Порядок виконання роботи

1. Масштабною лінійкою виміряти відстань між позначками не менше трьох разів.

2. Виміряти менше трьох разів діаметри трьох-п’яти кульок для проведення досліду.

3. Кожну кульку опустити в центр лійки і ввімкнути секундомір в момент проходження кулькою рівня верхньої мітки, а вимкнути секундомір в момент проходження кулькою рівня нижньої мітки. При цьому не допускати появи паралаксу.

4. Результати вимірів, табличні величини та характеристики приладу занести до таблиці. Записати результату аналізу та відповіді на контрольні запитання.

5. Запишіть остаточну відповідь.

Рис. 25

№

Контрольні запитання

1. Що називається коефіцієнтом в’язкості: який його фізичний зміст?

2. Що таке плинність рідини, її зв’язок з в’язкістю?

3. Виведіть одиницю вимірювання ?

4. Виведіть формулу Стокса методом розмірностей.

5. Як впливає на результат вимірів радіус використаних кульок?

6. Чому верхня позначка розміщена нижче поверхні рідини?

7. Доведіть, що рух кульки між позначками рівномірний.

8. Як змінюється в’язкість рідини з підвищенням температури?

9. Яка з вимірюваних величин вносить в результат найбільшу (найменшу) похибку?

10. В якому діапазоні змінюється в’язкість речовин?

11. Чому при запаленні носової порожнини важко дихати?

Лабораторна робота № 14

Вимірювання відносної вологості повітря за допомогою психрометра і гігрометра

Обладнання: психрометр побутовий; гігрометр металевий; спирт в склянці з пробкою; термометр лабораторний; таблиця психрометрична; таблиця залежності тиску насиченої пари (водяної) від температури.

Теоретичні відомості

Відносна вологість повітря визначається відношенням парціального тиску водяної пари, що міститься в повітрі при даній температурі, до тиску насиченої пари при тій же температурі, і вимірюється в процентах:

(14.1)

Існує декілька методів вимірювання відносної вологості повітря. В даній роботі її вимірюють за допомогою психрометра та конденсаційного гігрометра.

1. Психрометром (рис. 26) – за різницею температур термометрів, резервуар у одного з яких оточений смужкою тканини, опущеної в воду (правий), а у другого залишається сухим (лівий), та спеціальної таблиці.

2. Конденсаційним гігрометром (рис. 27) – шляхом знаходження точки роси, тобто температури, при якій водяна пара, що міститься в повітрі, стає насиченою, і за допомогою таблиці залежності тиску водяної пари від температури. Температуру в камері гігрометра знижують, продуваючи повітря крізь спирт і викликаючи тим самим його інтенсивне випаровування.

Щоб легше було помітити появу роси на поверхні камери 1, яка охолоджується, її оточують металевим кільцем 2 з теплоізолюючою прокладкою. Спостереження за появою роси проводять шляхом порівняння поверхні охолодженої камери з блискучою поверхнею кільця, яка під час досліду залишається без змін.

Рис. 26