- •Навчальна програма дисципліни «мікроекономіка» Змістовий модуль 1. Основи теорії мікроекономіки. Споживчий вибір. Ринковий механізм та його елементи
- •Тема 1. Предмет і метод мікроекономіки
- •Розділ 1. Теорія поведінки споживача
- •Тема 2. Теорія граничної корисності та поведінка споживача
- •Тема 3. Ординалістська теорія поведінки споживача
- •Тема 4. Аналіз поведінки споживача
- •Розділ 2. Теорія ринкової рівноваги
- •Тема 5. Попит і пропозиція, їх взаємодія
- •Змістовий модуль 2. Теорія виробництва. Ринкові структури. Ціноутворення на ресурси Рoзділ 3. Теорія фірми: виробництво і витрати
- •Тема 6. Мікроекономічна модель фірми
- •Тема 7. Витрати і результати виробництва
- •Розділ 4. Теорія ринкових структур
- •Тема 8. Ринок досконалої конкуренції
- •Тема 9. Монопольний ринок
- •Тема 10. Олігополія та монополістична конкуренція
- •Розділ 5. Ринки факторів виробництва
- •Тема 11. Загальна характеристика факторних ринків. Ринок праці
- •Тема 12. Ринок капіталу
- •Тема 1. Предмет і метод мікроекономіки
- •Домашнє завдання
- •Розділ 1. Теорія поведінки споживача
- •Тема 2. Теорія граничної корисності і поведінка споживача
- •Питання для обговорення
- •Тематика індивідуальних творчих завдань
- •Домашнє завдання
- •Тема 3. Ординалістська теорія поведінки споживача
- •Питання для обговорення
- •Тематика індивідуальних творчих завдань
- •Домашнє завдання
- •Тема 4. Аналіз поведінки споживача
- •Питання для обговорення
- •Тематика індивідуальних творчих завдань
- •Домашнє завдання
- •Тема 5. Попит і пропозиція, їх взаємодія
- •Тема 6. Мікроекономічна модель фірми
- •Домашнє завдання
- •Тема 7. Витрати і результати виробництва
- •Питання для обговорення
- •Тематика індивідуальних творчих завдань
- •Домашнє завдання
- •Тема 8. Ринок досконалої конкуренції
- •Тема 9. Монопольний ринок
- •Питання для обговорення
- •Тематика індивідуальних творчих завдань
- •Домашнє завдання
- •Тема 10. Олігополія та монополістична конкуренція
- •Питання для обговорення
- •Тематика індивідуальних творчих завдань
- •Домашнє завдання
- •Розділ 5. Ринки факторів виробництва
- •Тема 11. Загальна характеристика факторних ринків. Ринок праці
- •Питання для обговорення
- •Тематика індивідуальних творчих завдань
- •Домашнє завдання
- •Тема 12. Ринок капіталу
- •Питання для обговорення
- •Тематика індивідуальних творчих завдань
- •Домашнє завдання
- •Тема 1. Предмет і метод мікроекономіки
- •Розділ 1. Теорія поведінки споживача
- •Тема 2. Теорія граничної корисності і поведінка споживача
- •Методичні рекомендації до вивчення теми
- •Тема 3. Ординалістська теорія поведінки споживача
- •Методичні рекомендації до вивчення теми
- •Альтернативні споживчі кошики
- •Тема 4. Аналіз поведінки споживача
- •Методичні рекомендації до вивчення теми
- •Розділ 2. Теорія ринкової рівноваги
- •Тема 5. Попит і пропозиція, їх взаємодія
- •Методичні рекомендації до вивчення теми
- •Основні нецінові фактори попиту і пропозиції
- •Змістовий модуль 2 Рoзділ 3. Теорія фірми: виробництво і витрати
- •Тема 6. Мікроекономічна модель фірми
- •Методичні рекомендації до вивчення теми
- •Тема 7. Витрати і результати виробництва
- •Методичні рекомендації до вивчення теми
- •Рoзділ 4. Теорія ринкових структур
- •Тема 8. Ринок досконалої конкуренції
- •Методичні рекомендації до вивчення теми
- •Тема 9. Монопольний ринок
- •Методичні рекомендації до вивчення теми
