81. Основні положення міжурядових угод про взаємний захист інформації

ЗУ «Про міжнародні договори України»2004

Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Казахстан про взаємний захист секретної інформації (ратифіковано Постановою КМУ №465 від 07.04.2006р.)

Сторони відповідно до національних законодавств своїх держав зобов'язуються:

- захищати секретну інформацію, передану або створену в процесі співробітництва Сторін;

- не змінювати гриф секретності, наданий організацією держави Сторони, що здійснила передачу, без письмової її згоди;

- у поводженні з отриманою секретною інформацією вживати такі ж заходи захисту, що використовуються по відношенню до власної секретної інформації, ступені секретності якої порівняні відповідно до статті 2 цієї Угоди;

- користуватися секретною інформацією, отриманою від організації держави іншої Сторони, винятково в передбачених при її передачі цілях;

- не надавати третій стороні доступ до секретної інформації без попередньої письмової згоди Сторони, що її передала.

2. Доступ до секретної інформації дозволяється тільки особам, яким ознайомлення з даною інформацією необхідне для виконання службових обов'язків з метою, передбаченою при її передачі або її спільному створенні.

3. Доступ до секретної інформації надається лише особам, які мають відповідний допуск до секретної інформації.

У разі наміру організації держави однієї Сторони передати секретну інформацію організації держави іншої Сторони, вона попередньо запитує в уповноваженого органу держави своєї Сторони письмове підтвердження про те, що організація, яка отримує секретну інформацію, має відповідний допуск.

Передача секретної інформації з однієї держави в іншу здійснюється дипломатичними каналами, каналами документального шифрованого зв'язку, фельд'єгерською службою або військово-кур'єрською службою відповідно до діючих між державами Сторін міжнародних договорів. Відповідна організація через уповноважений орган своєї держави підтверджує одержання секретної інформації.

4. Для передачі великогабаритних носіїв секретної інформації уповноважені органи у кожному окремому випадку встановлюють засоби перевезення, маршрут і форму супроводу.

Організації держав Сторін обмінюються відповідною інформацією про кожний окремий випадок таких перевезень.

Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Таджикистан про співробітництво в галузі технічного захисту інформації Дата набрання чинності для України: 07.09.2005 р.

Сторони доручають Уповноваженим органам здійснювати співробітництво в галузях:

- розробки і використання нормативно-правових актів у галузі технічного захисту інформації;

- підготовки, використання і підвищення кваліфікації кадрів на основі узгоджених кваліфікаційних вимог до випускників відповідних вищих навчальних закладів, фахівців із технічного захисту інформації;

- розробки, виробництва, поставок науково-технічної продукції і засобів захисту інформації та їх використання;

- надання послуг з питань технічного захисту інформації;

- проведення спільних наукових конференцій, симпозіумів і виставок у галузі технічного захисту інформації.

Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Албанія про взаємну охорону секретної інформації Дата набрання чинності для України: 18.11.2008

Компетентними органами безпеки держав Сторін, відповідальними за виконання цієї Угоди, є:

з української Сторони - Служба безпеки України,

з албанської Сторони - Управління безпеки секретної інформації (Національний орган безпеки).

Сторони, згідно з національним законодавством своїх держав вживають усіх необхідних заходів для забезпечення належної охорони секретної інформації, отриманої на основі цієї Угоди, та секретних контрактів, укладених між Сторонами.

2. Охорона й використання секретної інформації, обмін якою здійснюється в рамках законодавства держав Сторін, повинні виконуватись згідно з викладеними нижче принципами:

a) Сторона-одержувач забезпечує надання отриманій секретній інформації еквівалентного грифу секретності згідно зі статтею 4 цієї Угоди;

b) доступ до секретної інформації надається тільки особам, функціональні обов'язки яких цього потребують, на основі принципу потреби доступу за умовами службової діяльності, і яким згідно з національним законодавством їхніх держав попередньо надано допуск до секретної інформації відповідного рівня;

c) Сторони взаємно визнають допуск до секретної інформації, наданий їхнім уповноваженим представникам;

d) Сторона-одержувач не передаватиме секретну інформацію третій стороні без попередньої письмової згоди на те Сторони-джерела;

e) надана секретна інформація не буде використовуватись для цілей, інших ніж ті, для яких вона була надана;

f) Сторона-одержувач не буде знижувати або скасовувати ступінь секретності отриманої секретної інформації без попередньої письмової згоди Сторони-джерела.

Перед відправкою секретної інформації, що надається однією зі Сторін договірним особам іншої Сторони, компетентний орган безпеки держави Сторони-одержувача повинен:

a) переконатись, що в установах та приміщеннях договірної особи держави Сторони-одержувача охорона секретної інформації забезпечується належним чином;

b) забезпечити наявність у таких договірних осіб дозволу на провадження діяльності, пов'язаної із секретною інформацією, потрібного рівня у разі, якщо ці договірні особи виконують умови щодо надання такого дозволу згідно з національним законодавством;

c) забезпечити наявність допуску до секретної інформації потрібного рівня у осіб, які потребують доступу до секретної інформації для виконання своїх службових обов'язків, у разі якщо ці особи виконують умови щодо надання такого допуску згідно з національним законодавством;

d) забезпечити, щоб усі особи, які матимуть доступ до отриманої секретної інформації, були відповідним чином поінструктовані стосовно режиму секретності та своїх обов'язків з питань безпеки.

