- •Цукру, меду, кондитерських виробів
- •Крохмаль ікрокмалепродукти
- •1.1 Крохмаль
- •Крохмаль картопляний
- •Крохмаль пшеничний
- •1.2. Крохмалепродукти
- •2 1 І цукристі речовини 111 г
- •2.1. Цукор
- •Цукор-пісок
- •Мікробіологічна чистота цукру
- •Критерії цукру 1—3-ї категорій
- •Вимоги до якості цукру
- •2.2. Підсолоджуючі речовини і цукрозамінники
- •3.1. Мед натуральний
- •Утворення меду
- •Властивості меду
- •3.2. Мед штучний
- •3.3. Інші продукти бджільництва
- •Кондитерські вироби: виробництво, споживання, сировина
- •4.1. Кондитерські товари на ринку україни
- •4.2. Стан виробництва, торгівлі і споживання кондитерських виробів
- •4.3. Сировина для кондитерського виробництва
- •5.1. Мармелад
- •Мармелад желейний
- •5.2. Пастильні вироби
- •5.3. Варення
- •5.4. Джем
- •5.5. Повидло
- •5.6. Галярет
- •5.7. Желе фруктово-ягідне
- •5.8. Цукати
- •Карамельні вироби
- •6.1. Формування споживних властивостей карамелі
- •4, 8, 12 І 16 — ролики, 6, 13 — верхній і нижній ланцюги,
- •6.2. Класифікація карамелі
- •6.3. Карамель льодяникова
- •6.4. Карамель з начинками
- •6.5. Пакування, маркування і вимоги до якості карамелі
- •6.6. Перевезення та зберігання карамелі
- •7 І шоколад
- •7.1. Будова, склад і властивості какао-бобів
- •7.2. Первиннд переробка какао-бобів
- •7.3. Шоколад. Формування споживних властивостей
- •7.4. Класифікація і асортимент шоколаду
- •Шоколад молочний плитковий
- •7.5. Пакування, маркування і вимоги до якості шоколаду
- •7.6. Фальсифікація шоколаду
- •7.7. Транспортування та зберігання шоколаду
- •7.8. Какао-порошок
- •7.9. Какао продукти, какао напої та екстракти
- •7.10. Замінники какао-масла
- •Основні фізико-хімічніі структурно-механічні характеристики жирів-еквівалентів та поліпшувачів какао-масла фірми aarhus olie
- •Рецептури начинок типу праліне для цукерок «асорті» з використанням жиру — часткового замінника какао-масла confao
- •7 11 Кондитерські плитки
- •8.1. Формування споживних властивостей цукерок
- •8.2. Класифікація цукерок
- •8.3. Формування асортименту цукерок, глазурованих шоколадною глазур'ю
- •8.4. Формування асортименту цукерок, глазурованих кондитерською, молочною або йогуртовою глазур'ю
- •8.5. Формування асортименту цукерок неглазурованих
- •8.6. Формування асортимент шоколадних цукерок
- •8.7. Цукерки фасовані і в наборах
- •8.8. Пакування, маркування і вимоги до якості цукерок
- •8.9. Зберігання цукерок
- •9.1. Драже
- •9.3. Жувальна гумка
- •Борошняні кондитерські вироби
- •11.1. Вплив сировини на формування споживних властивостей борошняних кондитерських виробів
- •11.2. Печиво
- •20І Рис. 11.14 Форми виробів, які отримують із твердого тіста.
- •11.3. Крекери
- •11.4. Галети
- •11.5. Пряникові вироби
- •11.6. Вафлі
- •11.7. Торти і тістечка
- •11.8. Кекси
- •11.9. Рулети і бісквіти
- •112 І кондитерські вироби
- •12.1. Солодощі типу карамелі
- •12.2. Солодощі типу м'яких цукерок
- •12.3. Борошняні національні вироби
- •12.4. Комбіновані кондитерські вироби
- •13.1. Дієтичні кондитерські вироби із зміненим вуглеводним складом
- •13.2. Лікувально-профілактичні вироби
- •13.3. Кондитерські вироби, які збагачені йодом
- •200 Ккал/добу
- •13.4. Вітамінізовані кондитерські вироби
- •Пакування, приймання і оцінювання якості кондитерських виробів
- •14.1. Пакування і збереженість кондитерських виробів
- •4.12. Порядок приймання кондитерських виробів
- •14.3. Оцінювання якості кондитерських виробів
- •Зміна якості кондитерських виробів під час зберігання
- •Цукру, меду, кондитерських виробів
3.1. Мед натуральний
Мед натуральний — це солодкий, ароматний продукт, що виробляється медоносними бджолами з нектару (квітковий) або паді (падевий) і речовин, які виділяються слинними залозами бджіл.
