18. Контрольно-вимірювальні прилади для визначення параметрів мікроклімату. Комфортна зона.

Основним завданням сучасної кліматологічної техніки є створення комфортних умов для життєдіяльності людини.

Оцінка діяльності систем мікроклімату є важливим складником їх ефективності. Для оцінки впливу середовища на людину потрібно визначити не тільки кількісну величину окремих параметрів мікроклімату, а й результат їх загального впливу на людський організм. Деякі значення температури, вологості та швидкості вітру створюють умови, які є подразнюючими і навіть нестерпними для людини. Розрахувати вплив одного фактора на людину не складно, куди важче розрахувати вплив поєднання декількох факторів. Для формулювання якісного індексу комфорту були введені такі системи оцінки, як теплове навантаження середовища (WBGT) та індекс дискомфорту (DI). Відповідно до індексу дискомфорту умови змінюються від комфортних до дещо подразнюючих, а потім до нестерпних, як це показано на шкалі.

	68	70	75	80	86
	Комфортно	Не зовсім комфортно	Некомфортно	Дуже некомфортно	Нестерпно

Існує чотири причини локального дискомфорту:

високий перепад температури по вертикалі

надто гаряча чи холодна підлога

велика асиметрія теплового випромінювання

повітряні потоки

Сучасні прилади дають змогу вимірювати не тільки окремі параметри мікроклімату, а й визначати на їх основі вплив сукупності виміряних параметрів. Прикладом цього може служити лінійка приладів італійської фірми Delta Ohm, яка спеціалізується на виготовленні високоякісної вимірювальної техніки.

Такими приладами є гігротермометри серії HD2101, вимірювач теплового навантаженя середовища (WBGT) HD3202, а також спеціалізований мультифункціональний прилад DO9847.

Зона комфорту - область життєвого простору, дає відчуття комфорту, затишку і безпеки.

19. Параметри мікроклімату та їх нормування в залежності від виду виконуваної роботи.

Основними нормативними документами, що регламентують параметри мікроклімату виробничих приміщень, є ДСН 3.3.6.042-99 та ГОСТ 12.1.005-88. Ці параметри нормуються для робочої зони - визначеного простору, в якому знаходяться робочі місця постійного або непостійного (тимчасового) перебування працівників.

В основу принципів нормування параметрів мікроклімату покладено диференційну оцінку оптимальних та допустимих метеорологічних умов у робочій зоні в залежності від категорії робіт, періоду року та виду робочих місць.

Під оптимальними мікрокліматичними умовами розуміють поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалому та систематичному впливі на людину забезпечують зберігання нормального теплового стану організму без активізації механізмів терморегуляції. Вони створюють відчуття теплового комфорту та передумови для високого рівня працездатності.

Допустимі мікрокліматичні умови - це поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалому та систематичному впливі на людину можуть спричинювати зміни теплового стану організму, що швидко минають і нормалізуються та супроводжуються напруженням механізмів терморегуляції в межах фізіологічної адаптації. При цьому не виникає ушкоджень або порушень стану здоров'я, але можуть спостерігатись дискомфортні тепловідчуття, погіршення самопочуття та зниження працездатності.

Інтенсивність теплового опромінення працюючих від нагрітих поверхонь технологічного устаткування, освітлювальних приладів, інсоляція від засклених, огороджень не повинна перевищувати:

- 35 Вт/ма при опроміненні 50 % і більше поверхні тіла;

- 70 Вт/м2 при опроміненні від 25 % до 50 % поверхні тіла;

- 100 Вт/м2 при опроміненні не більше 25 % поверхні тіла.