2. Під час проведення переговорів стосовно секретних контрактів між договірними особами Сторін компетентний орган безпеки держави Сторони-джерела інформує контрагента щодо ступеня секретної інформації, пов'язаної з цими переговорами

Секретна інформація передається між Сторонами дипломатичними каналами. Договірна особа держави Сторони-одержувача підтверджує у письмовій формі отримання секретної інформації.

2. В окремих випадках і за взаємною згодою компетентні органи безпеки можуть визначити інші способи передачі секретної інформації.

3. Передача секретної інформації телекомунікаційними каналами виконується тільки з використанням криптографічних засобів закриття інформації, схваленими компетентними органами безпеки.

Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Соціалістичної Республіки В’єтнам про взаємну охорону секретної інформації30 жовтня 2008 року

Сторони відповідно до цієї Угоди та законодавства своїх держав приймають усі необхідні заходи з охорони секретної інформації, що передається або створюється в процесі співробітництва між ними або між організаціями їх держав. Сторони забезпечують щодо такої секретної інформації, принаймні, такий же рівень охорони, який передбачається при поводженні з власною секретною інформацією відповідного ступеня секретності

2. Сторони не надають доступ до зазначеної у пункті 1 даної статті секретної інформації третій стороні без попередньої письмової згоди Сторони-джерела. Секретна інформація повинна використовуватися лише для цілей, обумовлених при її передачі.

3. Доступ до секретної інформації дозволяється надавати тільки тим особам, яким він необхідний у зв’язку з виконанням офіційних обов’язків при наявності в них допуску до секретної інформації своєї держави відповідного ступеня секретності.

4. Сторони забезпечують на території своєї держави проведення необхідних інспекційних перевірок та дотримання правил охорони секретної інформації.

5. Сторони зобов’яжуть організації своїх держав, що будуть здійснювати співробітництво, пов’язане з обміном секретною інформацією, визначати в контрактах заходи із взаємної охорони секретної інформації, процедуру визначення і порядок відшкодування збитків внаслідок можливого розголошення або втрати секретної інформації Сторони-джерела.

Якщо Сторона-джерело має намір передати секретну інформацію організації держави Сторони-одержувача або доручає це зробити організації своєї держави, вона попередньо робить запит компетентному органу держави Сторони-одержувача щодо підтвердження того, що організація держави Сторони-одержувача пройшла перевірку й одержала дозвіл на роботу з секретною інформацією необхідного ступеня секретності, а також має відповідні можливості для забезпечення належної охорони секретної інформації. Це підтвердження повинно містити зобов’язання щодо забезпечення відповідності заходів охорони, що здійснює організація, яка пройшла перевірку, національним правилам охорони секретної інформації. Контроль за дотриманням цих заходів здійснює компетентний орган держави Сторони-одержувача.

2. Компетентний орган держави Сторони-джерела відповідає за те, щоб всій секретній інформації, що передається або створюється в рамках контракту, було надано відповідні грифи секретності. За запитом компетентного органу держави Сторони-одержувача компетентний орган держави Сторони-джерела повинен повідомити йому про надані грифи секретності переданій секретній інформації у вигляді списку (список грифів секретності).

3. У разі, коли компетентний орган держави Сторони-одержувача запросив та одержав список грифів секретності, він письмово підтверджує його одержання.

4. Компетентний орган держави Сторони-одержувача повинен забезпечити, щоб організація держави Сторони-одержувача поводилась з секретною інформацією держави іншої Сторони як з секретною інформацією відповідного ступеня секретності власної держави.

5. Сторони повинні забезпечити, щоб контракт укладався або роботи, на які поширюються вимоги відносно охорони секретної інформації, починалися тільки після того, як організація держави Сторони-одержувача вжила необхідних заходів з охорони секретної інформації або забезпечила умови щодо своєчасного прийняття таких заходів.

6. Секретна інформація передається з однієї держави в іншу, як правило, дипломатичними каналами. Сторона-одержувач письмово підтверджує одержання секретної інформації.

Контроль за виконанням положень цієї Угоди здійснюють

в Україні — Служба безпеки України;

у Соціалістичній Республіці В’єтнам — Міністерство громадської безпеки Соціалістичної Республіки В’єтнам.

Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Турецької Республіки про взаємний захист секретної інформації та матеріалів, обмін якими здійснюється в процесі співробітництва в оборонній промисловості від 05.07.2001

Метою цієї Угоди є забезпечення взаємного захисту секретної інформації та матеріалів, обмін якими здійснюється під час співробітництва в оборонній промисловості між організаціями та/або спільними підприємствами держав обох Сторін.