- •Тема 10. Олігополія та монополістична конкуренція
- •Методичні рекомендації до вивчення теми
- •З урахуванням кривих граничних і середніх значень
- •З урахуванням кривих граничних і середніх значень
- •В довготерміновому періоді
- •Розділ 5. Ринки факторів виробництва
- •Тема 11. Загальна характеристика факторних ринків. Ринок праці
- •Методичні рекомендації до вивчення теми
- •Тема 12. Ринок капіталу
- •Методичні рекомендації до вивчення тем
- •[До змісту] [Попереднє] [Наступне] [До змісту] [Попереднє] [Наступне] індивідуальне творче завдання
- •[До змісту] [Попереднє] [Наступне] [До змісту] [Попереднє] [Наступне] карта самостійної роботи студента
- •Загальний розподіл балів, що отримують студенти за результатами вивчення дисципліни «Мікроекономіка»
- •Детальний розподіл балів, що отримують студенти за результатами вивчення дисципліни «Мікроекономіка» за основними видами робіт
- •Система нарахування балів за видами навчальної роботи
- •Система нарахування додаткових балів, що отримують студенти за участь у науково-дослідній роботі вузу/кафедри економічної теорії
- •[До змісту] [Попереднє] [Наступне] [До змісту] [Попереднє] [Наступне] карта самостійної роботи студента
- •Загальний розподіл балів, що отримують студенти за результатами вивчення дисципліни «Мікроекономіка»
- •Детальний розподіл балів, що отримують студенти за результатами вивчення дисципліни «Мікроекономіка» за основними видами робіт
- •Система нарахування балів за видами навчальної роботи
- •Система нарахування додаткових балів, що отримують студенти за участь у науково-дослідній роботі вузу/кафедри економічної теорії
- •Додаток б Зразок оформлення титульного листа
- •Додаток в Зразок завдання експрес-контролю
- •Додаток г Зразок модульного завдання
- •[До змісту] [Попереднє] [Наступне]
- •[До змісту] [Попереднє]
- •Список рекомендованої літератури
- •Основна
- •Додаткова
Тема 4. Аналіз поведінки споживача
1. Реакція споживача на зміну доходу. Крива «дохід-споживання».
2. Реакція споживача на зміну цін благ. Крива «ціна-споживання».
3. Ефект заміщення та ефект доходу.
Методичні рекомендації до вивчення теми
Приступаючи до вивчення першого питання теми, особливу увагу слід приділити факторам споживчого вибору, які лежать в основі ринкового попиту на блага. Теорія індивідуального споживчого вибору виходить із того, що споживач – найвища й остання інстанція ринкової економіки, оскільки лише він у кінцевому підсумку оцінює результати діяльності виробника. А тому його рішення щодо купівлі благ представляє особливий інтерес для економічної теорії та господарської практики. Для поглибленого аналізу індивідуального споживчого вибору й узагальнення його висновків будуються економічні моделі «дохід-споживання» та «ціна-споживання».
Щоб усвідомити зміст моделі «дохід-споживання» Вам необхідно пригадати наступне: за незмінних цін на блага збільшення (або зменшення) грошового доходу споживача призводить до зсуву бюджетної лінії відповідно вверх праворуч, або вниз ліворуч. Такі зміни в доході асоціюються зі зміною рівня добробуту та моделюються переходом на відповідну криву байдужості. Точки дотику бюджетних ліній із відповідними кривими байдужості ілюструють різні випадки оптимального вибору споживача за різних рівнів його доходу. З’єднавши ці точки лінією, одержимо графічну модель споживчої поведінки, яку Дж. Гікс назвав кривою «дохід-споживання» (див. рис. 4.1а).
