- •1. Основні законодавчі акти України з бжд та охорони праці, їх коротка суть.
- •2. Закон України ,,Про охорону праці”, коротка суть розділів і статей.
- •3. Висвітлення питань охорони праці в Кодексі законів про працю України.
- •4. Висвітлення питань охорони праці в Конституції України.
- •5. Державне управління безпекою життєдіяльності та охороною праці.
- •6. Відповідальність працівників за порушення законодавства про бжд та охорону праці
- •7. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці.
- •8. Триступеневий контроль стану охорони праці на підприємстві
- •9. Види інструктажів з охорони праці, їх короткий зміст, хто та коли проводить.
- •10.Розслідування, реєстрація та облік нещасних випадків на виробництві.
- •11.Методи аналізу виробничого травматизму. Показники частоти, важкості та непрацездатності.
- •12. Класифікація причин нещасних випадків на виробництві, їх коротка суть.
- •13. Обов'язки роботодавця (адміністрації) з питань охорони праці.
- •14. Пропаганда та навчання з питань охорони праці на виробництві
- •15. Пил і його види. Гдк пилу. Дія пилу на організм людини
- •16. Аналіз та методи визначення запиленості та загазованості повітряного середовища.
- •17. Терморегуляція в організмі людини в залежності від метеорологічних умов.
- •18. Контрольно-вимірювальні прилади для визначення параметрів мікроклімату. Комфортна зона.
- •19. Параметри мікроклімату та їх нормування в залежності від виду виконуваної роботи.
- •20. Класифікація шкідливих речовин за ступенем і характером дії на організм людини.
- •21. Принцип побудови та дія природної вентиляції (аерації). Дефлектори.
- •22. Схеми механічних систем вентиляції (припливної і витяжної) та характеристика їх елементів.
- •23. Види місцевої вентиляції, суть методів розрахунку необхідного повітрообміну.
- •24. Вимоги до виробничого освітлення, вплив на органи зору.
- •Нормування штучної освітленості
- •Як розрахувати штучне освітлення?
- •31. Шкідлива дія вібрації на організм людини. Вібраційна хвороба.
- •32. Заходи та засоби захисту від вібрації в джерелі її виникнення та на шляху її розповсюдження.
- •34. Джерела виникнення шуму на виробництві. Шкідлива дія шуму на організм людини.
- •36. Рівень інтенсивності та рівень звукового тиску. Зв'язок цих рівнів.
- •37. Засоби індивідуального захисту від шуму, ультра- та інфразвуку, їх характеристика.
- •38. Вимірювання шуму на робочих місцях. Прилади для вимірювання шуму. Граничні межі.
- •39. Ультразвук та інфразвук, їх шкідлива дія на організм людини. Захисні заходи та засоби.
- •40. Види іонізуючих випромінювань та їх властивості.
- •41. Ультразвук та інфразвук, їх шкідлива дія на організм людини. Захисні заходи та засоби.
- •42. Види іонізуючих випромінювань та їх властивості.
- •43. Біологічна дія іонізуючих випромінювань на організм людини. Нормування згідно нрб-76/87 (нрбу – 97) .
- •44. Нормування гдд та гд радіоактивних речовин, їх значення в залежності від групи критичних органів.
- •45. Умови безпеки при організації роботи з радіоактивними речовинами.
- •46. Засоби колективного та індивідуального захисту від іонізуючих випромінювань. Дозиметричний контроль.
- •47. Джерела емп, їх класифікація за частотними діапазонами. Зони індукції та випромінювання.
- •48. Шкідлива дія емп на організм людини. Нормування емп.
- •49. Санітарно-гігієнічна класифікація та основні характеристики машинобудівних підприємств. Санітарно-захисна зона.
- •50. Вибір і розрахунок ділянки для промислового підприємства. ,,Роза вітрів”.
- •51. Вимоги до розміщення та експлуатації виробничих будівель та приміщень згідно санітарних норм.
- •52. Вимоги безпеки, які ставляться до конструкції та обладнання у відповідності з гост, днаоп, нпаоп.
- •53. Небезпечні зони обладнання. Огороджувальні, захисні, блокувальні, сигнальні та запобіжні пристрої, їх схеми.
- •54. Причини аварій систем, які працюють під тиском. Системи які реєструються та контролюються Держгірпромнаглядом охорони праці.
- •55. Безпечна апаратура для ємностей, які працюють під тиском. Перевірка та фарбування ємкостей і трубопроводів.
- •56. Безпечність експлуатації котельних, компресорних установок, трубопроводів і газопроводів.
- •57. Вимоги безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах.
- •58. Заходи безпеки при переміщенні вантажів. Переміщення вантажів вручну та їх норми.
- •59. Дія електричного струму на організм людини та види можливих уражень.
- •60. Перша допомога потерпілому від ураження електричним струмом, опіках, обмороженні.