На наших землях бджільництво з давніх часів було розвиненою галуззю і Київська Русь значну кількість меду та воску експортувала. Бортьове бджільництво на Україні вважалось продуктивним і існувало до початку XVII століття. Потім народилося пасічництво з використанням колод і дуплянок, а в 1814 році їм на зміну з'явився перший у світі розбірний рамочний вулик, сконструйований великим українським вченим Петром Івановичем Прокоповичем. Завдяки цим вуликам стало можливим відбирати у бджіл мед, не знищуючи їх. Над створенням інтенсивних технологій виробництва і переробки продуктів бджільництва, вивченням біологічно активних сполук продуктів бджільництва з метою розробки препаратів, що підвищують захисні реакції організму людини до несприятливих факторів, розробкою експрес-методів якісного і кількісного складу продуктів бджільництва працюють вчені ННЦ «Інститут бджільництва ім. П.І. Прокопо-вича УАА».
Україна має сприятливі умови для розвитку бджільництва, що забезпечує зростання виробництва, заготівель і реалізації меду та інших продуктів бджільництва.
В Україні розведенням бджіл і виробництвом меду займаються близько 700 тис. пасічників, 90 % яких — приватні підприємці і любителі. У кризові 2002—2003 pp. з 4 млн бджолярів було втрачено майже 50 %, а у 2004 р. їх чисельність вже досягла З млн і далі поступово зростає.
За виробництвом меду України входить до п'ятірки найбільших виробників меду (Китай, Аргентина, США, Мексика). В се-
104
53
105
редньому у нас виробляється 50—60 тис. т меду, а в 2006 р. — 71 тис. т. На одну людину припадає більш як 1 кг меду. •
За даними В. М. Блонської, основними джерелами медозбору у степовій зоні України є ентомофільні сільськогосподарські рослини, частка яких складає 77,7 % всього цукрозапасу зони. Переважаючий тип медозбору в цій зоні акацієво-люцерно-соня-шниковий або акацієво-коріандро-люцерно-соняшниковий. У лісостеповій зоні 81,7 % загального цукрозапасу також припадає на сільськогосподарські ентомофільні культури. В цій зоні переважають еспарцето-гречаний, еспарцето-гречано-соняшниковий, лісовий і гречаний медозбори. У зоні Полісся 69,8 % цукрозапасу забезпечується природною медоносною флорою лісів та луків. На початку літа головним медозбором є чорнично-крушино-малиновий, а в кінці літа (серпень-вересень) другий головний медозбір— вересовий. У Карпатах переважають малиново-знітовий і ріпако-малиново-знітовий медозбори. Дикоросла малина Карпат квітує майже місяць і може дати понад 100 кг меду з 1 га площі. Після малини в горах зацвітає зніт (Іван-чай). Квітує він понад місяць. Медопродуктивність досить висока і сягає 600—1000 кг з 1 га. Значне поширення також має червона і біла конюшина, на Поділлі і в Прикарпатті — ріпак, у передгірній частині Криму — ефіроолійні культури, зокрема шавлія. Серед різнотрав'я Степу значну частину займає буркун жовтий і білий дворічний, чистець польовий. У лісосмугах і меліоративних насадженнях Степу та Лісостепу поширені нектароносні дерева: гледичія тришипна, чорноклен, липа дрібнолиста та ін.
Нектаропродуктивність деяких медоносних дерев і кущів складає, кг/га: липа пухнаста— 1200; липа широколиста— 800; липа серцевидна, клен польовий і біла акація— 600—1000; барбарис — 90—230; верес і клен гостролистий — 200; верба козяча— 150; каштан справжній— 120; малина— 70—100; глід — 35—100; смородина чорна і аґрус— 70; абрикос і алича— 40; черешня і вишня— 30—40; яблуня— 20—30; слива і шипшина — 20; груша — 15—20.
Одна із основних умов отримання чистих продуктів бджільництва — пошук екологічно-чистих місць їх виробництва.
Для виробництва продуктів бджільництва високої якості, що відповідають санітарно-епідеміологічним вимогам необхідно дотримання зоотехнічних, ветеринарних вимог, технологічних правил утримання бджолиних родин, а також відповідне територіальне розміщення пасік.
В Україні районована сіра гірська кавказька мегрельська популяція бджіл, що має довгий хоботок (7,2 мм), завдяки якому може повніше вибирати нектар з квіток рослин з довгим віночком, збирає нектар за концентрації цукру в ньому близько 7 % (українська степова— не менше 15 %), відвідує в день до 15 видів нектароносіїв, тоді як карпатська — 5, а українська степова — лише два.
Бджоли добре використовують медоноси в радіусі до 2 км і задовільно — до 3 км.