Рис. 4.1. Модель «дохід-споживання» (а) та функції Торнквіста (б), де f1 – функція споживання продовольчих товарів, f2 – функція споживання промислових товарів, f3 – функція споживання предметів розкоші
Крива «дохід-споживання» (англ. – income consumption curve, ICC) – це геометричне місце точок споживчого оптимуму, що відповідають різним рівням доходу індивіда за умови збереження рівня цін благ. Форми цих кривих дозволяють класифікувати блага на нормальні блага та блага нижчої цінності (синоніми – малоцінні блага, нижчі блага).
Так, наприклад, рис. 4.1а відображає типову життєву ситуацію, коли зі зростанням доходу відбувається збільшення споживання обох благ (х та у). Це означає, що обидва ці блага належать до нормальних благ. Крива «дохід-споживання» для нормальних благ є монотонно зростаючою. Для нижчих благ вона набуває від’ємного нахилу.
На основі кривої «дохід-споживання» можна побудувати криву Енгеля, яка показує залежність споживання певного блага (або групи благ) від рівня доходу особи. У другому випадку такі криві називаються функціями Торнквіста та ілюструють послідовність насичення потреб у певних групах благ: спочатку відбувається насичення продовольчими товарами, далі – промисловими товарами стандартної якості і, на кінець – предметами розкоші (див. рис. 4.1б). Виявлені при цьому залежності увійшли до мікроекономіки під назвою законів Енгеля.
Перший закон Енгеля. За умови зростання доходів домогосподарств і незмінності цін благ частка бюджету, що витрачається ними на продукти харчування (товари першої необхідності) має тенденцію до скорочення.
Другий закон Енгеля. Споживання благ, які не є товарами першої необхідності, має тенденцію зростати швидше, ніж зростають доходи домогосподарств.
Вивчення другого питання теми пов’язано з аналізом моделі «ціна-споживання». Щоб усвідомити зміст і призначення моделі «ціна-споживання» Вам необхідно пригадати наступне: за незмінного доходу споживача, зниження (чи підвищення) ціни одного з благ, наприклад, ціни блага х, може впливати на його купівельну спроможність. Цю умову моделюють поворотом бюджетної лінії відносно точки її перетину з віссю Оу. Всі точки дотику бюджетних ліній до відповідних кривих байдужості (Е1, Е2) ілюструють різні випадки оптимального вибору споживача за різних значень ціни блага х. З’єднавши ці точки лінією, одержимо графічну модель поведінки споживача, що одержала назву крива «ціна-споживання» (див. рис. 4.2а).
Крива «ціна-споживання» (англ. – price consumption curve, PCC) – це геометричне місце точок споживчого оптимуму, що відповідають новим значенням ціни одного з благ за умови збереження рівня доходу індивіда.
Рис. 4.2. Модель «ціна-споживання» (а) та крива індивідуального попиту (б)
На основі графічної моделі «ціна-споживання» способом вертикального проектування будується крива індивідуального попиту на благо D (див. рис. 4.2б).
Третє питання теми є логічним продовженням її другого питання і присвячено вивченню механізму цінових ефектів заміщення та доходу. Визначивши який із цих ефектів є панівним у кожній конкретній ситуації, Ви зможете змоделювати та пояснити мотиви поведінки покупця. Для цього знадобляться основні положення, вказані нижче.
Зміну обсягу попиту, зумовлену зміною ціни блага, називають загальним ефектом від зміни ціни. Загальний ефект від зміни ціни формується як результат дії двох аналітично розділених ефектів: ефекту заміщення та ефекту доходу.
Ефект заміщення (англ. – substitution effect) – це зміна структури споживання, зумовлена зміною ціни одного з благ за умови сталого реального доходу.
Ефект доходу (англ. – income effect) – це зміна рівня споживання, зумовлена зміною реального доходу внаслідок зміни ціни одного з благ.
