально-дослідна робота (навчальний проект)
- •Орієнтовна тематика реферативних досліджень з навчальної дисципліни «Основи генетики»
- •Vііі. Система поточного і підсумкового контролю знань
- •Іх. Методи навчання
- •1) За джерелом інформації:
- •Х. Методичне забезпечення курсу
- •Хі. Питання до модульного контролю
- •Хіі. Рекомендована література
- •Робоча програма навчального курсу «Основи генетики»
Vііі. Система поточного і підсумкового контролю знань
Навчальні досягнення магістрантів із дисципліни «Основи генетики» оцінюються за модульно-рейтинговою системою, в основу якої покладено принцип поопераційної звітності, обов’язковості модульного контролю, накопичувальної системи оцінюванння рівня знань, умінь та навичок; розширення кількості підсумкових балів до 100.
Контроль успішності студентів з урахуванням поточного і підсумкового оцінювання здійснюється відповідно до навчально-методичної карти (п. ІV), де зазначено види контролю. Систему рейтингових балів для різних видів контролю та порядок їх переведення у національну (4-бальну) та європейську (ECTS) шкалу подано у табл. 8.1, табл. 8.2.
Таблиця 8.1
Розрахунок рейтингових балів за видами поточного (модульного) контролю
Вид діяльності |
Бал |
∑ балів |
1. Відвідування лекцій |
1 |
5 х 1 = 5 |
2. Відвідування практичних занять |
1 |
5 х 1 = 5 |
3. Виконання практичних занять |
10 |
5 х 10 = 50 |
5. Виконання мод. контр. роботи |
25 |
1 х 25 = 25 |
6. ІНДЗ |
30 |
30 |
7. Написання реферату |
15 |
15 |
7. Самостійна робота, тестування |
5 |
5 х 5 = 25 |
РАЗОМ БАЛІВ |
|
155 |
Розрахунок коефіцієнта: 155 : 100 = 1,55
У процесі оцінювання навчальних досягнень бакалаврів застосовуються такі методи:
Методи усного контролю: індивідуальне опитування, фронтальне опитування, співбесіда, екзамен.
Методи письмового контролю: модульне письмове тестування; підсумкове письмове тестування, звіт, реферат.
Комп’ютерного контролю: тестові програми.
Методи самоконтролю: уміння самостійно оцінювати свої знання, самоаналіз.
Таблиця 8.2
Порядок переведення рейтингових показників успішності у європейські оцінки ECTS
Підсумкова кількість балів (max – 100) |
Оцінка за 4-бальною шкалою |
Оцінка за шкалою ECTS
|
1 – 34
35 – 59 |
«незадовільно» (з обов’язковим повторним курсом) «незадовільно» (з можливістю повторного складання) |
F
FX |
60 – 74 |
«задовільно» |
ED |
75 – 89 |
«добре» |
CB |
90 – 100 |
«відмінно» |
A |
Загальні критерії оцінювання успішності студентів, які отримали за 4-бальною шкалою оцінки «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно», подано у табл. 8.3.
Таблиця 8.3
Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень бакалаврів
Оцінка |
Критерії оцінювання
|
«відмінно» |
ставиться за повні та міцні знання матеріалу в заданому обсязі, вміння вільно виконувати практичні завдання, передбачені навчальною програмою; за знання основної та додаткової літератури; за вияв креативності у розумінні і творчому використанні набутих знань та умінь. |
«добре» |
ставиться за вияв студентом повних, систематичних знань із дисципліни, успішне виконання практичних завдань, засвоєння основної та додаткової літератури, здатність до самостійного поповнення та оновлення знань. Але у відповіді студента наявні незначні помилки. |
«задовільно» |
ставиться за вияв знання основного навчального матеріалу в обсязі, достатньому для подальшого навчання і майбутньої фахової діяльності, поверхову обізнаність з основною і додатковою літературою, передбаченою навчальною програмою; можливі суттєві помилки у виконанні практичних завдань, але студент спроможний усунути їх із допомогою викладача. |
«незадовільно» |
виставляється студентові, відповідь якого під час відтворення основного програмового матеріалу поверхова, фрагментарна, що зумовлюється початковими уявленнями про предмет вивчення. Таким чином, оцінка «незадовільно» ставиться студентові, який неспроможний до навчання чи виконання фахової діяльності після закінчення ВНЗ без повторного навчання за програмою відповідної дисципліни. |
Кожний модуль включає бали за поточну роботу бакалавра на практичних заняттях, виконання самостійної роботи, індивідуальну роботу, модульну контрольну роботу.
Виконання модульних контрольних робіт здійснюється в режимі комп’ютерної діагностики або з використанням роздрукованих завдань.
Реферативні дослідження та есе, які виконує бакалавр за визначеною тематикою, обговорюються та захищаються на практичних заняттях.
Модульний контроль знань бакалаврів здійснюється після завершення вивчення навчального матеріалу модуля.
У табл. 8.4 представлено розподіл балів, що присвоюються магістрантам упродовж вивчення дисципліни «Основи генетики».
Таблиця 8.4
Розподіл балів, що присвоюються студентам
МОДУЛЬ |
Індивідуальна робота |
Модульна контрольна робота |
Написання реферату |
Самостійна робота, тестування |
Відвідування |
|||
Змістовний модуль І |
Змістовний модуль ІІ |
|||||||
Т1 -Т2 |
Т3 |
Т4 |
Т5 |
|||||
20 |
10 |
10 |
10 |
30 |
25 |
15 |
25 |
10 |
Разом: 155
Коефіцієнт: 1,55
Кількість балів за роботу з теоретичним матеріалом, на практичних заняттях, під час виконання самостійної та індивідуальної навчально-дослідної роботи залежить від дотримання таких вимог:
своєчасність виконання навчальних завдань;
повний обсяг їх виконання;
якість виконання навчальних завдань;
самостійність виконання;
творчий підхід у виконанні завдань;
ініціативність у навчальній діяльності.