2. Методичні вказівки до практичних занять з курсу Загальні вказівки

Дисципліна Водопостачання та водовідведення належить до циклу нормативних дисциплін напрямів 0921 (6.060101) – Будівництво, спеціальності Промислове і цивільне будівництво, Технічне обслуговування, ремонт та реконструкція будівель, Охорона праці у будівництві, Міське будівництво та господарство.

Комплексний характер цієї дисципліни обумовлюється наявністю у водопровідних та водовідвідних системах різних споруд, які забезпечують добування води з джерела і подачу її споживачеві, а також відведення, транспортування стічних вод та їх очистку перед скиданням у водойми.

Будівництво водопровідних мереж населених пунктів і промислових підприємств пов’язане з великими витратами матеріалів і людських ресурсів. Тому від розрахунку водопровідних мереж, кінцева мета якого – визначання оптимальних діаметрів труб, значною мірою залежить ефективність використання капітальних вкладень у будівництво водопроводу.

У методичних вказівках до практичних занять з курсу Водопостачання та водовідведення наведені задачі з водопостачання, в яких визначають витрати води для різних категорій споживачів і вільні напори у водопровідній мережі, та з водовідведення, рішення яких полягає у визначенні басейнів водовідведення та трасування мережі на плані населеного пункту і вивчення основ гідравлічного розрахунку водовідвідних мереж. Задачі з водовідведення полягають у визначенні витрат стічних вод для різних видів споживачів, послідовності проектування водовідвідної мережі.

При вирішенні задач, наведених в цих вказівках, необхідно користуватися відповідними нормами проектування.

Задачі можуть бути використані при виконанні курсового й дипломного проектування, а також розрахункового – графічних і контрольних робіт.

ЗМ. 1.1. ЗОВНІШНІ МЕРЕЖІ Й СПОРУДИ СИСТЕМ

ВОДОПОСТАЧАННЯ І ВОДОВІДВЕДЕННЯ

ЗАНЯТТЯ 1. Режими водоспоживання, розрахункові витрати води та

необхідні напори в мережі

Нормою витрати води або нормою водоспоживання називається кількість води, що витрачається даним споживачем за певний проміжок часу, або кількість води, необхідне для виробництва одиниці якої-небудь продукції, - питома норма водоспоживання.

Споживання води населенням, підприємствами і різними іншими споживачами відбувається нерівномірно як протягом року, так і протягом більш коротких відрізків часу - діб і годин.

Нерівномірність споживання води характеризується величиною так званого коефіцієнта нерівномірності. Нерівномірність споживання води протягом року враховується величиною коефіцієнта добової нерівномірності (К_доб),

, (1.1)

де – максимальна добова витрата на рік;

– середня добова витрата за рік.

Нерівномірність споживання води протягом доби враховується величиною коефіцієнта годинної нерівномірності (К_год.):

, (1.2)

де – максимальна годинна витрата, що спостерігається протягом доби;

Q_{сер.год.} – середня годинна витрата за добу.

Норми водоспоживання і коефіцієнти нерівномірності витрати води для різних категорій споживання наведені в додатку 1.

Водопровідна мережа й усі споруди системи водопостачання повинні бути розраховані на кількість води, що подається місту й промисловим підприємствам протягом доби за умови можливого найбільшого споживання під потрібним тиском.

Розрізняють такі характерні витрати води, які відповідають основним категоріям споживачів: на господарсько-питні потреби населення міста; на комунальні потреби міста; для промислових підприємств; на пожежегасіння.