- •1. Основні законодавчі акти України з бжд та охорони праці, їх коротка суть.
- •2. Закон України ,,Про охорону праці”, коротка суть розділів і статей.
- •3. Висвітлення питань охорони праці в Кодексі законів про працю України.
- •4. Висвітлення питань охорони праці в Конституції України.
- •5. Державне управління безпекою життєдіяльності та охороною праці.
- •6. Відповідальність працівників за порушення законодавства про бжд та охорону праці
- •7. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці.
- •8. Триступеневий контроль стану охорони праці на підприємстві
- •9. Види інструктажів з охорони праці, їх короткий зміст, хто та коли проводить.
- •10.Розслідування, реєстрація та облік нещасних випадків на виробництві.
- •11.Методи аналізу виробничого травматизму. Показники частоти, важкості та непрацездатності.
- •12. Класифікація причин нещасних випадків на виробництві, їх коротка суть.
- •13. Обов'язки роботодавця (адміністрації) з питань охорони праці.
- •14. Пропаганда та навчання з питань охорони праці на виробництві
- •15. Пил і його види. Гдк пилу. Дія пилу на організм людини
- •16. Аналіз та методи визначення запиленості та загазованості повітряного середовища.
- •17. Терморегуляція в організмі людини в залежності від метеорологічних умов.
- •18. Контрольно-вимірювальні прилади для визначення параметрів мікроклімату. Комфортна зона.
- •19. Параметри мікроклімату та їх нормування в залежності від виду виконуваної роботи.
- •20. Класифікація шкідливих речовин за ступенем і характером дії на організм людини.
- •21. Принцип побудови та дія природної вентиляції (аерації). Дефлектори.
- •22. Схеми механічних систем вентиляції (припливної і витяжної) та характеристика їх елементів.
- •23. Види місцевої вентиляції, суть методів розрахунку необхідного повітрообміну.
- •24. Вимоги до виробничого освітлення, вплив на органи зору.
- •Нормування штучної освітленості
- •Як розрахувати штучне освітлення?
- •31. Шкідлива дія вібрації на організм людини. Вібраційна хвороба.
- •32. Заходи та засоби захисту від вібрації в джерелі її виникнення та на шляху її розповсюдження.
- •34. Джерела виникнення шуму на виробництві. Шкідлива дія шуму на організм людини.
- •36. Рівень інтенсивності та рівень звукового тиску. Зв'язок цих рівнів.
- •37. Засоби індивідуального захисту від шуму, ультра- та інфразвуку, їх характеристика.
- •38. Вимірювання шуму на робочих місцях. Прилади для вимірювання шуму. Граничні межі.
- •39. Ультразвук та інфразвук, їх шкідлива дія на організм людини. Захисні заходи та засоби.
- •40. Види іонізуючих випромінювань та їх властивості.
- •41. Ультразвук та інфразвук, їх шкідлива дія на організм людини. Захисні заходи та засоби.
- •42. Види іонізуючих випромінювань та їх властивості.
- •43. Біологічна дія іонізуючих випромінювань на організм людини. Нормування згідно нрб-76/87 (нрбу – 97) .
- •44. Нормування гдд та гд радіоактивних речовин, їх значення в залежності від групи критичних органів.
- •45. Умови безпеки при організації роботи з радіоактивними речовинами.
- •46. Засоби колективного та індивідуального захисту від іонізуючих випромінювань. Дозиметричний контроль.
- •47. Джерела емп, їх класифікація за частотними діапазонами. Зони індукції та випромінювання.
- •48. Шкідлива дія емп на організм людини. Нормування емп.
- •49. Санітарно-гігієнічна класифікація та основні характеристики машинобудівних підприємств. Санітарно-захисна зона.
- •50. Вибір і розрахунок ділянки для промислового підприємства. ,,Роза вітрів”.
- •51. Вимоги до розміщення та експлуатації виробничих будівель та приміщень згідно санітарних норм.
