- •1. Основні законодавчі акти України з бжд та охорони праці, їх коротка суть.
- •2. Закон України ,,Про охорону праці”, коротка суть розділів і статей.
- •3. Висвітлення питань охорони праці в Кодексі законів про працю України.
- •4. Висвітлення питань охорони праці в Конституції України.
- •5. Державне управління безпекою життєдіяльності та охороною праці.
- •6. Відповідальність працівників за порушення законодавства про бжд та охорону праці
- •7. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці.
- •8. Триступеневий контроль стану охорони праці на підприємстві
- •9. Види інструктажів з охорони праці, їх короткий зміст, хто та коли проводить.
- •10.Розслідування, реєстрація та облік нещасних випадків на виробництві.
- •11.Методи аналізу виробничого травматизму. Показники частоти, важкості та непрацездатності.
- •12. Класифікація причин нещасних випадків на виробництві, їх коротка суть.
- •13. Обов'язки роботодавця (адміністрації) з питань охорони праці.
- •14. Пропаганда та навчання з питань охорони праці на виробництві
- •15. Пил і його види. Гдк пилу. Дія пилу на організм людини
- •16. Аналіз та методи визначення запиленості та загазованості повітряного середовища.
- •17. Терморегуляція в організмі людини в залежності від метеорологічних умов.
- •18. Контрольно-вимірювальні прилади для визначення параметрів мікроклімату. Комфортна зона.
- •19. Параметри мікроклімату та їх нормування в залежності від виду виконуваної роботи.
- •20. Класифікація шкідливих речовин за ступенем і характером дії на організм людини.
- •21. Принцип побудови та дія природної вентиляції (аерації). Дефлектори.
- •22. Схеми механічних систем вентиляції (припливної і витяжної) та характеристика їх елементів.
- •23. Види місцевої вентиляції, суть методів розрахунку необхідного повітрообміну.
- •24. Вимоги до виробничого освітлення, вплив на органи зору.
- •Нормування штучної освітленості
- •Як розрахувати штучне освітлення?
- •31. Шкідлива дія вібрації на організм людини. Вібраційна хвороба.
- •32. Заходи та засоби захисту від вібрації в джерелі її виникнення та на шляху її розповсюдження.
- •34. Джерела виникнення шуму на виробництві. Шкідлива дія шуму на організм людини.
- •36. Рівень інтенсивності та рівень звукового тиску. Зв'язок цих рівнів.
- •37. Засоби індивідуального захисту від шуму, ультра- та інфразвуку, їх характеристика.
- •38. Вимірювання шуму на робочих місцях. Прилади для вимірювання шуму. Граничні межі.
- •39. Ультразвук та інфразвук, їх шкідлива дія на організм людини. Захисні заходи та засоби.
- •40. Види іонізуючих випромінювань та їх властивості.
- •41. Ультразвук та інфразвук, їх шкідлива дія на організм людини. Захисні заходи та засоби.
- •42. Види іонізуючих випромінювань та їх властивості.
- •43. Біологічна дія іонізуючих випромінювань на організм людини. Нормування згідно нрб-76/87 (нрбу – 97) .
- •44. Нормування гдд та гд радіоактивних речовин, їх значення в залежності від групи критичних органів.
- •45. Умови безпеки при організації роботи з радіоактивними речовинами.
- •46. Засоби колективного та індивідуального захисту від іонізуючих випромінювань. Дозиметричний контроль.
- •47. Джерела емп, їх класифікація за частотними діапазонами. Зони індукції та випромінювання.
- •48. Шкідлива дія емп на організм людини. Нормування емп.
- •49. Санітарно-гігієнічна класифікація та основні характеристики машинобудівних підприємств. Санітарно-захисна зона.
- •50. Вибір і розрахунок ділянки для промислового підприємства. ,,Роза вітрів”.
- •51. Вимоги до розміщення та експлуатації виробничих будівель та приміщень згідно санітарних норм.
- •52. Вимоги безпеки, які ставляться до конструкції та обладнання у відповідності з гост, днаоп, нпаоп.
- •53. Небезпечні зони обладнання. Огороджувальні, захисні, блокувальні, сигнальні та запобіжні пристрої, їх схеми.
- •54. Причини аварій систем, які працюють під тиском. Системи які реєструються та контролюються Держгірпромнаглядом охорони праці.
- •55. Безпечна апаратура для ємностей, які працюють під тиском. Перевірка та фарбування ємкостей і трубопроводів.
- •56. Безпечність експлуатації котельних, компресорних установок, трубопроводів і газопроводів.
- •57. Вимоги безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах.
- •58. Заходи безпеки при переміщенні вантажів. Переміщення вантажів вручну та їх норми.
- •59. Дія електричного струму на організм людини та види можливих уражень.
- •60. Перша допомога потерпілому від ураження електричним струмом, опіках, обмороженні.
- •61. Класифікація приміщень за степеню електричної небезпеки. Допустима безпечна напруга, яка використовується в них.
- •62. Небезпека дотику до струмоведучих частин, в однофазних та трифазних мережах з глухозаземленою та ізольованою нейтраллю.
- •63. Виникнення статичної електрики, її небезпечна дія та засоби локалізації.
