- •1. Основні законодавчі акти України з бжд та охорони праці, їх коротка суть.
- •2. Закон України ,,Про охорону праці”, коротка суть розділів і статей.
- •3. Висвітлення питань охорони праці в Кодексі законів про працю України.
- •4. Висвітлення питань охорони праці в Конституції України.
- •5. Державне управління безпекою життєдіяльності та охороною праці.
- •6. Відповідальність працівників за порушення законодавства про бжд та охорону праці
- •7. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці.
- •8. Триступеневий контроль стану охорони праці на підприємстві
- •9. Види інструктажів з охорони праці, їх короткий зміст, хто та коли проводить.
- •10.Розслідування, реєстрація та облік нещасних випадків на виробництві.
- •11.Методи аналізу виробничого травматизму. Показники частоти, важкості та непрацездатності.
- •12. Класифікація причин нещасних випадків на виробництві, їх коротка суть.
- •13. Обов'язки роботодавця (адміністрації) з питань охорони праці.
- •14. Пропаганда та навчання з питань охорони праці на виробництві
- •15. Пил і його види. Гдк пилу. Дія пилу на організм людини
- •16. Аналіз та методи визначення запиленості та загазованості повітряного середовища.
- •17. Терморегуляція в організмі людини в залежності від метеорологічних умов.
- •18. Контрольно-вимірювальні прилади для визначення параметрів мікроклімату. Комфортна зона.
- •19. Параметри мікроклімату та їх нормування в залежності від виду виконуваної роботи.
- •20. Класифікація шкідливих речовин за ступенем і характером дії на організм людини.
- •21. Принцип побудови та дія природної вентиляції (аерації). Дефлектори.
- •22. Схеми механічних систем вентиляції (припливної і витяжної) та характеристика їх елементів.
- •23. Види місцевої вентиляції, суть методів розрахунку необхідного повітрообміну.
- •24. Вимоги до виробничого освітлення, вплив на органи зору.
- •Нормування штучної освітленості
- •Як розрахувати штучне освітлення?
- •31. Шкідлива дія вібрації на організм людини. Вібраційна хвороба.
- •32. Заходи та засоби захисту від вібрації в джерелі її виникнення та на шляху її розповсюдження.
- •34. Джерела виникнення шуму на виробництві. Шкідлива дія шуму на організм людини.
- •36. Рівень інтенсивності та рівень звукового тиску. Зв'язок цих рівнів.
- •37. Засоби індивідуального захисту від шуму, ультра- та інфразвуку, їх характеристика.
- •38. Вимірювання шуму на робочих місцях. Прилади для вимірювання шуму. Граничні межі.
- •39. Ультразвук та інфразвук, їх шкідлива дія на організм людини. Захисні заходи та засоби.
- •40. Види іонізуючих випромінювань та їх властивості.
- •41. Ультразвук та інфразвук, їх шкідлива дія на організм людини. Захисні заходи та засоби.
- •42. Види іонізуючих випромінювань та їх властивості.
- •43. Біологічна дія іонізуючих випромінювань на організм людини. Нормування згідно нрб-76/87 (нрбу – 97) .
- •44. Нормування гдд та гд радіоактивних речовин, їх значення в залежності від групи критичних органів.
- •45. Умови безпеки при організації роботи з радіоактивними речовинами.
- •46. Засоби колективного та індивідуального захисту від іонізуючих випромінювань. Дозиметричний контроль.
- •47. Джерела емп, їх класифікація за частотними діапазонами. Зони індукції та випромінювання.
- •48. Шкідлива дія емп на організм людини. Нормування емп.
- •49. Санітарно-гігієнічна класифікація та основні характеристики машинобудівних підприємств. Санітарно-захисна зона.
- •50. Вибір і розрахунок ділянки для промислового підприємства. ,,Роза вітрів”.
- •51. Вимоги до розміщення та експлуатації виробничих будівель та приміщень згідно санітарних норм.