На практиці обидва цінові ефекти невіддільні і проявляються одночасно. Однак в теорії, з метою аналізу впливу кожного з ефектів на споживчий вибір, їх штучно розмежовують. Методику аналітичного розмежування ефектів заміщення та доходу запропонували Є. Слуцький (1880–1948) та Дж. Гікс (1904–1989). Нині в навчальній економічній літературі більш поширеним є аналіз ефектів за Гіксом. Центральне місце в ньому посідає однойменна графічна модель (рис. 4.3).
Рис. 4.3. Ефект заміщення й ефект доходу за Гіксом
Розглянемо розмежування ефектів заміщення та доходу за методом Гікса для випадку зниження ціни блага х (рис. 4.3). Початковий оптимум споживача має місце у точці Е1, де бюджетна лінія В1 є дотичною до базової кривої байдужості U1. Це означає, що споживач повністю витрачає свій дохід на купівлю благ х та у у кількості х1 та у1. Зниження ціни блага х спонукає споживача купувати його у більшій кількості і він віддає перевагу товарному набору ЕC. Зверніть увагу, рівень доходу індивіда залишається незмінним, але його бюджетна лінія, «керована» зміною відносних цін благ, змінює кут нахилу й отримує нову назву – компенсуюча бюджетна лінія (скорочено – BC). Приріст обсягу попиту на благо х (відрізок ) є наслідком зниження його ціни (див. рис. 4.3). Тому зміна обсягу попиту на благо х у цьому випадку пояснюється ефектом заміщення.
Незмінність реального доходу в моделі ефектів Гікса – це наукова абстракція. На ділі зі зниженням ціни одного з благ купівельна спроможність доходу зростає. І цю обставину в моделі Гікса відображає паралельний зсув лінії BC вгору до нового положення В2. Споживач досягає нового рівня добробуту на вищій кривій байдужості U2 в точці оптимуму Е2. Але цей перехід відображає якісно новий рівень споживання, зумовлений зміною добробуту і його трактують як ефект доходу. Таким чином, у випадку зниження ціни блага х загальний приріст попиту відповідає відрізку . Точка поділяє його на ефект заміщення (відрізок ) та ефект доходу (відрізок ).
Ефект заміщення й ефект доходу по-різному впливають на попит. Так, зі зниженням ціни блага ефект заміщення обов’язково зумовлює збільшення його споживання, тобто має додатне значення. На відміну від ефекту заміщення, ефект доходу діє в різних напрямах – залежно від того, до якого типу належить товар. Для нормальних благ ефект доходу діє в тому ж напряму, що й ефект заміщення, тобто є величиною додатною, і підсилює його. Для нижчих благ ефект доходу діє в протилежному напрямку і має від’ємне значення.
Виконайте самоперевірку знань:
1. Опишіть модель «дохід-споживання».
2. Яку інформацію несе в собі крива Енгеля?
3. Опишіть модель «ціна-споживання».
4. Як цінові ефекти впливають на споживчий вибір?
5. Чим відрізняються моделі цінових ефектів Гікса і Слуцького?
6. Яким чином цінові ефекти пояснюють принцип раціональної поведінки споживача?
Література: 1, с. 96–111; 2, с. 419–423; 3, с. 100–125; 4, с. 53–61; 5, с. 151–202; 6, с. 144–179; 10, с. 93–108; 13, с. 96–109, 118–134, 140–149; 21, с. 34–40.
Інтернет-ресурси:
Мікроекономіка. – http://www.vuzlib.net/mikro/_index.htm
Пиндайк Р., Рубинфельд Д. Микроэкономика. – http://vuzlib.net/beta3/html/1/3032/
Beчкaнoв Г. С., Beчкaнoвa Г. Р. Микроэкономика. – http://www.inventech.ru/lib/micro/
50 лекций по микроэкономике. – http://50.economicus.ru/
Микроэкономика. Словарь основных терминов. –
http://iuf.ntu-kpi.kiev.ua/courses/2/microeconomica/info/Lectures/ pages/dictionary-terms.htm