- •52. Вимоги безпеки, які ставляться до конструкції та обладнання у відповідності з гост, днаоп, нпаоп.
- •53. Небезпечні зони обладнання. Огороджувальні, захисні, блокувальні, сигнальні та запобіжні пристрої, їх схеми.
- •54. Причини аварій систем, які працюють під тиском. Системи які реєструються та контролюються Держгірпромнаглядом охорони праці.
- •55. Безпечна апаратура для ємностей, які працюють під тиском. Перевірка та фарбування ємкостей і трубопроводів.
- •56. Безпечність експлуатації котельних, компресорних установок, трубопроводів і газопроводів.
- •57. Вимоги безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах.
- •58. Заходи безпеки при переміщенні вантажів. Переміщення вантажів вручну та їх норми.
- •59. Дія електричного струму на організм людини та види можливих уражень.
- •60. Перша допомога потерпілому від ураження електричним струмом, опіках, обмороженні.
- •61. Класифікація приміщень за степеню електричної небезпеки. Допустима безпечна напруга, яка використовується в них.
- •62. Небезпека дотику до струмоведучих частин, в однофазних та трифазних мережах з глухозаземленою та ізольованою нейтраллю.
- •63. Виникнення статичної електрики, її небезпечна дія та засоби локалізації.
- •64. Призначення та принцип дії захисного заземлення. Суть його розрахунку та схема.
- •65. Штучні та природні заземлювачі, їх характеристика. Крокова напруга.
- •66.Схема захисного занулення, суть занулення. Захисне автоматичне відключення.
- •67. Ізоляція струмопровідних частин, норми опору на ізоляцію. Прилади та методи вимірювання опору ізоляції.
- •68. Призначення та правила експлуатації індивідуальних засобів захисту з електробезпеки.
- •69. Процес горіння. Види горіння. Умова горіння.
- •70. Причини виникнення пожеж на виробництві, їх статистика.
- •72. Забезпечення промислових об'єктів протипожежною автоматикою та технікою. Дренчерні та спринклерні установки пожежегасіння.
- •73. Вогнегасні речовини та засоби пожежегасіння. Будова та ефективність дії вогнегасників.
- •75. Організація пожежної охорони. Функції та права органів держпожнагляду. Відповідальність за протипожежний стан об’єктів.
73. Вогнегасні речовини та засоби пожежегасіння. Будова та ефективність дії вогнегасників.
ГОСТ 12.1.004-9*1 встановлює порядок сумісного зберігання речовин та матеріалів Вимоги шодо їх сумісного зберігання сформульовані на підставі кількісного врахування показників пожежної небезпеки, токсичності а також однорідності засобів пожежогасіння
Згідно з ГОСТ 12.1.004-91 за потенційною небезпекою викликати пожежу, підсилювати небезпечні фактори пожежі, отруювати навколишнє середовише (повітря, воду, грунт, флору, фауну), впливати на людину через шкіру, слизові оболонки дихальних органів шляхом безпосередньої дії або на відстані, речовини та матеріали поділяються на розряди:
-
малонебезпечні;
-
небезпечні;
-
особливо небезпечні.
До небезпечних відносять горючі та негорючі речовини і матеріали, шо мають властивості, прояв яких може призвести до вибуху, пожежі, загибелі, травмування, отруєння, опромінення, захворювання людей та тварин, пошкодження споруд, транспортних засобів.
Небезпечні властивості можуть проявлятися як за нормальних умов, так і за аварійних, як у речовин у чистому вигляді, так і в разі їх взаємодії з речовинами та матеріалами інших категорій, визначених у ГОСТ 19433-88. Небезпечні речовини та матеріали слід зберігати у складах 1 і II ступенів вогнестійкості. До особливо небезпечних відносяться такі небезпечні речовини та матеріали, які не сумісні з речовинами та матеріалами однієї з ними категорії за ГОСТ 19433-88. Особливо небезпечні речовини та матеріали необхідно зберігати у складах І та II ступенів вогнестійкості, розташованих переважно в окремих будівлях. Небезпечні матеріали' та речовини згідно з вимогами ГОСТ 19433-88 класифіковані в залежності від виду та ступеня небезпеки на класи, підкласи та категорії.Вогнегасники вуглекислотні. Ручні вуглекислотні вогнегасникиВони приводяться в дію вручну. Через вентиль стиснена рідка вуглекислота прямує у патрубок, де вона розширюється і за рахунок цього її температура знижується до — 70 °С. При переході рідкої вуглекислоти в газ » об'єм збільшується в 500 разів. Утворюється снігоподібна вуглекислота, котра при випаровуванні охолоджує горючу речовину та ізолює її від кисню повітря Корисна довжина струменя вогнегасника приблизно 4 м 76. Класифікація виробництв за пожежевибухонебезпекою Класифікація будівельних матеріалів за їх здатністю до горіння. Вогнегасники пінні. Ручні хімічні пінні вогнегасники використовуються для гасіння твердих речовин, шо горять, та горючих легкозаймистих рідин з відкритою поверхнею, шо горить. Слід мати на увазі, шо піна електропровідна — нею невона псує цінне обладнання та папери. Нею не можна також гасити калій, натрій, магній та його сплави, оскільки внаслідок їхпосилює горіння.
|
А |
Горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою ухопож спалаху не більше 28 °С, у такій кількості, шо можуть утворювати вибухонебезпечні парогазоповітрякі чна суміші, при займанні яких розвиваться розрахунковий надмірний тиск вибуху в приміщенні, який перевищує 5 кПа. Речовини і матеріали, які здатні до вибуху і горіння в разі взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним, у такій кількості, що розрахунковий надмірний тиск вибуху у приміщенні перевищує 5 кПа
|
|
Б |
Горючі пил або волокна, легкозаймисті рідини зтемпературою спалаху понад 28°С, горючі рідини у такый кількості що здатні утворювати вибухонебезпечні пилеповітряні або пароповітряні суміші при займані яких розвивається надлишковий тис вибуху у приміщені перевищує 5 кПа
|
|
В |
Горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини і матеріали (у тому числі пил волокна), речовини і матеріали, здатні тільки горіти при взаємодії з водою киснем повітря або один з одним при умові що приміщення в яких вони містяться не належать до категорій А і Б
|
|
Г |
Негорючі речовини і матеріали в гарячому,розжареному та розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор і полум'я; горючі гази, рідини і тверді речовини що спалютьс або утилізуються як паливо
|
74. Класифікація виробництв за пожежевибухонебезпекою. Класифікація будівельних матеріалів за їх здатністю до горіння КАТЕГОРІЯ ПОЖЕЖНОЇ НЕБЕЗПЕКИ приміщення — це класифікаційна характеристика пожежної небезпеки об'єкта, шо визнаачасться кількістю Й пожежонебезпечними властивостями речовин і матеріалів, які знаходяться (обертаються) в них з урахуванням особливостей технологічних процесів розмішених в них виробництвкатеторії вибухопожежної та пожежної небезпеки приміщень та будівель визначаються для найбільш несприятливого у відношенні можливості виникнення пожежі або вибуху періодукатегорії приміщень за внбухопожежною і пожежною небезпекою згідно з ОНТП 24-86
Д Не горючі речовини і матеряли в холодному стані допускається відносити до категорії Д приміщення в яких знаходяться горючі рідини система змащення охолодження та гідроприводу обладнання в кількості не більше 60 кг на одиницю обладнання у разі тиску не більше 0,2 МПа кабельні електропроводки до обладнання певні придмети меблів.
Будівельні матеряли залежно від значень параметрів горючості поділяються на негорючі та горючі до негорючих відносять будівель матеряли при таких значеннях параметрів горючості: приріст температури в печі не більше 50С втрата маси зразка не більше 50 % тривалість стійкого променевого горіня не більще 10 сек. Будівельні матер які не відпов хочаб одному з вказаних в перечель відносяться до горючих.