- •52. Вимоги безпеки, які ставляться до конструкції та обладнання у відповідності з гост, днаоп, нпаоп.
- •53. Небезпечні зони обладнання. Огороджувальні, захисні, блокувальні, сигнальні та запобіжні пристрої, їх схеми.
- •54. Причини аварій систем, які працюють під тиском. Системи які реєструються та контролюються Держгірпромнаглядом охорони праці.
- •55. Безпечна апаратура для ємностей, які працюють під тиском. Перевірка та фарбування ємкостей і трубопроводів.
- •56. Безпечність експлуатації котельних, компресорних установок, трубопроводів і газопроводів.
- •57. Вимоги безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах.
- •58. Заходи безпеки при переміщенні вантажів. Переміщення вантажів вручну та їх норми.
- •59. Дія електричного струму на організм людини та види можливих уражень.
- •60. Перша допомога потерпілому від ураження електричним струмом, опіках, обмороженні.
- •61. Класифікація приміщень за степеню електричної небезпеки. Допустима безпечна напруга, яка використовується в них.
- •62. Небезпека дотику до струмоведучих частин, в однофазних та трифазних мережах з глухозаземленою та ізольованою нейтраллю.
- •63. Виникнення статичної електрики, її небезпечна дія та засоби локалізації.
- •64. Призначення та принцип дії захисного заземлення. Суть його розрахунку та схема.
- •65. Штучні та природні заземлювачі, їх характеристика. Крокова напруга.
- •66.Схема захисного занулення, суть занулення. Захисне автоматичне відключення.
- •67. Ізоляція струмопровідних частин, норми опору на ізоляцію. Прилади та методи вимірювання опору ізоляції.
- •68. Призначення та правила експлуатації індивідуальних засобів захисту з електробезпеки.
- •69. Процес горіння. Види горіння. Умова горіння.
- •70. Причини виникнення пожеж на виробництві, їх статистика.
- •72. Забезпечення промислових об'єктів протипожежною автоматикою та технікою. Дренчерні та спринклерні установки пожежегасіння.
- •73. Вогнегасні речовини та засоби пожежегасіння. Будова та ефективність дії вогнегасників.
- •75. Організація пожежної охорони. Функції та права органів держпожнагляду. Відповідальність за протипожежний стан об’єктів.
54. Причини аварій систем, які працюють під тиском. Системи які реєструються та контролюються Держгірпромнаглядом охорони праці.
Причинами аварій (вибухів) балонів із зрідженими, стисненими та розчиненими газами є: дефекти та неточності, допущені при їх виготовленні (дефекти зварних швів, різьби вентиля, горловини балона); перевищення тиску газу в балоні внаслідок його заповнення понад норми; нагрівання балона під дією сонячних променів, нагрівальних приладів, відкритого вогню, надзвичайно швидкого наповнення газом; падіння та удари балонів; помилкове наповнення балона іншим газом; швидкий відбір газу з балона, який може викликати іскри у струмені газу; попадання масла на вентиль кисневого балона та ін.
До основних причин аварій та вибухів компресорних установок належать: дефекти, допущені при їх виготовленні чи ремонті (тріщини, пропуски у зварних швах, розриви прокладок та ін.); підвищення температури стисненого повітря або нагрівання частин компресорної установки вище допустимого внаслідок незадовільного охолодження; підвищення тиску вище допустимого внаслідок несправності засобів захисту; потрапляння пилу, вологи, парів мастильних речовин, гасу, бензину тощо в камеру стискання; накопичення зарядів статичної електрики (пасові передачі, тертя струменя стисненого повітря об стінки); незадовільні експлуатація та нагляд за установками.