- •61. Класифікація приміщень за степеню електричної небезпеки. Допустима безпечна напруга, яка використовується в них.
- •62. Небезпека дотику до струмоведучих частин, в однофазних та трифазних мережах з глухозаземленою та ізольованою нейтраллю.
- •63. Виникнення статичної електрики, її небезпечна дія та засоби локалізації.
- •64. Призначення та принцип дії захисного заземлення. Суть його розрахунку та схема.
- •65. Штучні та природні заземлювачі, їх характеристика. Крокова напруга.
- •66.Схема захисного занулення, суть занулення. Захисне автоматичне відключення.
- •67. Ізоляція струмопровідних частин, норми опору на ізоляцію. Прилади та методи вимірювання опору ізоляції.
- •68. Призначення та правила експлуатації індивідуальних засобів захисту з електробезпеки.
- •69. Процес горіння. Види горіння. Умова горіння.
- •70. Причини виникнення пожеж на виробництві, їх статистика.
- •72. Забезпечення промислових об'єктів протипожежною автоматикою та технікою. Дренчерні та спринклерні установки пожежегасіння.
- •73. Вогнегасні речовини та засоби пожежегасіння. Будова та ефективність дії вогнегасників.
- •75. Організація пожежної охорони. Функції та права органів держпожнагляду. Відповідальність за протипожежний стан об’єктів.
Нормування штучної освітленості
Нормування штучної освітленості виконують в такий спосіб. Визначають точність виконуваної зорової роботи (за найменшим розміром об'єкта розрізнення); за цією характеристикою визначають розряд і підрозряд зорових робіт з урахуванням характеристик тла й контрасту об'єкта розрізнення з тлом. Сукупність цих характеристик дозволяє визначитивеличину нормативної освітленості (Ен).
27. Класифікація та характеристика джерел штучного освітлення. Світильники. Захисний кут світильника.
Для штучного освітлення використовують лампи розжарювання, люмінесцентні та спеціальні (ртутні).
Освітленість робочого місця залежить від: напруги в електромережі, типу ламп, висоти підвісу світильника, кута нахилу променів, які падають на поверхню, характеристики фону.
В виробничих приміщеннях освітленість створюється світильниками загального освітлення та системою комбінованого освітлення.
Світильники, які використовуються без розсіювача та відбивача, а також з неправильно встановленою лампою розжарення, викликають осліплюючу дію джерелом світла на очі.
Для місцевого освітлення використовуються світильники з відбивачами, які не просвічуються та які мають захисний кут не менше 30°. Допускаються використовувати світильники місцевого освітлення з відбивачами, які мають захисний кут від 10° до 30°, при розташуванні їх нижче рівня очей працівника.
Захисним кутом світильника називається плоский кут між горизонталлю та лінією, яка з'єднує нижній край тіла, що світиться, джерела світла, з протилежним краєм відбивача (рис. 1).
Величина захисного кута для симетричного світильника з лампою розжарювання визначаються з формули:
tgγ=H/R+r (2)
де Н – відстань від тіла розжарення лампи до рівня вихідного отвору світильника, мм;
R – радіус вихідного отвору світильника, мм;
r – радіус кільця тіла розжарювання лампи, мм.
В залежності від величини захисного кута світильника діючі правила штучного освітлення нормують висоту підвішування світильників над підлогою, враховуючи вимоги обмежування осліплюючої дії.
Для світильника з лампами розжарювання без розсіювача нормами визначено найменше значення кута - 15°. Захисний кут впливає на економічну характеристику ККД світильника - чим більший захисний кут, тим менше ККД.
28. Суть методів розрахунку штучного та природного освітлення.
Правильно спроектоване і виконане виробниче освітлення покращує умови зорової роботи, знижує стомлюваність, сприяє підвищенню продуктивності праці, благотворно впливає на виробниче середовище, надаючи позитивну психологічну дію на працюючу, підвищує безпеку праці і знижує травматизм.
Недостатність освітлення приводить до напруги зору, ослабляє увагу, приводить до настання передчасної стомленості. Надмірно яскраве освітлення викликає засліплення, роздратування і різь в очах. Невірний напрям світла на робочому місці може створювати різкі тіні, відблиски, дезорієнтувати працюючого. Всі ці причини можуть привести до нещасного випадку або профзахворювань, тому важливий правильний розрахунок освітленості.
Природне освітлення характеризується коефіцієнтом природного освітлення КПО (І,,)- це відношення природного освітлення, яке створюється в деякій точці заданої площини в середині приміщення світлом неба до значення зовнішнього горизонтального освітлення, яке створюється світлом повністю відкритого неба.
Природне освітлення — це освітлення приміщень світлом неба, яке проникає через світлові отвори. Природне за своїм спектральним складом є найбільш сприятливим. За конструктивними властивостями природне освітлення поділяється на бічне, верхнє та комбіноване. В даній лабораторії світлові отвори розташовані з однієї сторони зовнішньої стіни.