Уповноваженим органом у сфері безпеки, відповідальним за виконання цієї Угоди, є:

в Україні: Служба безпеки України, 01034 м. Київ

в Туреччині: Міністерство національної оборони, Управління технічних служб; 06100 Баканліклар/АНКАРА

Секретна інформація та матеріали, отримані в результаті обміну, можуть використовуватися тільки для цілей, пов'язаних з виконанням угод, контрактів або контрактів на проведення субпідрядних робіт, схвалених Сторонами. Вони не повинні використовуватися для цілей реклами тощо.

2. Підлягають охороні "ноу-хау" та права власності, походження яких пов'язане з секретною інформацією та матеріалами.

3. Секретна інформація та матеріали і пов'язані з ними "ноу-хау" та права власності не можуть бути розкриті третій Стороні без попередньої письмової згоди Сторони-джерела.

4. Несекретна інформація, пов'язана з секретною інформацією та матеріалами, не повинна використовуватися для цілей, відмінних від тих, які пов'язані з виконанням угод та контрактів, передбачених Угодою між Кабінетом Міністрів України та Урядом Турецької Республіки про співробітництво у галузі оборонної промисловості від 21 травня 1998 р. Для такого використання необхідна попередня письмова згода Сторони-джерела

Секретна інформація та матеріали повинні передаватися, як правило, на міжурядовій основі по дипломатичних або військових каналах через уповноважених представників кожної із Сторін, які вказані у статті 4 цієї Угоди, або будь-якими іншими способами, погодженими обома Сторонами. Той же самий спосіб також необхідно застосовувати щодо секретної інформації та матеріалів, переданих за допомогою обладнання та систем зв'язку. Разом з тим у термінових випадках секретні документи та матеріали можуть передаватися між Сторонами через осіб з організації, яка відповідає за виконання контракту або контракту на проведення субпідрядних робіт, яким оформлено допуск відповідної форми. Такі особи повинні мати відповідне посвідчення, видане Уповноваженим органом у сфері безпеки, а також мають бути належним чином проінструктовані стосовно своїх обов'язків та безпеки інформації та матеріалів.

Таких процедур слід дотримуватися тільки тоді, коли недостатньо часу для виконання обов'язків згідно з контрактом, та в тих ситуаціях, коли передача секретної інформації та матеріалів по дипломатичних та військових каналах викликає затримки.

З секретною інформацією та матеріалами можуть ознайомлюватися тільки особи, уповноважені відповідним чином на основі принципу службової необхідності, яким оформлено допуск до секретної інформації після перевірки Уповноваженим органом у сфері безпеки.

УГОДА між Кабінетом Міністрів України та Урядом Демократичної Соціалістичної Республіки Шрі-Ланка про взаємну охорону секретної інформації 6 квітня 2011 року

Сторони зобов’язуються охороняти одержану і спільно створену секретну інформацію відповідно до їх національного законодавства і цієї Угоди.

2. Секретна інформація, обмін якою здійснюють Сторони, використовується тільки для цілей, обумовлених перед її передачею.

3. До секретної інформації можуть мати доступ тільки ті особи, чиї офіційні обов’язки цього потребують, і які мають допуск відповідного рівня.

4. Секретна інформація, одержана від іншої Сторони, не передається третій стороні без попередньої письмової згоди Сторони-джерела.

5. Сторони зобов’язують уповноважених осіб своїх держав, що здійснюють співробітництво, пов’язане з обміном секретною інформацією, визначати у договорах стосовно такого співробітництва заходи щодо взаємної охорони секретної інформації.

Меморандум про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України та Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії щодо обміну та взаємної охорони інформації з обмеженим доступом у сфері оборони. Ратифіковано 17.12.2008

Метою цього Меморандуму є гарантування охорони інформації з обмеженим доступом, яку Сторони створюють та/або передають одна одній

Інформація позначена грифом обмеження доступу ТАЄМНО/ЦІЛКОМ ТАЄМНО або UK CONFIDENTIAL/UK SECRET, як правило, передаватиметься через дипломатичних або військових кур'єрів або іншими засобами, що відповідають вимогам національного законодавства держав Сторін.

2. Інформація позначена грифом обмеження доступу ДЛЯ СЛУЖБОВОГО КОРИСТУВАННЯ/UK RESTRICTED передаватиметься згідно з національним законодавством держави Сторони-джерела.

3. Інформація з обмеженим доступом може передаватися електронними засобами лише через захищені телекомунікаційні системи, мережі або інші електромагнітні засоби з використанням криптографічних засобів, схвалених Компетентними органами згідно з національним законодавством кожної Сторони.

Інформація з обмеженим доступом перекладатиметься тільки тими особами, які мають відповідний допуск. На таких перекладах проставляються ті ж грифи обмеження доступу, що і на оригіналах.

2. При виготовленні копій носіїв інформації з обмеженим доступом усі нанесені на оригіналах грифи обмеження доступу також будуть переноситися чи позначатися на кожному примірнику (копії). Зазначені примірники (копії) перебуватимуть на такому ж обліку, як і оригінали. Кількість копій буде виготовлятися мінімально необхідна для офіційних потреб.

3. Інформація з обмеженим доступом, якщо у ній більше немає потреби, буде знищена таким чином, щоб перешкодити її повному або частковому відновленню

Було підписано також договори з Латвійською Республікою та Республікою Вірменія в 2003-2004рр.