Держгірпромнагляд здійснює нагляд за:
станом безпеки виконання робіт у вугільній, гірничорудній, гірничохімічній, металургійній, нафто- і газодобувній промисловості, промисловості мінеральних добрив, при проведенні геологорозвідувальних та інших гірничих робіт, підконтрольних комітету;
будівництвом та експлуатацією систем газопостачання в містах і сільський місцевості, а також при проведенні робіт (незалежно від підпорядкованості об’єкта), пов’язаних з транспортуванням, зберіганням і використанням природного і зрідженого газу (пропан-бутан), а також на усіх вибухо- і пожежонебезпечних, хімічних та нафтопереробних виробництвах;
зберіганням, використанням і обліком вибухових речовин;
виготовленням, монтажем і безпечною експлуатацією підйомних споруд, котельних установок і посудин, що працюють під тиском, трубопроводів для пари і гарячої води і т. ін.;
облаштуванням електричних установок, безпекою обслуговування електричних та теплових установок;
готовністю воєнізованих та інших професійних аварійно-рятувальних формувань.
55. Безпечна апаратура для ємностей, які працюють під тиском. Перевірка та фарбування ємкостей і трубопроводів.
У різних галузях промисловості і будівництва значна кількість обладнання працює за рахунок використання енергії стисненого повітря, газу або пари. До обладнання, що працює під тиском, відносяться парові і водяні котли, компресори і балони зі стисненими або зрідженими газами. Ці установки бувають стаціонарними і пересувними. Стаціонарні встановлюються на нерухомому фундаменті, а пересувні мають ходову частину. Пересувні посудини з високим тиском експлуатуються в будівлях тимчасового типу або на відкритому повітрі.
За правильність конструкції посудин з високим тиском, за розрахунок їх на міцність і вибір матеріалу, за якість виготовлення, монтажу і ремонту, а також за відповідність їх вимогам ,,Правил влаштування і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів” відповідає підприємство (організація), що виконує відповідні роботи.
Елементи посудин, що працюють під тиском, у відношенні до конструкції, вибору матеріалів і розрахунків на міцність мають відповідати діючим ,,Нормам розрахунку елементів парових котлів на міцність”.
При проектуванні елементів, що працюють під тиском, мають бути враховані напруги, що виникають при гідравлічному випробуванні, яке не повинно перевищувати 1,25 величини допустимих напруг при температурі 20 °С, прийнятої у відповідності до вказаних норм розрахунку.
Конструкція посудин з високим тиском має бути надійною і безпечною в експлуатації; повинна бути передбачена можливість огляду, очищення з використанням засобів механізації, промивання і продування, а також ремонту їх елементів.
Температура стінок елементів посудин з високим тиском не повинна перевищувати величин, прийнятих у розрахунках на міцність відповідно ,,Єдиному нормативному методу теплового розрахунку котельних агрегатів”.
Конструкція і гідравлічна схема вказаних посудин має забезпечувати надійне охолодження стінок елементів, що знаходяться під тиском.
Посудини, конструкція яких не виключає можливості перегрівання стінок окремих їх елементів, в період розпалювання або при раптовому припиненні споживання пари мають бути оснащені спеціальними пристроями, що запобігають підвищенню температури металу цих елементів вище норми.
Недотримання правил експлуатації обладнання і посудин, що працюють під тиском в несприятливих умовах, може призвести до нещасних випадків внаслідок вибуху.
При вибуху обладнання і посудин, що працюють під тиском, травми і каліцтва може отримати не тільки обслуговуючий персонал, а й люди, що знаходяться в районі дії вибуху. Вибух викликає забиття, струси мозку, переломи кісток, опіки, призводить до руйнування будівель і споруд.
На системи, що працюють під тиском розповсюджуються ДНАОП 0.00.-1.07-94 ,,Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском”.
До посудин, що працюють під тиском, відносяться ємності, у яких р > 0,7 кгс/см2 (0,07 МПа) або pV > 200, де V — внутрішній об'єм посудини, л.
Основна вимога до котельних установок, згідно НПАОП 0.00.-1.08-94 ,,Правила будови і безпечної експлуатації парових та водогрійних котлів” полягає в тому, щоб підтримувати поряд з постійним тиском постійну номінальну температуру пари без значних відхилень. Допустиме відхилення температури перегрітої пари ± 5° С.
