- •1. Формування національної системи захисту інформації в період відродження української національної державності (1917-1921 рр.).
- •2. Організація захисту інформації з обмеженим доступом в срср в 1920-1930 рр.
- •3. Радянська система захисту інформації в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.).
- •4. Розвиток радянської системи захисту інформації в повоєнний період 1945-1960 рр.
- •5. Система захисту інформації в срср в 1960-1990 рр.
- •6. Формування національної системи захисту інформації в 1991-2005 рр.
- •7. Стан та перспективи розвитку системи захисту інформації в Україні на сучасному етапі.
- •8. Поняття, види та джерела інформації.
- •9. Зміст, принципи, суб'єкти та учасники інформаційних відносин.
- •10. Поняття, напрями та види інформаційної діяльності.
- •11. Зміст права на інформацію та засоби його гарантування.
- •12. Процедури реалізації прав громадян на доступ до інформації.
- •13. Порядок оприлюднення рішень органів державної влади.
- •14. Порядок висвітлення в засобах масової інформації діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
- •15. Повноваження органів державної влади щодо задоволення власних інформаційних потреб.
- •16. Поняття та зміст державної статистичної діяльності
- •17. Структура та загальний правовий статус органів державної статистики.
- •18. Поняття та зміст видавничої справи, класифікація видань за законодавством україни.
- •19. Перелік суб'єктів видавничої справи та порядок їх державної реєстрації.
- •20. Правовий статус суб’єктів видавничої справи.
- •21. Система архівних установ та їх правовий статус
- •22. Порядок зберігання та користування архівними документами
- •23. Зміст та порядок ведення державного реєстру фізичних осіб - платників податків
- •24. Зміст та суб’єкти ведення державного реєстру виборців.
- •25. Поняття преси в Україні, зміст обмежень на діяльність преси
- •26. Процедура реєстрації друкованих засобів масової інформації в Україні
- •27. Правовий статус суб’єктів інформаційної діяльності преси в Україні
- •28. Правовий статус журналіста як суб’єкта інформаційної діяльності засобів масової інформації в Україні
- •29. Поняття, види та правовий статус телерадіоорганізацій
- •30. Повноваження Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення
- •31. Порядок ліцензування теле - та радіомовлення в Україні
- •32. Правові наслідки поширення телерадіоорганізацією неправдивої інформації
- •33. Види реклами та вимоги до окремих видів реклами в Україні
- •34. Поняття і порядок використання електронного документа в Україні.
- •35. Поняття та засоби електронного цифрового підпису.
- •36. Суб'єкти електронного документообігу, їх правовий статус.
- •37. Поняття міжнародних інформаційних відносин, принципи та напрями міжнародної інформаційної діяльності України.
- •38. Порядок міждержавного обміну окремими видами інформації.
- •39. Поняття та види інформації з обмеженим доступом, підстави обмеження доступу до інформації.
- •40. Види таємної інформації, їх особливості та відмінності між ними.
- •41. Конфіденційна та службова інформація як види інформації з обмеженим доступом.
- •42. Поняття та характеристика державної таємниці як виду інформації з обмеженим доступом
- •43. Етапи віднесення інформації до державної таємниці в Україні та їх значення в забезпеченні охорони державної таємниці.
- •44. Правовий статус державного експерта з питань таємниць як суб'єкта системи охорони державної таємниці.
- •45. Система суб'єктів охорони державної таємниці: перелік, ієрархія розподіл функцій.
- •46. Уповноважуючі суб'єкти системи охорони державної таємниці: повноваження та значення.
- •47. Уповноважені суб’єкти системи охорони державної таємниці. Роль режимно-секретних органів у вирішенні завдань системи охорони державної таємниці.
- •48. Роль та місце сб України як спеціально уповноваженого органу державної влади у сфері забезпечення охорони державної таємниці.
- •49. Режимно-секретні органи як суб'єкти охорони державної таємниці.
- •50. Поняття та перелік заходів охорони державної таємниці.
- •51. Поняття та порядок надання допуску та доступу до державної таємниці.
- •53. Поняття службової інформації та порядок надання відомостям цього статусу.
- •63. Правові ознаки комерційної таємниці.
- •64. Етапи формування системи захисту комерційної таємниці на підприємстві.
- •65. Нормативно-правове закріплення порядку обігу комерційної таємниці на підприємстві.
- •66. Попередження та протидія незаконному використанню працівниками інформації, що становить комерційну таємницю.
- •67. Поняття та зміст банківської таємниці в Україні.
- •68. Заходи забезпечення охорони банківської таємниці, які реалізовуються банківською установою.
- •69. Підстави та порядок надання банківської таємниці уповноваженим державним органам.
- •70. Основи діяльності бюро кредитних історій як баз даних інформації, що містить банківську таємницю.
- •71. Відповідальність за правопорушення в сфері обігу бінківської таємниці
- •72. Персональні дані як предмет правового захисту
- •73. Порядок створення та функціонування баз персональних даних
- •74. Правові засоби захисту інформації про майновий стан та стан здоров’я особи
- •75. Таємниця усиновлення та адвокатська таємниця як засоби захисту персональних даних
- •76. Міжнародно-правові основи захисту персональних даних
- •77. Дисциплінарна та матеріальна відповідальність за правопорушення в сфері обігу інформації з обмеженим доступом
- •78. Цивільно-правова відповідальність за правопорушення у сфері обігу ізод
- •79. Адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері обігу ізод
- •80. Кримінальна відповідальність за правопорушення у сфері обігу ізод
- •81. Основні положення міжурядових угод про взаємний захист інформації
- •82. Зміст інформації, що підлягає захисту в ході виконання зобов’язань за міждержавними угодами про правову допомогу
- •83. Поняття «технічний захист інформації» та загальні правила його забезпечення.
- •84. Основні завдання, права та обов’язки Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.
- •85. Завдання, суб'єкти та порядок проведення державної експертизи в сфері технічного захисту інформації.
- •86. Організація та порядок проведення державного контролю за станом технічного захисту державних інформаційних ресурсів.
- •95. Поняття системи забезпечення безпеки підприємницької діяльності.
- •96. Основні елементи системи забезпечення безпеки підприємницької діяльності
- •97. Основні підходи до концепції формування безпеки підприємницької діяльності
- •98. Структура підрозділу служби безпеки підприємства
- •99. Основні функції підрозділу служби безпеки підприємства
48. Роль та місце сб України як спеціально уповноваженого органу державної влади у сфері забезпечення охорони державної таємниці.
Спеціально уповноваженим державним органом у сфері забезпечення охорони державної таємниці є Служба безпеки України.
На Службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством забезпечення охорони державної таємниці.
Сьогодні в сфері забезпечення охорони державної таємниці СБ України діє як орган державного управління міжгалузевої компетенції. Служба безпеки України не тільки безпосередньо здійснює охорону державної таємниці, але й організовує цю діяльність в масштабі держави (як органи внутрішніх справ у сфері охорони громадського порядку, органи охорони здоров'я в сфері охорони здоров'я тощо). Характеризуючи адміністративну діяльність СБ України в сфері забезпечення охорони державної таємниці, необхідно зазначити, що вона носить міжгалузевий характер і полягає у функціональному управлінні сферою забезпечення охорони державної таємниці, за стан і розвиток якої Служба безпеки несе відповідальність.
Всі повноваження СБ України по забезпеченню охорони державної таємниці умовно можна поділити на дві групи:
- повноваження по нормативному регулюванні і методичномукерівництву;
- повноваження по здійсненню контролю.
Контроль, який здійснюється СБ України в сфері забезпечення охорони державної таємниці, носить надвідомчий характер (СБ України має право контролювати стан забезпечення режиму секретності в усіх органах державної влади, підприємствах, установах організаціях, діяльність яких пов'язана з державною таємницею). До повноважень по здійсненню контролю відносяться:
- повноваження по здійсненню перевірок режиму секретності, які надають право на одержання і витребування необхідної інформації, безперешкодне відвідування об'єктів і здійснення контролю на місці, право давати організаціям, установам і підприємствам, що перевіряються, обов'язкові для них висновки по усуненню у визначений термін викритих порушень. У цих висновках вказується, які заходи необхідно здійснити для поліпшення роботи контрольованих об'єктів;
- дозвільні повноваження полягають у тому, що на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, Службою безпеки надається дозвіл встановленого зразка.