- •64. Призначення та принцип дії захисного заземлення. Суть його розрахунку та схема.
- •65. Штучні та природні заземлювачі, їх характеристика. Крокова напруга.
- •66.Схема захисного занулення, суть занулення. Захисне автоматичне відключення.
- •67. Ізоляція струмопровідних частин, норми опору на ізоляцію. Прилади та методи вимірювання опору ізоляції.
- •68. Призначення та правила експлуатації індивідуальних засобів захисту з електробезпеки.
- •69. Процес горіння. Види горіння. Умова горіння.
- •70. Причини виникнення пожеж на виробництві, їх статистика.
- •72. Забезпечення промислових об'єктів протипожежною автоматикою та технікою. Дренчерні та спринклерні установки пожежегасіння.
- •73. Вогнегасні речовини та засоби пожежегасіння. Будова та ефективність дії вогнегасників.
- •75. Організація пожежної охорони. Функції та права органів держпожнагляду. Відповідальність за протипожежний стан об’єктів.
36. Рівень інтенсивності та рівень звукового тиску. Зв'язок цих рівнів.
При поширенні звуку в пружному середовищі під дією звукових коливань утворюються ділянки згущення і розрідження тиску, які чергуються, що і визначає величину звукового тиску (P), як різницю тисків в збудженому (Р2) і не збудженому (Р1) середовищі (рис. 1). Іншими словами, стосовно повітряного середовища, звуковий тиск це перемінна складова тиску повітря, що виникає в результаті збудження звуком, який накладається на атмосферний тиск і викликає його флуктуації.
Процес поширення звуку відбувається з перенесенням кінетичної енергії, який виражається у вигляді інтенсивності звуку (I).
Інтенсивність звуку – це середня кількість звукової енергії, що проходить в одиницю часу через одиницю поверхні, перпендикулярну до напрямку поширення звуку:
I = V · P ; I = P²/(ρ · С).
де V – миттєве значення швидкості коливань; Р – миттєве значення звукового тиску; ρ – щільність середовища; (ρ · С) – питомий акустичний опір середовища; С – швидкість звуку в середовищі.
Існують мінімальні значення інтенсивності звуку (Io) та звукового тиску (Рo), що розрізняються органами слуху людини. Ці величини називаються граничними. Вони встановлені для частоти 1000 Гц і складають Io = 10ˉ¹² Вт/м²; Рo = 2 · 10ˉ5 Па.
Вплив звуку на межі болючого відчуття людини перевищує граничні значення ~ у 1014 разів. Причому, значення цих порогів залежать і від частоти звукових коливань. Так, найнижчі граничні значення цих параметрів спостерігаються в діапазоні 1...5 кГц.
У зв'язку з таким значним динамічним діапазоном сприйняття інтенсивності звуку і звукового тиску людиною, для зручності графічного зображення, наприклад за частотним спектром, представляють відносні логарифмічні рівні інтенсивності й звукового тиску стосовно граничних значень I0 і Р0 у такому вигляді:
Li = 10 Lg I / I0.
Оскільки інтенсивність звуку (I) пропорційна квадрату звукового тиску (Р), то виходячи з цього, можна представити величину логарифмічного рівня інтенсивності звуку в такий спосіб:
Lр = 10 Lg Р² / Р²0 = 20Lg Р / Р0.
Цю величину прийнято називати рівнем звукового тиску. Вона використовується при акустичних вимірах і визначенні нормативних значень, що вказані у відповідних нормативних документах.
Відповідно до прийнятих одиниць виміру виходить, що коли діюча інтенсивність звуку, наприклад (I1), перевищує граничну в 10 разів, тобто I1 / I0 = 10 то результуюча величина складає 1 Б (Бел). Якщо перевищення становить 100 разів, то I2 / Iо = 2 Б. і т. д.
У такий спосіб забезпечується вимір рівня звукового тиску у відносних одиницях – Белах.
37. Засоби індивідуального захисту від шуму, ультра- та інфразвуку, їх характеристика.
Для захисту органів слуху використовують внутрішні та зовнішні протишуми.
Внутрішні протишуми або вставки виготовляються з ультратонкого волокна, м'якої гуми, вати, яка просочена воском, маслом чи парафіном. Такі м'які протишуми вставляють в зовнішній слуховий прохід вуха.
Зовнішніми протишумами є навушники. Для захисту слухового апарату людини, що працює, від середньо- і високочастотного виробничого шуму розроблені ефективні протишумні навушники ВЦНИИОТ-1...-7.
Для підбирання засобів захисту від шуму (протишуми) необхідно знати частоту та інтенсивність шуму на робочому місці. Потім, порівнюючи отримані дані з захисними можливостями протишумних навушників і нормою інтенсивності шуму згідно ГОСТ 12.1.003-83 вибирають їх у відповідності з табл.1 (враховуючи частоту та силу шуму в дБ).
Вставки використовуються при інтенсивності шуму до 100 дБ при різних частотах шуму.
Навушники використовують при інтенсивності шуму від 100 до 120 дБ при різних частотах.
Шолом з навушниками використовують при інтенсивності шуму більше 120 дБ.