При експлуатації котельних установок нерідко бувають випадки значного відхилення температури пари від номінальної. Причини, які викликають порушення нормальної роботи котельних установок, розглянуто нижче.
З метою перевірки міцності і щільності трубопроводів та їх елементів, а також всіх зварних та інших з'єднань здійснюється гідравлічне випробування.
Гідравлічному випробуванню підлягають:
а) всі елементи і деталі трубопроводів;
б) блоки трубопроводів;
в) трубопроводи всіх категорій із всіма їх елементами і арматурою
після закінчення монтажу.
Гідравлічне випробування блоків елементів і деталей трубопроводів не є обов'язковим, якщо вони при виготовленні були перевірені методом дефектоскопії (ультразвуком або просвічуванням) по всій довжині.
Гідравлічне випробування окремих і збірних елементів сумісно з трубопроводом допускається тоді, коли вони при виготовленні не випробувалися. Трубопроводи, їх блоки і окремі елементи підлягають гідравлічному випробуванню пробним тиском, який перевищує робочий тиск на 1,25.
Трубопроводи пари і гарячої води повинні фарбуватися по всій довжині відповідно до вказівок, наведених у табл. 3.
Таблиця 3. Забарвлення трубопроводів і написи на них
|
Найменування теплоносія |
Умовні позначки |
Забарвлення |
|
|
Основний |
Кільця |
||
|
Перегріта пара до 39 кгс/смі |
П.п. 3. т. |
червоний |
- |
|
Перегріта пара від 39 до 140 кгс/смі |
П.п. в.д. |
червоний |
чорний |
|
Перегріта пара понад 140 кгс/смі |
П.п.З. в.д. |
обшивка листовим металом |
червоний |
|
Пара проміжного перегріву |
П. пр |
червоний |
голубий |
|
Насичена пара |
П.п. |
червоний |
жовтий |
|
Найменування теплоносія |
Умовні позначки |
Забарвлення |
|
|
Основний |
Кільця |
||
|
Відбірна пара |
П.в. |
червоний |
зелений |
|
Конденсат |
В.к. |
зелений |
без кілець |
|
Хімічно очищена вода |
В.к. |
зелений |
білий |
|
Дренаж і продувна |
В.д. |
зелений |
червоний |
|
Технічна вода |
В.т. |
чорний |
- |
|
Пожежний водопровід |
В.пож. |
оранжевий |
• |
|
Теплофікаційна водяна мережа: |
|
|
|
|
- пряма |
П.м. |
зелений |
жовтий |
|
- зворотна |
З.м. |
зелений |
коричневий |
Крім пофарбування на трубопроводи наносяться кольорові кільця, розміри яких наведені в табл. 4.
На кожному трубопроводі після його реєстрації на спеціальних табличках наносять такі дані: реєстраційний номер, дозволений тиск, температура середовища і дата наступнихзовнішнього і внутрішнього оглядів.
Таблиця 4. Розмір кілець
|
Ширина кольорового кільця, мм |
50 |
70 |
100 |
|
Зовнішній діаметр трубопровода або ізоляції, мм |
До 150 |
150-300 |
Понад 300 |
Написи на балонах наносять по периметру не менше 1/3 периметру, а смуги — по всьому периметру шириною 25 мм.
Таблиця 5. Пофарбування балонів
|
Найменування газу |
Колір балона |
Текст напису |
Колір напису |
|
Азот |
Чорний |
Азот |
Жовтий |
|
Ацетилен |
Білий |
Ацетилен |
Червоний |
|
Водень |
Темно-зелений |
Водень |
Червоний |
|
Повітря |
Чорний |
Стиснене повітря |
Білий |
|
Кисень |
Голубий |
Кисень |
Чорний |
|
Всі інші горючі гази |
Червоний |
Найменування газу |
Білий |
|
Всі інші негорючі гази |
Чорний |
Те ж |
Жовтий |
На верхній сферичній частині кожного балона наносяться шляхом клейміння такі дані:
