- •1. Основні законодавчі акти України з бжд та охорони праці, їх коротка суть.
- •2. Закон України ,,Про охорону праці”, коротка суть розділів і статей.
- •3. Висвітлення питань охорони праці в Кодексі законів про працю України.
- •4. Висвітлення питань охорони праці в Конституції України.
- •5. Державне управління безпекою життєдіяльності та охороною праці.
- •6. Відповідальність працівників за порушення законодавства про бжд та охорону праці
- •7. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці.
- •8. Триступеневий контроль стану охорони праці на підприємстві
- •9. Види інструктажів з охорони праці, їх короткий зміст, хто та коли проводить.
- •10.Розслідування, реєстрація та облік нещасних випадків на виробництві.
- •11.Методи аналізу виробничого травматизму. Показники частоти, важкості та непрацездатності.
- •12. Класифікація причин нещасних випадків на виробництві, їх коротка суть.
- •13. Обов'язки роботодавця (адміністрації) з питань охорони праці.
- •14. Пропаганда та навчання з питань охорони праці на виробництві
- •15. Пил і його види. Гдк пилу. Дія пилу на організм людини
- •16. Аналіз та методи визначення запиленості та загазованості повітряного середовища.
- •17. Терморегуляція в організмі людини в залежності від метеорологічних умов.
- •18. Контрольно-вимірювальні прилади для визначення параметрів мікроклімату. Комфортна зона.
- •19. Параметри мікроклімату та їх нормування в залежності від виду виконуваної роботи.
- •20. Класифікація шкідливих речовин за ступенем і характером дії на організм людини.
- •21. Принцип побудови та дія природної вентиляції (аерації). Дефлектори.
- •22. Схеми механічних систем вентиляції (припливної і витяжної) та характеристика їх елементів.
- •23. Види місцевої вентиляції, суть методів розрахунку необхідного повітрообміну.
- •24. Вимоги до виробничого освітлення, вплив на органи зору.
- •Нормування штучної освітленості
- •Як розрахувати штучне освітлення?
- •31. Шкідлива дія вібрації на організм людини. Вібраційна хвороба.
- •32. Заходи та засоби захисту від вібрації в джерелі її виникнення та на шляху її розповсюдження.
- •34. Джерела виникнення шуму на виробництві. Шкідлива дія шуму на організм людини.
- •36. Рівень інтенсивності та рівень звукового тиску. Зв'язок цих рівнів.
- •37. Засоби індивідуального захисту від шуму, ультра- та інфразвуку, їх характеристика.
- •38. Вимірювання шуму на робочих місцях. Прилади для вимірювання шуму. Граничні межі.
- •39. Ультразвук та інфразвук, їх шкідлива дія на організм людини. Захисні заходи та засоби.
- •40. Види іонізуючих випромінювань та їх властивості.
- •41. Ультразвук та інфразвук, їх шкідлива дія на організм людини. Захисні заходи та засоби.
- •42. Види іонізуючих випромінювань та їх властивості.
- •43. Біологічна дія іонізуючих випромінювань на організм людини. Нормування згідно нрб-76/87 (нрбу – 97) .
- •44. Нормування гдд та гд радіоактивних речовин, їх значення в залежності від групи критичних органів.
- •45. Умови безпеки при організації роботи з радіоактивними речовинами.
- •46. Засоби колективного та індивідуального захисту від іонізуючих випромінювань. Дозиметричний контроль.
- •47. Джерела емп, їх класифікація за частотними діапазонами. Зони індукції та випромінювання.
- •48. Шкідлива дія емп на організм людини. Нормування емп.
- •49. Санітарно-гігієнічна класифікація та основні характеристики машинобудівних підприємств. Санітарно-захисна зона.
- •50. Вибір і розрахунок ділянки для промислового підприємства. ,,Роза вітрів”.
- •51. Вимоги до розміщення та експлуатації виробничих будівель та приміщень згідно санітарних норм.
- •52. Вимоги безпеки, які ставляться до конструкції та обладнання у відповідності з гост, днаоп, нпаоп.
- •53. Небезпечні зони обладнання. Огороджувальні, захисні, блокувальні, сигнальні та запобіжні пристрої, їх схеми.
- •54. Причини аварій систем, які працюють під тиском. Системи які реєструються та контролюються Держгірпромнаглядом охорони праці.
- •55. Безпечна апаратура для ємностей, які працюють під тиском. Перевірка та фарбування ємкостей і трубопроводів.
- •56. Безпечність експлуатації котельних, компресорних установок, трубопроводів і газопроводів.
- •57. Вимоги безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах.
- •58. Заходи безпеки при переміщенні вантажів. Переміщення вантажів вручну та їх норми.
- •59. Дія електричного струму на організм людини та види можливих уражень.
- •60. Перша допомога потерпілому від ураження електричним струмом, опіках, обмороженні.
- •61. Класифікація приміщень за степеню електричної небезпеки. Допустима безпечна напруга, яка використовується в них.
- •62. Небезпека дотику до струмоведучих частин, в однофазних та трифазних мережах з глухозаземленою та ізольованою нейтраллю.
- •63. Виникнення статичної електрики, її небезпечна дія та засоби локалізації.
- •64. Призначення та принцип дії захисного заземлення. Суть його розрахунку та схема.
- •65. Штучні та природні заземлювачі, їх характеристика. Крокова напруга.
- •66.Схема захисного занулення, суть занулення. Захисне автоматичне відключення.
- •67. Ізоляція струмопровідних частин, норми опору на ізоляцію. Прилади та методи вимірювання опору ізоляції.
- •68. Призначення та правила експлуатації індивідуальних засобів захисту з електробезпеки.
- •69. Процес горіння. Види горіння. Умова горіння.
- •70. Причини виникнення пожеж на виробництві, їх статистика.
- •72. Забезпечення промислових об'єктів протипожежною автоматикою та технікою. Дренчерні та спринклерні установки пожежегасіння.
- •73. Вогнегасні речовини та засоби пожежегасіння. Будова та ефективність дії вогнегасників.
- •75. Організація пожежної охорони. Функції та права органів держпожнагляду. Відповідальність за протипожежний стан об’єктів.
57. Вимоги безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах.
Раціональна організація вантажно-розвантажувальних робіт і створення при цьому нормальних санітарно-гігієнічних умов праці є запорукою високої продуктивності праці і запобігання виробничому травматизму у цих видах виробничої діяльності.
Способи виконання цих видів робіт мають добиратися таким чином, щоб попередити або знизити дію на працівників небезпечних і шкідливих чинників шляхом механізації і автоматизації, застосування пристроїв, що відповідають вимогам безпеки, використання сигналізації, правильного розташування і складування вантажів, виконання вимог безпеки праці в охоронній зоні ліній електропередач, біля інженерних комунікацій та ін.
Навантажувальні і розвантажувальні роботи досі залишаються найбільш травмонебезпечними і трудомісткими процесами.
Недотримування вимог безпеки при виконанні цих видів робіт, неправильне укладання, ув'язка і штабелювання вантажів або неправильне використання вантажопідіймальних пристроїв і транспортних засобів можуть призвести до тяжких нещасних випадків та аварій.
Вантажопідіймальні і транспортні засоби часто стають джерелом травмування під час маневрування під навантаження внаслідок обмеженої видимості або незадовільних шляхів під'їзду.
При вантажно-розвантажувальних роботах з використанням піднімально-транспортних машин і механізмів призначається відповідальна особа, яка перед початком робіт перевіряє справність механізмів, такелажного та іншого інвентарю.
До навантажувально-розвантажувальних робіт допускаються особи не молодші 18 років, які проінструктовані з техніки безпеки і мають дозвіл на виконання цих робіт.
У зоні роботи вантажопідіймальних і транспортних засобів забороняється знаходитись особам, які не мають прямого відношення до цих робіт.
При виконанні ручних операцій виробничі травми частіше всього виникають у працівників, які не мають достатнього досвіду і навичок. Часте піднімання і перенесення вантажів на велику відстань призводить до перевантажень організму, внаслідок чого можуть виникати фізіологічні зміни. Нещасні випадки частіше всього бувають при підніманні і перенесенні вантажу, вага якого перевищує допустиму чинним законодавством норму.
Вага вантажу, що переноситься вручну по горизонтальній площині на відстань не більше 60 м для чоловіків становить 50 кг. Дорослі жінки можуть переносити вантаж вагою не більше 20 кг, а при роботі вдвох з використанням носилок — не більше 50 кг.
Підлітки від 16 до 18 років допускаються до розвантажування і навантаження тільки відповідних вантажів (навалочних, легковагових, штучних та ін.).
58. Заходи безпеки при переміщенні вантажів. Переміщення вантажів вручну та їх норми.
Безпека навантажування, розвантажування і транспортування вантажів залежить від того, наскільки правильно розміщені вантажі у кузові транспортних засобів. Вантажі вкладаються рівномірно по всій площі, щоб вони не виступали за борти, тому що при роз'їзді з зустрічним транспортом, особливо на вузьких дорогах, вони будуть чинити небезпеку.
Висота вантажу не повинна перевищувати допустиму висоту переїздів під мостами, шляхо- і трубопроводами і не може бути більшою за 3,8 м над поверхнею дороги.
При перевезенні вантажів з габаритами, на 0,5 м більшими за задній борт автомашини, обов'язково встановлюють червоні прапорці з кожної виступаючої сторони, а у нічний час вивішують охоронне освітлення. Вантажі мають бути укладені щільно, щоб при русі або різкому гальмуванні вони не пересувалися по кузову. На перевезення великогабаритних вантажів потрібно отримати дозвіл ДАІ.
Для перевезення вибухових, радіоактивних, легкозаймистих і отруйних речовин існують відповідні правила та інструкції.
Рідкі хімічні небезпечні вантажі перевозять у скляних суліях, в дерев'яних ящиках чи у корзинах, які надійно закріплюються в кузові. Гарячі рідини (бітум) перевозять тільки у металевій тарі чи у спеціальних цистернах.
Транспортування нафтопродуктів в автоцистернах, бензо- і паливозаправщиках являє собою певну небезпеку. Ці транспортні засоби повинні мати іскрогасники на вихлопних трубах, при наливі і зливі нафтопродуктів ємності заземлюють. Основна умова при транспортуванні нафтопродуктів — герметичність. Не дозволяється переповнювати ємності нафтопродуктами, оскільки при нагріванні вони розширюються, а це може призвести до деформації і розриву посудини.
Автоцистерни заповнюють паливом до рівня тарованого покажчика. Автоцистерни, які не мають такого покажчика, заповнюються на 95-98 %.
Якщо нафтопродукти перевозять бочками у кузові, їх укладають пробками догори, а між посудинами ставлять дерев'яні прокладки, щоб вони не бились одна об одну при транспортуванні.
На бортових транспортних засобах такі вантажі, як цемент, вапно та інші перевозять лише у щільних кузовах. Для захисту їх від розпилення кузов прикривають брезентом чи рогожею.
Ящики, бочки та інші вантажі укладають щільно, без проміжків, щоб при гальмуванні під час руху вони не пересувалися по кузову, оскільки це може порушити рівновагу транспортного засобу.
Перед пуском на лінію транспортних засобів необхідно перевірити надійність і справність рульового керування, гальм, правильність укладання і кріплення вантажу, відповідність його маси вантажопідйомності агрегату, провести інструктаж, пояснити порядок руху та особливості маршруту. Транспортні засоби повинні мати справну систему освітлення і звукову сигналізацію. Рух транспортних засобів на території підприємства регулюють знаками дорожнього руху. На під'їздних дорогах і у проїздах швидкість руху машин не повинна перевищувати 10 км/год., а в межах виробничих цехів — 2 км/год.
Якщо виникає необхідність переїзду через льодові переправи, призначається відповідальна особа, яка перевіряє переправу, вимірює найменшу товщину льоду по всій трасі для визначення допустимої маси транспортування, щоб забезпечити безаварійний переїзд.
Товщина льоду для колісного транспортного засобу при загальній масі 3,5 т має становити 0,24 м, якщо температура повітря не перевищує — 5° С, а при короткочасній відлизі — 0,31 м. Агрегати повинні рухатися на відстані не менш як 25-35 м один від одного.
Якщо біля берега лід ненадійний, зависає, має тріщини і розломи, між берегом і надійною частиною льоду необхідно обладнати дерев'яні настили.
Трасу при льодовій переправі позначають вішками, відстань між якими за шириною становить 6 м, а за довжиною — 30 м. На переправах через лід одночасно дозволяється плавно рухатись тільки в одному напрямку при швидкості не більше як 10 км/год, двері кабіни мають бути відкритими і зафіксованими. У кабіні дозволяється перебувати лише одному водію.
При переправі Транспортних засобів через водні перешкоди брід треба позначити вішками, ширина його має бути не менше 3 м. Дно річки в місці переправи має бути твердим і рівним.
При переїзді транспортних засобів через річки глибина води не повинна перевищувати вісь коліс або висоту верхнього полотна гусениці. Рухатись треба на пониженій передачі і без зупинок. Переключати передачі не дозволяється. Забороняється переправа через водні перешкоди будь-якої ширини в повінь, під час сильного дощу, снігопаду, туману, льодоходу або при сильному поривчастому вітрі.
При виконанні ручних операцій виробничі травми частіше всього виникають у працівників, які не мають достатнього досвіду і навичок. Часте піднімання і перенесення вантажів на велику відстань призводить до перевантажень організму, внаслідок чого можуть виникати фізіологічні зміни. Нещасні випадки частіше всього бувають при підніманні і перенесенні вантажу, вага якого перевищує допустиму чинним законодавством норму.
Вага вантажу, що переноситься вручну по горизонтальній площині на відстань не більше 60 м для чоловіків становить 50 кг. Дорослі жінки можуть переносити вантаж вагою не більше 20 кг, а при роботі вдвох з використанням носилок — не більше 50 кг.
Підлітки від 16 до 18 років допускаються до розвантажування і навантаження тільки відповідних вантажів (навалочних, легковагових, штучних та ін.).