Оформлення та надання дозволу супроводжується проведенням спеціальної експертизи, а для цього Служба безпеки має право створювати спеціальні експертні комісії (куди можуть залучатися фахівці органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій за погодженням з їх керівниками).
Санкціонування СБ України певних дій у сфері забезпечення охорони державної таємниці є різновидом дозвільних повноважень, а прикладом їх фактичного застосування є:
- оформлення мотивованого висновку про можливість чи неможливість надання допуску громадянину до державної таємниці (який є обов'язковим для виконання посадовими особами, уповноваженими приймати рішення про надання допуску до державної таємниці);
- вирішення в межах своїх повноважень питання про можливість виїзду на постійне проживання за кордон осіб, які мали чи мають допуск до державної таємниці;
- оформлення в межах своїх повноважень дозволів на передачу іншій державі інформації, що становить державну таємницю.
Погоджувальні повноваження органів СБ України полягають у тому, що конкретні рішення з того чи іншого питання приймає не СБ України, однак без погодження з нею вони не можуть бути прийнятими, а прийняті – вважаються неправомірними.
За погодженням із СБ України:
- встановлюється порядок здійснення своїх функцій органами державної влади, в тому числі правоохоронними, контрольно-ревізійними та судами щодо об'єктів, діяльність яких пов'язана з державною таємницею;
- затверджуються номенклатури посад працівників, що підлягають оформленню на допуск до державної таємниці;
- може надаватися допуск до державної таємниці громадянам України віком від 16 та 17 років;
- призначаються особи на посади заступників керівників з питань режиму, начальників PCO та їх заступників, а також видається наказ про покладення на окремого працівника обов'язків щодо забезпечення режиму секретності;
- створюється, реорганізовується чи ліквідовується PCO;
- затверджуються міжгалузеві або міжвідомчі розгорнуті переліки відомостей, що становлять державну таємницю;
- встановлюється порядок надання допуску до державної таємниці, його переоформлення, скасування чи зниження форми у системі МВС України та Управлінні державної охорони у зв'язку з особливостями оформлення на роботу та службу;
- розміщуються дипломатичні представництва, консульські установи, представництва міжнародних та іноземних організацій в Україні.
Особливу увагу по забезпеченню охорони державної таємниці слід приділити повноваженням правоохоронного характеру.
З метою реалізації завдань спеціально уповноваженого органу було створено Управління охорони державної таємниці (УОДТ), а також підрозділи охорони державної таємниці у регіональних органах та органах військової контррозвідки. В системі СБ України УОДТ координує та забезпечує реалізацію покладених на Службу безпеки України відповідно до статті 5 Закону України «Про державну таємницю» завдань спеціально уповноваженого органу державної влади у сфері забезпечення охорони державної таємниці. Таким чином, діяльність УОДТ СБ України полягає у реалізації повноважень надвідомчого характеру в сфері охорони державної таємниці. Зазначене дає можливість зробити висновок про те, що за обсягом та характером виконуваних функцій (контрольно-наглядові, регулятивні, дозвільно-реєстраційні тощо) УОДТ СБ України діє як орган державного управління. Саме така адміністративна діяльність є основною для цього Управління і відрізняє його від інших управлінь, департаментів СБ України.
Відповідно до законів України «Про розвідувальні органи» та «Про контррозвідувальну діяльність» органи Служби безпеки України мають право застосовувати розвідувальні та контррозвідувальні заходи, спрямовані на захист секретної інформації.
Закріплення особливого правового статусу СБ України зумовлюється потребою своєчасного виявлення, ефективного попередження та рішучого припинення розвідувально-підривної діяльності спецслужб іноземних держав і причетних до них осіб. Усі види діяльності, які проводяться органами СБ України. тобто розвідувальна, контррозвідувальна, оперативно-розшукова, кримінально-процесуальна, адміністративно-юрисдикційна, взаємопов'язані та взаємодоповнюють одна одну.